Нові члени Церкви: місце, до якого ви належите
Чи ви намагаєтеся задовольнити марні сподівання?
Як ви представляєте себе, коли знайомитеся? Що є важливим для вас як особистості? Мене звуть Браян. І я належу до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Але мені не завжди здавалося, що я маю відчуття належності.
Я приєднався до Церкви, коли навчався на першому курсі. Не встиг я охриститися, як члени Церкви, які мали найкращі наміри, почали запитувати: “Ви будете служити на місії?” Я ще не мав часу серйозно подумати про місію. Однак я відчував, що від мене очікують ствердної відповіді.
Чи достатньо я підготовлений?
Лише через рік після того, як я приєднався до Церкви, я отримав покликання служити в Англії, і поїхав, сповнений бажання навчати. Але за кілька днів я зрозумів, що дуже сумую за домом. Я не був готовий служити на місії повного дня.
Коли я обговорював свої почуття зі своїм президентом місії, він відчув спонукання заспівати мені по телефону гімн “Світло істини чудове” (Гімни, № 134). Мені це здалося дивним, однак до мене повернулося відчуття світла і тепла.
Однак вже через тиждень я був у літаку, яким прямував додому. Увесь час польоту я боровся із суперечливими почуттями. Мене приголомшувала думка про те, що подумають інші люди про моє рішення. Я сердився на себе за те, що не відслужив два повні роки—зрештою, я залишив друзів і сім’ю і відклав навчання заради служіння на місії. Я так сильно перестраждав, і зараз мені здавалося, що Небесний Батько залишив мене у мій скрутний час . Я не знав, чи все ще належу до Церкви, оскільки я не виправдав усіх сподівань.
Приходьте такими, якими ви є
Через тиждень після повернення додому сім’я мого найкращого друга запросила мене переглянути сесію генеральної конференції. Мені хотілося цього найменше. Однак я пішов.
Десь посередині сесії старійшина Джеффрі Р. Холланд вийшов на трибуну і сказав: “Сонце світить у душі моїй”—те саме, що за два тижні до цього несподівано заспівав мені президент місії. Дух прошепотів: “Це та Церква, до якої ти належиш”. Упродовж наступних 15 хвилин усе моє бачення повністю змінилося.
Легко відчути, що ми не належимо до Церкви, коли нам здається, що ми не виправдали очікувань одне одного. Але всі ми помиляємося (див. Римлянам 3:23). І, так, Бог каже, що для кожного з нас усе ще є місце в Його Церкві (див. 1 Коринтянам 12:20–23).
Старійшина Холланд навчав під час тієї промови на конференції: “Приходьте такими, якими ви є”,—каже люблячий Батько кожному з нас. А потім Він додає: “Не плануйте залишитися такими, як ви є” (“Співані та неспівані пісні”, Ліягона, трав. 2017, с. 51). Бог хоче, щоб ми були тут, незалежно від того, ким ми є, або що ми зробили, оскільки тоді Він може допомогти нам змінити те, ким ми станемо (див. 3 Нефій 18:22).
До того, як я почув виступ старійшини Холланда, то гадав, що належність до Церкви передбачає виправдання всіх очікувань. Тепер я краще розумію, що Церква Господа не для тих, хто вже є досконалим, а щоб допомогти вдосконалитися тим, хто такими не є. І коли ви намагаєтеся наслідувати Його, то належите до Його Церкви.