Знайти спокій
“Будь ласка, допоможи мені не почуватися так самотньо”.
Моллі намагалася не плакати, коли прощалася зі своєю сестрою Мейсі. “Я люблю тебе!”—сказала Моллі. Вона міцно обійняла Мейсі.
“Побачимося через кілька місяців”,—сказала Мейсі. Мейсі їхала з дому, щоб навчатися в коледжі. Один із братів Моллі вже навчався в коледжі. Її інший брат був на місії. Моллі так за ними скучатиме!
Мама стиснула руку Моллі. Коли Мейсі від’їжджала, вони дивилися вслід. “Нам її не вистачатиме”,—сказала мама. У неї на очах були сльози.
Моллі пішла назад у будинок. Вона зайшла у порожню спальню Мейсі і зачинила двері. Потім вона сіла на ліжко Мейсі і розплакалася.
Хтось постукав у двері. Зайшли мама з татом. Вони обійняли Моллі. Усі вони сиділи на ліжку Мейсі, доки у Моллі не висохли сльози.
“Я знаю, що тобі сумно через те, що Мейсі поїхала,—сказав тато. Чому б нам не помолитися сім’єю? Ми можемо попросити Небесного Батька, щоб наш настрій покращився. Ти помолишся, Моллі?”
“Гаразд”. Моллі схилила голову. “Небесний Батько, ми дякуємо Тобі за кожного в нашій сім’ї—за Вілла, Паркера, Мейсі, мене і за маму з татом. Ми вдячні Тобі, що можемо бути вічною сім’єю. Будь ласка, допоможи нам відчути спокій. І допоможи мені почуватися не так самотньо”.
Моллі сумувала, що не могла розмовляти з Мейсі перед сном. Але вона знала, що Небесний Батько чув її молитви. Вона знала, що Він допоможе їй почуватися краще.
Наступного ранку в домі Моллі було дуже тихо! Їй не вистачало того, як вони з Мейсі сміялися, збираючись до школи. Вона сумувала за тим, як вони разом снідали і спілкувалися. Іноді Мейсі розповідала їй про те, що вивчала у семінарії. Моллі завжди відчувала спокій, коли вони говорили про євангелію.
Ось воно що! У Моллі виникла ідея!
Моллі підготувалася до школи. Потім вона знайшла маму.
“Привіт, сонечко!” Мама її обняла. “Ти вже підготувалася до школи?”
“А можна до того, як я піду, ми почитаємо разом виступ з генеральної конференції?— запитала Моллі.—Я думаю, це покращить мій настрій”.
Мама усміхнулася. “Це чудова ідея!”
Вони по черзі читали виступ з генеральної конференції про втішення. Моллі сподобалося проводити час з мамою. Було приємно читати разом виступ.
Коли вони завершили, Моллі усміхнулася. “Нам слід зробити це знову!”
Вона досі скучала за Мейсі, Віллом і Паркером. Але тепер вона почувалася вже не так самотньо. На її молитву прийшла відповідь! Вона могла проводити час з мамою і татом. І завдяки словам пророків вона могла знайти спокій.
Ілюстрації Ліз Бріззі