“Тест Таші”, Друг, жовт. 2023, сс. 40–41.
Тест Таші
Таші молився, щоб його зусилля були винагороджені.
Ця історія сталася у Зімбабве.
Таші глибоко вдихнув, коли його вчитель повертав учням перевірені тести. Не дивлячись на те, що це був пробний іспит, він боявся побачити свої оцінки.
Для Таші це був останній рік у початковій школі, і в нього було багато іспитів. Крім іспитів з математики та природничих наук, йому доведеться здавати мовні тести. У Зімбабве навчаються писати та говорити англійською, а також мовою шона. Мова шона давалася Таші найважче.
“Тримай, Таші”. Вчитель Таші передав йому аркуш з оцінками. Він набрав достатньо балів з математики! Також досить непогано справився з англійською. Але коли Таші побачив свої бали з шона, його руки опустилися. Справи були геть кепські!
Таші не відривав очей від землі всю дорогу додому.
“Щоcь не так?” — запитала мама.
“Я отримав погану оцінку на пробному іспиті з шона”, — сказав Таші. — У мене завжди погано виходило з цією мовою. А якщо я провалю справжній іспит?”
Мама сіла поряд із Таші. Вона подивилася на його бали. “Здається, тобі потрібно більше практики”.
Таші застогнав.
“А що, як тобі поставити ціль більше писати мовою шона?” Мама дістала Путівник для дітей, який був у Таші. Тоді вона прочитала уривок з Писань на першій сторінці: “А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей”*. — Вона усміхнулася Таші. — Ісус зростав потроху, і ти зможеш”.
“Добре, — сказав Таші. — Як думаєш, Небесний Батько допоможе мені?”
“Я знаю, що Він допоможе”.
Того вечора Таші помолився. “Дорогий Небесний Батьку, будь ласка, допоможи мені скласти мій іспит з шона. Будь ласка, допоможи мені навчатися і покращити результати. В ім’я Ісуса Христа, амінь”.
Таші був вдячний за можливість молитися про допомогу. Але він також знав, що мав працювати наполегливо. Кожного дня Таші тренувався у написанні мовою шона. Він також отримував додаткову допомогу від вчителів. Іноді йому хотілося пограти з друзями або робити щось інше. Але він продовжував займатися.
“Ти досяг значних успіхів”, — сказав вчитель Таші.
Таші відчував гордість за свої старання.
Нарешті настав день іспиту. Він помолився ще один раз і попросив Небесного Батька про допомогу.
Вчитель роздав тести учням, і Таші взяв свій олівець. Щойно він почав писати, як відчув тепло і спокій. Він знав, що це Святий Дух. Небесний Батько заспокоював його і допомагав йому.
Коли тест закінчився, Таші був радий розповісти батькам про свої почуття. Він ще не знав своєї оцінки, але в нього були гарні почуття щодо тесту. Він зробив усе можливе.
“Я пишаюся тобою”,—сказала мама.
“Дякую!” Таші усміхнувся та дістав свій Путівник для дітей, щоб ще раз прочитати уривок з Писань. Але він змінив одне маленьке слово. “А Таші зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей”.
Ілюстрації Полін Грегорі