Лише в цифровому форматі: дорослій молоді
Три прості (і нестрашні) способи ділитися євангелією з іншими
Раніше я боявся ділитися євангелією через страх відмови, але кілька подій допомогли мені зрозуміти, як це насправді просто.
Коли я був юнаком, мені було так страшно ділитися євангелією з друзями.
Проте, коли я отримав своє місіонерське покликання, усі мої друзі зі школи знали, що після завершення навчання я поїду до Іспанії, хоча більшість із них не була впевнена, чому саме. Тож я скористався їхніми запитаннями, щоб розповісти їм більше про Книгу Мормона, про те, що я буду робити як місіонер, і про Ісуса Христа.
До кінця того навчального року я роздав п’ять примірників Книги Мормона своїм найближчим друзям і навіть кільком вчителям. І хоча під час цього моє серце калаталося від страху, потім я відчував піднесення і силу від Духа.
Із цього досвіду я виніс, що ділитися свідченням про євангелію Ісуса Христа не має бути чимось вимушеним, страшним чи навіть неприємним. Насправді існує багато способів, щоб особисто чи віртуально передати іншим те, що є наших серцях, коли йдеться про нашу любов до євангелії. Завдяки тому, що “[євангелія Христа]—сила Божа на спасіння кожному” (Римлянам 1:16), ви можете ділитися нею з впевненістю, сміливістю і смиренням.
Ось кілька ідей з мого досвіду, а також вірші з Писань, які мені допомогли.
1. Будьте щирими
У Барселоні під час моєї місії ми із напарником проходили біля будівлі нашої церкви, коли побачили, що до нас наближається молода жінка. Ми відчули спонукання поговорити з нею, тому ми зупинили її і запитали, чи бачила вона раніше будівлю нашої церкви. Ми дізналися, що її звуть Майя (усі імена змінені), і я запросив її прийти на вечір ігор, який ми планували наступної п’ятниці з іншою молоддю. Вона погодилася.
Я досі пам’ятаю, як того вечора Майя і наша щойно навернена подруга Алісія разом сміялися. Здавалося, вони одразу подружилися. Алісія запитувала Майю про її сім’ю, інтереси та релігійні переконання, і з часом вони стали подругами. Ми дізналися більше про те, у що вірила Майя, і її відданість Богу, вона також захотіла дізнатися більше про те, як ми спілкуємося з Богом.
Згодом, коли я, мій напарник, Алісія та інші члени приходу ближче познайомилися з Майєю і продовжували запрошувати її на збори і заходи і виявляти любов до неї, вона відчула Дух відновленої євангелії Ісуса Христа і прийняла рішення охриститися. Оскільки ми пам’ятали про терпіння і братерську доброту (див. Учення і Завіти 4:6), я впевнений, що щира дружба, яку відчула Майя, вплинула на її рішення.
2. Моліться про здатність розпізнавати місіонерські можливості
Повернувшись із місії, я переїхав зі своєї домівки в Гватемалі, щоб почати навчання в Університеті Бригама Янга в штаті Юта, США. Я сумував і був дещо збентежений тим, що переїхав туди, де, як мені здавалося, мої можливості ділитися євангелією були обмежені. Тому я щиро молився, щоб знайти того, кому потрібно було почути істину.
Через кілька тижнів на прогулянці після зборів у церкві я побачив високого чоловіка, який розглядав плакати в студмістечку. Я одразу зрозумів, що мені потрібно з ним поговорити. Я хвилювався, бо все ще вдосконалював свою англійську і не мав гадки, як повести розмову. Я пройшов повз нього, але потім обернувся і представився, поклавшись на допомогу Небесного Батька (див. Учення і Завіти 100:5–6).
Між нами вийшов приємний діалог, я дізнався, що чоловік не є членом Церкви, що він—студент, а також, що він вражений служінням людям, яке здійснює Церква. Я не міг повірити, що на території студмістечка УБЯ розмовляю з тим, хто не є членом Церкви! Ми обмінялися номерами телефонів, і зрештою я познайомив його з іншими членами Церкви та допоміг дізнатися більше про євангелію.
Чоловік не приєднався до Церкви, проте із цього досвіду я дізнався, що тим, хто хоче благословити життя інших людей, Бог допоможе скористатися можливостями навколо нас (див. Учення і Завіти 4:3). Тому зараз я не молюся про можливості для місіонерської роботи, я молюся про здатність розгледіти уже наявні можливості навколо себе.
3. Демонструйте іншим досконалу любов Христа
Перед тим, як я мав одружитися, до мене приїхала близька родичка Марія. Марія прийняла рішення залишити Церкву, щоб побудувати стосунки з іншою жінкою. Я не погоджуюся з усіма її рішеннями, але я люблю Марію і поважаю її свободу волі, тому намагаюся підтримувати з нею гарні стосунки.
Під час візиту Марії і Крістен, які шукали поради щодо певних негараздів у їхньому житті, я мав можливість дати їм обом благословення священства. Спаситель нерідко відповідав на віру тих, хто не дотримувався завіту або не виконував Його заповіді (див. Матвій 8:5–13; Марк 7:24–30; Лука 7:36–50). І хоча я не був впевнений у тому, що збираюся сказати, я одягнувся і приготувався бути провідником Божої сили.
Під час благословень я відчув потребу поділитися конкретними порадами з Марією і Крістен і дати певні обіцянки. Я ніколи не забуду, як у наші серця зійшов Дух. Я вірю, що це на краще змінило нас усіх.
Завдяки нашій любові одне до одного я можу поділитися з Марією своїми почуттями щодо євангелії, і вона сприйме це краще, ніж від когось іншого. Любов дає нам змогу виконувати Його роботу, створюючи можливості, щоб ділитися Його євангелією, і запрошуючи Його допомогти у наших зусиллях (див. Учення і Завіти 4:5). Спаситель у довершеній любові поділився істиною з жінкою біля криниці, хоча вона згрішила і була самарянкою (див. Іван 4). Вона відчула любов і істину, якими Він поділився з нею, і Його послання назавжди її змінило.
Отже, навіть якщо хтось не приймає наше запрошення жити за євангелією, коли ми ділимося з ними любов’ю Божою, це може суттєво змінити їхнє життя.
Ми маємо бути сміливими, допомагаючи іншим іти до Христа
Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав такі слова щодо місіонерської роботи:
“Дозвольте Господу робити чудеса. Зрозумійте, що це не ваша робота—навертати людей. Це роль Святого Духа. Ваша роль—ділитися тим, що у вас в серці, й жити відповідно до своїх вірувань.
Тож не засмучуйтеся, якщо хтось не приймає євангельське послання одразу…
Це справа цієї людини і Небесного Батька.
Ваше завдання—любити Бога і своїх ближніх, Його дітей.
Вірте, любіть, робіть.
Живіть так, і Бог через вас творитиме чудеса, щоб благословляти Своїх дорогоцінних дітей”1.
Якщо наша любов до інших більша за наш страх відмови, нам відкриваються прекрасні благословення Христа, коли ми намагаємось зібрати Ізраїль. Подолавши ті перепони, які перешкоджали мені в підлітковому віці, я отримав міцне свідчення важливості місіонерської роботи в моєму житті. Ми можемо запрошувати інших прийти до Христа і робити це природно, просто і невимушено: через знайомство з ними, допомогу та любов.
Не всі мої зусилля передати те, що в моєму серці, привели до навернення, проте я визнаю, що коли я насмілююся ділитися євангелією, я допомагаю іншим наблизитися до Христа, а також просуваюся вперед під час власної подорожі шляхом завітів. Урешті-решт ми можемо знайти більше щастя і благословення, коли намагаємося бути схожими на Ісуса та приводити інших до Нього.