Сімейно-історична робота: джерело сили
Є стільки сили, яку ми можемо отримати, дізнаючись про наших предків.
Фрагмент картини Turning the Hearts [Повертати серця], художник Енні Генрі Нейдер
Моя бабуся по материнській лінії прожила останні кілька місяців свого життя у кімнаті для гостей у моєму домі. Все ще, через 18 років після її смерті, ми називаємо кімнату для гостей “бабусиною кімнатою”.
Близько року тому я бачила дуже яскравий сон, як я проходила повз бабусину кімнату і там була бабуся. Вона вийшла, щоб обняти мене, і зі сльозами на очах та усмішкою на обличчі вона сказала мені: “Дякую, що любиш своїх предків. Я навіть не можу тобі розказати, як багато це значить для нас”.
Після цього сну я вже ніколи не була такою, як раніше”.
Чому ми маємо знати історії наших предків?
Під час всесвітнього духовного вечора для молоді у травні 2022 року Президент Рассел М. Нельсон проголосив:
“Кожний праведний вибір, який ви робите тут, приносить величезні дивіденди вже тепер. А праведний вибір у смертному житті приноситиме неймовірні дивіденди вічно. Якщо ви укладаєте завіти з Богом і залишаєтеся вірними цим завітам, вам обіцяно “славу, додану на [вашу голову] на віки вічні”[Авраам 3:26].
Ці істини повинні викликати у вас величезний страх, що ви можете втратити це. У вас є потенціал досягти целестіального царства. Втрата целестіального царства можлива, якщо ви погодитесь на менше царство, бо тут, на землі, ви вирішили жити лише за законами меншого царства”1.
Уявіть, як почуваються ваші предки, коли їх згадують в домі Господа, в той час, як їхні нащадки в якості повірених осіб смиренно пропонують їм обіцяння слави та свободу від страху, який описував Президент Нельсон. Ми стаємо спасителями на горі Сіон, виконуючи вікарні обряди для наших померлих предків (дивись Овдій 1:21; дивись також Учення і Завіти 103:9).
Я хочу зауважити, що з іншої сторони, наші предки допомагають рятувати нас. Наші предки разом з Богом допомогли забезпечити нам те життя, яким ми живемо зараз.
Чи знаєте ви про жертви, принесені вашими предками, які вплинули на те, де ви зараз є? Чи присвятили ви час тому, щоб більше дізнатися про предків? Чи знаєте ви, які риси характеру або випадки з життя поєднують вас з ними? Як знання про це може збагатити ваше життя?
З мого досвіду скажу, що завдяки знайденій мною інформації про прапрапрапрабабусю Мері Джейн Каткліфф я зрозуміла, який великий вплив мають на наше життя наші предки. Мері Джейн була однією з перших серед моїх предків, хто охристився у Церкві у 1857-му році в Ліверпулі, Англія. Вона приєдналася до Церкви після того, як отримала глибокий духовний досвід. Дізнавшись про її надзвичайну віру, я отримала натхнення діяти з вірою та довіряти істинам, які Дух відкрив мені.
Іншим прикладом потужних історій предків є полководець Мороній, який розірвав свій верхній одяг та використав шмат його, як гасло свободи (див. Алма 46:11–25). Цей шматок його верхнього одягу був символом їхнього спільного предка, Йосипа, “чий верхній одяг було розідрано його братами на багато шматків” (Алма 46:23), коли він був проданий до Єгипту, де подолав низку легендарних випробувань.
Полководець Мороній не лише знав цю потужну історію, що сталася з його предком, але й зміг застосувати її у своєму житті та надихнути інших пам’ятати історію Йосипа, мати віру та надію, щоб подолати їхні власні випробування. Знання історій наших предків може зробити те саме і для нас.
Сила сімейної історії
Старійшина Рафаель Е. Піно, сімдесятник, нещодавно сказав, що “необхідно часто брати участь у храмовій та сімейно-історичній роботі …[яка] є засобом об’єднання і запечатування сімей на вічність [дивись Учення і Завіти 128:15]”2. Наші предки можуть дати нам приклад для наслідування та збільшити наше бажання бути навіки об’єднаними з нашими сім’ями.
Я сказала, що з того часу, як я бачила бабусю уві сні, я вже не була такою, як раніше. І ці слова — істинні. Відтоді, як я поринула у сімейно-історичну роботу, у моєму розумі відбулися зміни. Я з більшим заповзяттям знайомлюся із членами сім’ї по обидві сторони завіси.
Президент Нельсон зауважив, що найбільшим страхом була б втрата целестіального царства. Моя любов до Бога завжди була моєю мотивацією повернутися, щоб жити з Ним у целестіальному царстві. І зі зміцненням моєї любові до предків посилюється моя мотивація. Я знаю, що Бог любить кожного зі Своїх дітей. Він не хоче, щоб будь-хто з нас втратив вічну сім’ю та радість целестіальної слави. Я вдячна за Його план, що дозволяє мені повернутися до Нього та моєї сім’ї.
Зараз я не можу осягнути наскільки важливою для моїх предків є моя любов чи моя сімейно-історична робота (як зауважила уві сні моя бабуся), але я знаю, що наші стосунки — вічні і що ми маємо взаємну любов одне до одного. Завіса тоншає і одного дня вже не відділятиме нас від наших любих. Я не можу дочекатися того дня, коли знову їх побачу.