Дорослій молоді
Один аспект мого майбутнього, який я можу контролювати
Ілюстрація від Getty Images
Мені було важко не зважати на той тихий голос, що звучав у моєму розумі. Мені було 28 років, я й досі не була в шлюбі й не до кінця розуміла, яку професію хочу мати, хоча й успішно працювала акушеркою. Я мала відчуття, що в мене не складається жоден аспект мого життя. Я ставила під сумнів усі життєві рішення й не знала, яким шляхом іти. Я почувалася розгубленою.
Одного дня, коли мені було, як ніколи, сумно, мені зателефонував друг, з яким я певний час не спілкувалася. Коли він запитав, як у мене йдуть справи, я розповіла про всі ті почуття, які мені не давали спокою. Він вислухав і сказав: “Гаразд, а на якому рівні твоя духовність?”
“O, тут все чудово,—відповіла я автоматично.— Я ще ніколи у своєму житті не почувалася такою близькою до Бога”.
Він відповів: “Tоді тобі немає про що хвилюватися”.
Впевненість у Божому досконалому плані
Після тієї розмови я усвідомила дві речі. По-перше, я зрозуміла, що дуже вдячна за сильне свідчення про відновлену євангелію і за спроможність жити за заповідями й відчувати зв’язок з небесами.
Духовна самодостатність є для мене дуже важливою, і я досі навчаюся, як прикликати силу небес у своє життя. Молитва й вивчення Писань кожного ранку—це дві прості речі, які, на мою думку, справляють найбільший вплив на мою здатність отримувати особисте одкровення. Я також відчуваю більший зв’язок з небесами, коли виявляю доброту, дотримуюсь здорового способу життя, аби Дух міг завжди мене супроводжувати, виконую заповіді й щиро каюся.
По-друге, я зрозуміла, що моя відповідь на запитання друга не була стовідсотково правдивою. Я думала, що моя духовність “досконала”, втім мені потрібно було мати більше віри, перестати так сильно хвилюватися і довіряти Богові, що Він подбає про те, що я не в змозі контролювати.
Хоча у певних аспектах життя я не досягнула бажаного успіху, втім знаю, що важливо—діяти з вірою й показувати Богові, що я застосовую свою свободу волі, аби приймати хороші рішення. Я зрозуміла, що коли в житті не все складається як мені би того хотілося, то це для того, щоб я могла навчатися і розвиватися так, як не змогла б в інші способи.
Я навіть не уявляла, що на 29-му році життя я матиму сумніви щодо кар’єри й наступного етапу свого життя. Однак, навіть незважаючи на всі ці непевності, я повністю вірю, що Бог має досконалий план для мене. Він знає точно, що відбувається і що мені потрібно, і Він завжди буде про мене дбати (див. Maтвій 6:28–34). Як навчав старійшина Л. Тодд Бадж, сімдесятник: “Як це не важко усвідомити, особливо в ті часи нашого життя, коли дмуть сильні зустрічні вітри і море бурлить, ми можемо знайти втішення у знанні, що Бог у Своїй безмежній доброті завжди направляє нас у напрямку дому” (“Постійна й неодмінна довіра”, Ліягона, лист. 2019, с. 48).
Більше довіряйте, менше хвилюйтеся
Іноді здається, що життя таке важке, але коли я по-справжньому замислююся, то знаю, що не слід хвилюватися. Поступово я почала розуміти, що мені потрібно довіряти Богові трохи більше, і менше перейматися тим, що я не можу контролювати. Єдине, що я можу контролювати стосовно майбутнього,—це довіряти Богові й працювати над тим, щоб наближатися до Нього кожного дня.
Коли я розгублена, то завжди є достатньо світла для мене, щоб зробити крок у невідоме й рухатися вперед. Поки я виявлятиму віру й дотримуватимуся заповідей, поки я пам’ятатиму, ким насправді є—дочкою Небесних Батьків—та знов і знов докладатиму зусиль, усе відбудеться в той час і у той спосіб, як належить, а тільки це й має значення.