Лише в цифровому форматі
Дві основоположні істини, щоб з вірою та оптимізмом пройти випробування
З виступу на жіночій конференції в Університеті Бригама Янга 29 квітня 2021 р. Повний текст виступу див. тут: ChurchofJesusChrist.org/study/adults/women/byu-womens-conference.
Силу цих двох істин про те, що випробування є частиною Божого плану і що Бог послав Свого Сина нам на допомогу, легко недооцінити, оскільки вони є основними для наших вірувань.
Я не знаю всіх тягарів і випробувань у вашому житті, проте я знаю, що ви з ними стикаєтеся! Вони є невід’ємною частиною досвіду цього смертного буття.
Про деякі з наших випробувань відомо тим, хто навколо нас. Про інші ж знає лише Господь. Розглядаючи з вами два фундаментальні принципи, я молюся, щоб Спаситель у своєму незрівнянному служінні нам наповнив ваші душі миром. Що глибше ми зрозуміємо ці дві основоположні істини й повіримо в них, то краще ми зможемо подолати життєві випробування.
Принцип № 1. План Небесного Батька щодо цього земного життя містить випробування, виклики, хвороби та протистояння. Вони є частиною плану щодо нашого індивідуального духовного зростання.
Про мету нашого земного життя ми дізнаємося з книги Дорогоцінна перлина: “І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм” (Авраам 3:25; курсив додано). Фраза “ми випробуємо їх” означає “тестування” або “перевірку” того, ким ми є насправді. Отже, наше життя і є перевіркою. Це головна частина плану.
Без викликів чи протистоянь це не була б перевірка. У нашому доземному житті ми прийняли план нашого Батька щодо земного життя. Ми усвідомлювали, що нам уготовані перевірки. Ми усвідомлювали, що стикнемося з “протилежністю у всьому” (2 Нефій 2:11).
Усі ми зараз переживаємо цю протилежність. І це й не дивно. Виклики, що постають перед нами, зміцнюють нашу рішучість віддано йти шляхом завітів. Який же чудовий план створив наш Батько: земний досвід, спрямований саме на зростання і розвиток Його дітей.
Принцип № 2. Ісус Христос через Свою спокутну жертву за нас відчув і подолав кожне випробування, кожен виклик, кожну хворобу і кожен біль, з якими нам будь-коли доведеться зіткнутися. Він подолав світ. Він крокуватиме з нами разом. Ми не самі.
Небесному Батьку відомо про наші випробування і спокуси, і Він не залишає нас протистояти їм наодинці. Небесний Батько послав Свого Сина Ісуса Христа нам на допомогу (див. Алма 7:11–13). Спаситель не хоче, щоб нам доводилося проходити випробування наодинці. Він “сам один … чавило топтав” (Учення і Завіти 133:50), щоб нам не довелося. З чим би ми не стикалися, Небесний Батько та Ісус Христос підтримуватимуть і надихатимуть нас, коли ми звернемося до Них. І ми вийдемо переможцями в боротьбі з викликами, випробуваннями та душевними стражданнями цього земного життя.
Сила цих істин
Силу цих двох істин про те, що випробування є частиною Божого плану і що Бог послав Свого Сина нам на допомогу, легко недооцінити, оскільки вони є основними для наших вірувань. Але поміркуйте, як ці істини можуть вплинути на наше ставлення і відчуття щодо нещасть. Оскільки ми розуміємо ціль Божого плану, ми знаємо, що наші нещастя не є ознакою невдачі нас самих або невдачі плану. Вони означають, що ми розвиваємося. І оскільки ми розуміємо безмежність масштабів Спокути Ісуса Христа, ми знаємо, що нам ніколи не доведеться стикатися з випробуваннями наодинці. Спаситель розуміє навіть наші найсокровенніші та особисті труднощі, і Він точно знає, як допомогти нам у їх подоланні.
Усе спрацює вам на благо
Я спробую пояснити, як розуміння плану Батька і божественної місії Спасителя дає нам силу протистояти життєвим викликам.
Влітку 2020 року в моєму лівому плечі з’явився біль, причину якого я не міг зрозуміти. Біль не зникав, тож наприкінці жовтня я нарешті звернувся до лікаря. Подивившись на мій рентгенівський знімок, він запропонував пройти комп’ютерну томографію. Наступного вечора лікар зателефонував мені додому,—що звичайно ж не дуже добрий знак,—і повідомив, що за результатами цього дослідження в плечі були виявлені метастази. Іншими словами, лікар сказав, що в мене рак. Він також розповів, що рак поширився до плеча з іншого місця мого тіла.
Я встав з крісла, пішов до іншої кімнати і сказав Енн-Марі, що в мене рак. Того вечора наше життя змінилося назавжди. Змінилося, здавалося, геть усе.
Я звернувся до свого батька, щоб він дав мені благословення. Зараз йому 95 років. Ми зібралися всією сім’єю в будинку моїх батьків. До нас приєдналися всі наші діти. Це просто диво, що всі вони в цей час були в місті. Ми дотримувалися застережних заходів і носили маски, зняли їх лише, щоб зробити це фото.
Фотографія Busath Photography
Я сподівався, що мій батько в своєму благословенні накаже ракові зникнути. Проте надане ним благословення було зовсім іншим. Він благословив мене на те, що рак буде виявлено, що мені буде призначено курс лікування, дотримуючись якого, я стану здоровим.
З тієї миті, як він і мої сини прибрали руки з моєї голови, я відчув спокій. Я знав, що відчуття спокою прийшло завдяки впливу Святого Духа.
Протягом наступного місяця я залишався в темряві щодо свого стану з медичної точки зору. Я знав лише, що в мене рак у плечі і принаймні ще десь у тілі. Мені було невідомо, що це був за тип раку й наскільки він поширився. Взагалі я не дуже багато знав.
Але я знав ось що: мій батько разом із моїми чотирма синами благословили мене владою священства Мелхиседекового. Я мав велику віру в силу цього благословення. Я також вірив у те, що благословення відповідало волі Господа.
Я продовжував проходити медичні дослідження впродовж усього листопада. У цей період очікування на результати ми з Енн-Марі багато говорили про майбутнє і віру в план нашого Небесного Батька. Ми обговорювали можливість того, що моє смертне буття буде дещо коротшим, ніж очікувалося. Проте незалежно від того, з якого боку завіси я буду, це не змінить нашу любов один до одного, наш шлюб чи нашу сім’ю. Це не вплинуло на нашу вдячність Небесному Батьку за дар Його Сина Ісуса Христа, а також за благословення проходити цей чудовий земний досвід.
У наших подружніх молитвах ми просили врятувати моє життя. Проте якби за планом мене в цей час було покликано назад додому, ми б також це прийняли. Я також молився про те, щоб зрозуміти, чого Господь хоче, щоб я навчився з пережитого. Я пригадав, як старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, якось сказав, що Господь дав йому рак, щоб він міг зі щирістю навчати людей1. Я продовжую це обміркувати.
Поки ми чекали діагнозу, спокій мене не залишав. Я був дуже вдячний своєму батькові за благословення. Він зробив саме те, що треба—і зробив мене здоровим із духовної точки зору. Він дав мені внутрішнє зцілення.
У цей період я відчував віру та молитви друзів, рідних, близьких. Це щось неймовірне—усвідомлювати, що ваші діти, їхні подружжя та ваші онуки з великою вірою моляться за вас. Місіонери та святі, з якими ми служили в Барселонській Іспанській місії, також виявляють віру та моляться за мене. Що може бути більшим за такі благословення? Ці молитви віри й підтримки багатьох людей утворили ціле море любові, яка мене переповнювала.
Нарешті діагноз було визначено. У мене був рак правої нирки, звідки метастази поширилися у ліве плече. Рак десь близько року уражав моє плече, а отже, ще довше нирку. З якоїсь невідомої мені причини рак не поширився в мозок чи легені. Господь дуже добрий. Мені призначено курс лікування, і я його дотримуюся, вірячи в те, що через рік або більше я буду здоровим. “А якщо ні” (Даниїл 3:18), я готовий прийняти волю Господа щодо мене.
Зрозуміло, що я не єдиний, хто має проблеми зі здоров’ям, різні занепокоєння чи душевні страждання. Так само, як ви, я вірю в Господа Ісуса Христа. Так само, як ви, я вірю в план Небесного Батька. Так само, як ви, я вірю, що “все спрацює вам на благо, якщо ви ходитимете праведно і памʼятатимете завіт, який ви склали один з одним” (Учення і Завіти 90:24).
Наша віра не обов’язково звільняє нас від випробувань. Проте вона надає нам сил і бачення для успішного їх подолання.
Приклад Спасителя: “Не Моя, а Твоя нехай станеться воля!”
Наш Спаситель, Який є взірцем для нас у всьому, навчив нас, як із вірою переносити труднощі. Найбільш проникливим є Його досвід у Гефсиманії:
“А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
благаючи: “Отче, як волієш,—пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте—не Моя, а Твоя нехай станеться воля!” …
І Ангол із неба з’явився до Нього,—і додавав Йому сили” (Лука 22:41–43; курсив додано).
Батько не звільнив Його від цієї чаші страждань, проте й не залишив Свого Улюбленого Сина. Він послав ангела, аби зміцнити Його, і із цією силою Спаситель зміг здійснити нескінченну Спокуту.
Так само і ми, коли стикаємося з викликами, Батько не завжди знімає з нас їх тягар, проте, підкорившись Його волі, ми можемо розраховувати, що Він дарує нам силу, тотожну цьому виклику.
Мир у Христі
Я свідчу про Ісуса Христа, справжнє джерело тривалого миру (див. Іван 16:33). Завдяки тому, що Він переміг світ, Він надає нам силу, щоб подолати кожне випробування, з яким ми можемо зустрітися у світі. У Своїй відновленій євангелії Він розкриває вічне розуміння і дає втіху завдяки впливу Святого Духа. Справді, євангелія Ісуса Христа має відповідь на будь-які життєві питання.
“Зоставляю вам мир,—каже Спаситель,—мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!” (Іван 14:27).