Пісні і мильні бульбашки
Еліс усміхнулася, коли згадала, як Президент Кімбол співав разом з коровою.
Еліс поклала ложку макаронів у тарілку свого брата. Вона любила своїх молодших братів і сестер—усіх п’ятьох! Вона з радістю їм допомагала. Але іноді було важко бути найстаршою. Відколи вдома з’явилося нове немовля, їй доводилося допомагати набагато більше. Стільки всього відбувалося в неї вдома!
“Про що ви сьогодні дізналися в церкві?”—запитав тато.
“Про Ісуса!”—сказала Сара, молодша сестра Еліс. Вона розмазала по тарілці яблучне пюре.
Еліс усміхнулася. Сара була така гарнюсінька. А ще така бруднуля.
“Я дізналася про Президента Кімбола …”,—почала було говорити Еліс. Але потім почувся голос мами з іншої кімнати. Їй потрібен був тато, щоб допомогти з малюком.
“Вибачте,—сказав тато.—Я зараз повернуся”.
Поки тато допомагав мамі, Еліс допомагала всім іншим. Ерік перекинув склянку молока. Еліс витерла. Сара почала плакати. Еліс її обняла. Клара захотіла ще макаронів. Еліс їй поклала ще.
Навіть коли тато повернувся, на кухні все одно було галасливо і брудно. Еліс хотілося, щоб було трішки спокійніше.
Нарешті обід завершився. Еліс допомогла братикам і сестричкам віднести тарілки до мийки. Еліс уже була достатньо дорослою і нічого не розбивала. Тому вона була відповідальна за миття посуду. Вона налила в мийку миючого засобу.
Як було б добре, якби мені ніколи не треба було займатися хатньою роботою,—подумала Еліс. Потім вона згадала, що дізналася у Початковому товаристві про Президента Спенсера В. Кімбола. У дитинстві йому теж доводилося виконувати домашні обов’язки. І він співав гімни, коли доїв корову!
Еліс уявила, як Президент Кімбол співає дуетом з коровою. Вона усміхнулася.
Раптом у неї з’явилася ідея. Вона могла б робити так, як пророк! Вона узяла збірник гімнів і відкрила його на першому гімні.
Їй потрібно було його якось зафіксувати. Еліс поклала книгу на підвіконня. З одного краю вона підперла книгу горщиком з квіткою. Потім з іншого краю вона поставила важку чашку. Тепер, працюючи, вона могла бачити слова.
Поки Еліс вимивала миски, чашки і ложки, вона співала гімн. Так приємно було відчувати на руках теплі мильні бульбашки. І пісня звеселила її серце.
Наступного дня Еліс знову співала. І після того дня також. Вона намагалася запам’ятати слова кожного гімну. Коли вона запам’ятовувала один гімн, то переходила до наступного. Еліс також вивчала нові гімни! Протягом кількох років вона вчилася грати на піаніно. Коли гімн їй був незнайомий, вона пробувала зіграти його по нотах на піаніно.
Невдовзі Еліс була зовсім не проти мити посуд. Часом це їй навіть трохи подобалося! Їй було приємно співати і думати про Ісуса. Вивчення кожного нового гімну було схоже на знайомство з новим другом. Яким би гучним не було життя навколо неї, гімни допомагали їй відчути спокій.
Ілюстрації Ерін Тейлор