“В пам’ять про бабусю”, Друг, жовт. 2023, сс. 20–21.

В пам’ять про бабусю

Дейл Сирл

(Ґрунтується на реальних подіях)

Завдяки Ісусу Христу ми всі воскреснемо.

Ця історія сталася у Мексиці.

Illustrations about a family in Mexico gathering things together to remember their grandma who died. A girl named Lyan is holding a picture in a frame of grandma. There are two little sisters at the table. One of them, named Megan, has a bottle of soda that reminds her of grandma. There mother is holding a plate of “pan de muerto” (sweet bread made for Day of the Dead). Lyan thinks about hugging her grandmother.

Сьогодні був перший день святкування Діа де Муертос, або Дня пам’яті померлих. Це була особлива нагода згадати близьких, які померли. Ліян завжди любила слухати історії про своїх родичів. Це давало їй відчуття, наче вони поруч з нею, хоча вона ніколи з ними не бачилася.

Однак цього року все було інакше. Бабуся Ліян не буде святкувати з ними. Вона померла лише кілька місяців тому. Цього разу абуела (бабуся) буде серед членів сім’ї, про яких вони будуть згадувати разом.

Ліян дотягнулася та ніжно доторкнулася до світлини бабусі на офренді (прикрашеному домашньому олтарі на згадку про померлих). Вона та її сестри, Меган та Лейлані, старанно працювали весь тиждень, щоб підготувати його. Вони з турботою прикрасили стіл. Вони зібрали разом світлини членів своєї сім’ї. Також вони розмістили на офренді речі, що нагадували про їхніх близьких.

Меган поставила на стіл пляшку газованого солодкого напою.

“Бабуся любила цей напій, — сказала Меган. — Він має стояти на нашій сімейній офренді”.

Ліян згадала, як відвідувала бабусю та пила з нею солодкий газований напій. Бабуся ставила їм запитання і слухала їхні історії. Це було саме те, що допоможе їм пам’ятати про неї. Коли Ліян дивилася на солодкий напій, це спонукало її бути хорошою слухачкою, якою була бабуся.

Мамá зайшла в кімнату з тарілкою пан де муерто (поминального хліба). Сестри Ліян підбігли до неї, просячи спробувати шматочок. Це був особливий солодкий хліб, який люди по всій Мексиці їдять у поминальний день.

“Ми спробуємо його пізніше”, — сказала мaмá. — Зараз ця тарілка нехай постоїть на офренді, біля світлини бабусі”. Вона поставила її на стіл. “Виглядає чудово! Тепер нам потрібно лише почекати, поки папá повернеться додому після роботи”. Вони з дівчатами сіли на диван, щоб зачекати.

“Я сумую за бабусею”, — сказала Ліян. — Я б так хотіла, щоб ми могли побачити її зараз знову”.

Мамá міцно обняла Ліян. “Я знаю. Я теж за нею сумую. Мені допомагає знання про те, що завдяки Ісусу Христу ми всі воскреснемо. І завдяки тому, що ми були запечатані у храмі, одного дня ми будемо разом як сім’я”.

Завдяки маминим словам Ліян відчула радість у серці. Вона думала про те, що колись знову побачить бабусю та міцно її обійме.

Відкрилися двері і зайшов папá. Лейлані зраділа.

“Папá вдома! Час для пан де муерто та гарячого шоколаду!” — сказала Меган.

“І щоб розповідати історії про бабусю!” — сказала Ліян. Хоча вона завжди сумуватиме за бабусею, все ж вона раділа, що може зберігати пам’ять про неї. Вона знала, що завдяки Ісусу Христу одного дня вона знову побачить бабусю.