“Квочка і курчата”, Друг, бер. 2024, сс. 4–5.
Квочка і курчата
“Ісус Христос говорив про це у Писаннях”, — сказав тато.
Ця історія сталася у США.
П’ять пухнастих жовтих курчат дивилися на Клару. Пі-пі-пі!
Кожної весни сім’я Клари купляла курчат для вирощування. Сьогодні вона допомагала татові привезти їх додому, щоб вони жили разом з іншими курками.
Дорога, якою вони їхали, була вибоїстою. Але Клара міцно тримала ящик з курчатами у себе на руках. Вона ніжно погладила одне курча кінчиком пальця. Яке ж воно м’якеньке!
Коли Клара з татом приїхали додому, вони пішли у курник за домом. Курник був невеликою клунею, де жили і робили свої гнізда всі квочки.
“Якій квочці нам слід підкласти цих курчат?” — запитав тато.
Клара роззирнулася. Одна з квочок зносила солому на купу. Солома додасть затишку гнізду для нових курчат. Можливо, ця курка могла б стати доброю мамою-квочкою.
“Ця”, — сказала Клара, вказавши на квочку.
Тато ніжно вийняв одне курча з ящика і поклав його біля квочки. Квочка подивилася на курча. Вона підняла крило, і раптом курча зникло!
“Куди воно пішло? З ним все гаразд?” — спитала Клара.
Тато показав: “Дивись!”
Курча висунуло голівку з-під пір’я квочки.
“Навіщо квочка зробила це?” — спитала Клара.
“Щоб захистити курча, — сказав тато, — вона триматиме його в безпеці і в теплі під своїми крилами”.
Клара допомогла татові покласти інших курчат до їхньої нової мами-квочки. Квочка підняла крила, щоб зібрати їх всіх ближче.
“А ти знаєш, що Ісус Христос говорив про це у Писаннях?” — сказав тато.
“Справді? — спитала Клара. — І що Він сказав?”
“Я тобі покажу”.
Клара і тато зайшли додому. Тато узяв свою книгу Писань. Потім він почав читати.
“Скільки разів Я збиратиму вас, як квочка збирає курчаток своїх під свої крила, якщо ви покаєтеся і повернетеся до Мене з щирими намірами в серці”*.
Клара подумала про кожне курча під крилами квочки. “Отже Ісус збирає нас, як квочка збирає курчаток під свої крила?” — спитала Клара.
“Саме так, — сказав тато. — Він тримає нас в безпеці, як квочка тримає своїх курчат в безпеці. Але Він захищає нас від набагато більшого, ніж просто від холоду. Він знає, коли нам боляче, коли ми хворі чи нам сумно. Він дає нам мир і втіху. Він піклується про нас”.
Наступного ранку Клара годувала квочку і її нових курчат. Це змусило її замислитися над уривком з Писань, який прочитав тато. Вона усміхнулася, коли подумала про Ісуса. Вона знала, що Він любить її і піклується про неї, як квочка піклується про своїх курчат.
Ілюстрація Ейжи Іераді