Піонери в кожній країні
Сем Бізлі
Трудовий місіонер у Новій Зеландії
Автори живуть у Вайкато, Нова Зеландія, і в штаті Юта, США.
Сем знав, що виконує Божу роботу.
Сем відніс на будівельний майданчик кілька великих дощок і поклав їх на землю. На той момент там стояли лише дерев’яні балки. Але невдовзі ці дошки і балки стануть спорудою. Сем не міг придумати кращий спосіб провести суботу, ніж допомагати у будівництві новенького дому зборів!
Сему подобалося щось будувати. Хоча іноді це давалося йому нелегко. Коли він був хлопчиком, то сильно поранив руки в результаті нещасного випадку. Навіть зараз, у дорослому віці, пальці Сема все ще були неслухняними. Часом було важко щось підняти або тримати в руках інструмент.
Сем обережно взяв у руки свій молоток. Йому доводилося докладати більших зусиль, ніж іншим працівникам, але він цим не переймався. Йому просто хотілося допомагати. Він знав, що виконує Божу роботу. І якщо він виконував Божу роботу, то Бог точно йому допоможе!
Сем був увесь в роботі, коли почув, як хтось підійшов до нього ззаду. “Як чудово ви виконуєте свою роботу!”,—сказав чоловік.
Сем обернувся. Це був старійшина Бізінгер! Він був провідником Церкви, який допомагав в організації проектів будівництва в Новій Зеландії.
“Дякую!”—сказав Сем.
Старійшина Бізінгер усміхнувся. “А як ви дивитеся на те, щоб стати трудовим місіонером? Саме зараз місіонери працюють, щоб допомогти збудувати церковну школу для підлітків. Нам потрібно більше помічників, і я думаю, що ви прекрасно впораєтеся”.
“Із задоволенням”,—сказав Сем. Він не міг дочекатися, щоб служити Господу як місіонер!
На ранок понеділка Сем став офіційним трудовим місіонером. Він допомагав заливати цемент на заводі, виготовляючи важкі блоки. Ці блоки використовувалися для будівництва школи. Деякі з них навіть були використані для будівництва храму в Гамільтоні, Нова Зеландія!
День у день, рік за роком, Сем важко працював. Він завжди робив усе, що в його силах. Зрештою Сему запропонували очолити цегельний завод. Він направляв інших трудових місіонерів у виконанні їхніх завдань і перевіряв, щоб робота виконувалась якісно.
Сем також знаходив час для веселого дозвілля! Він та інші місіонери разом співали пісні. Іноді вони грали музику, щоб запросити інших прийти на допомогу. Чим би Сем не займався: чи він будував, чи співав, чи знайомився з кимось новеньким, Бог допомагав йому гарно виконувати свою роботу.
Через багато років Сема було покликано на ще одну місію. Однак вона була іншою. Він уже не працював руками, щоб щось будувати. Натомість його руки допомагали людям всередині храму—того самого храму, який він допомагав будувати!
Коли Сем стояв у храмі у своєму білому одязі, він відчував спокій. Він був вдячний за все те добре, що Бог допоміг йому зробити своїми руками.
Нова Зеландія—це острівна країна у південній частині Тихого океану.
Храм у Гамільтоні, Нова Зеландія, був першим храмом, побудованим у Південній півкулі.
Над будівництвом цього храму працювало більше 300 трудових місіонерів.
Хлопчиком Сем допомагав піклуватися про кіз, що належали його сім’ї.
У дорослому віці Сем також працював у міській раді.
Разом зі своєю дружиною Іреною він також служив на місії із сімейно-історичної роботи.