2022
Надійся на Господа
Січень 2022


“Надійся на Господа”, Заради зміцнення молоді, січ. 2022.

Надійся на Господа

(Приповісті 3:5–6)

Бог запрошує вас довіряти Йому у всьому.

Іноді, коли трапляється щось неприємне, ми запитуємо себе, чи можемо довіряти будь-кому, зокрема Богу. Ми боїмося, що Він також може нас розчарувати. Хороша новина полягає у тому, що Бог любить нас досконалою любов’ю. Він добрий, щедрий і чесний. Він незмінний і надійний.

І завдяки цьому ми можемо довіряти Йому у всіх обставинах. Цьогорічна тема для молоді: “Надійся на Господа” (Приповісті 3:5–6).

Ось деякі приклади того, як кожен з нас, членів генеральних президентств Товариства молодих жінок і Товариства молодих чоловіків, почали надіятися на Господа.

Зображення
Генеральне президентство Товариства молодих жінок

Мішель Д. Крейг

Бонні Х. Кордон

Ребека Крейвен

Довіряйте намірам Бога

Усього за кілька днів до мого 16-річчя моя сім’я переїхала на інший кінець країни. Я вважала, що це був найгірший час для такого переїзду! Згадуючи той період, я бачу, що деякі з найбільших благословень, отриманих нашою сім’єю і мною особисто, прийшли завдяки тому переїзду у моєму підлітковому віці. Ми можемо не розуміти розкладу Господа у певний момент, але ми надіємося на Нього, оскільки довіряємо Його серцю і Його намірам.

Мішель Д. Крейг

Довіряйте Господньому розкладу

Завдяки тому, що мого батька покликали служити президентом місії, я отримала своє покликання для служіння на місії у молодшому віці, ніж зазвичай отримують сестри-місіонерки. Це означало, що я мала приїхати до Центру підготовки місіонерів до шкільного випускного. Для мене такий варіант не мав сенсу, але я отримала сильне духовне підтвердження того, що мені потрібно було довіряти Господу. Я так і зробила, і все вийшло просто прекрасно.

Надіятись на Господа означає рухатися вперед навіть тоді, коли нам не зовсім видно увесь шлях.

Бонні Х. Кордон

Надійтесь на Бога у складні часи

Коли я була дитиною, мій тато був професійним військовим офіцером. Єдиним мінусом його роботи було те, що він мав піти на війну. Мені було 13, коли тато вдруге поїхав до В’єтнаму. Я весь час боялася, що він не повернеться. Але я також постійно надіялась на Господа. Перед від’їздом тато дав мені батьківське благословення, в якому я отримала запевнення, що Господь буде зі мною і допомагатиме, поки тата не буде поряд. Я відчула спокій. Хоч я не знала точно, чи повернеться мій тато безпечно додому, я сподівалася, що як би там не було, все закінчиться добре.

Ребека Крейвен

Зображення
Генеральне президентство Товариства молодих чоловіків

Ахмед С. Корбітт

Стівен Дж. Ланд

Бредлі Р. Вілкокс

Довіртеся Богу

Коли я в підлітковому віці приєднався до Церкви, то вирішив присвятити своє життя, свій час і серце Господу. Хоча таке постійне зобов’язання трохи лякало, я знав, що воно було правильним. Я відчував, що мій Небесний Батько хотів цього від мене і я відчував спокій, роблячи це. Я дуже радий, що вирішив надіятися на Бога і дозволити Йому бути понад усе у моєму житті. Я переконаний, що якби я покладався на свій власний розум, моє життя навіть близько не було б настільки багатим на радість, щастя і спокій.

Ахмед С. Корбітт

Довіряйте натхненню Господа

Після свого служіння на місії, я відчув натхнення вступити до військової служби, а не повернутися до навчання у коледжі. То, мабуть, було останнє з того, що мені хотілося робити! Я почувався спантеличеним, але я навчився надіятись на Бога і мені вистачило віри саме на те, аби почути Його і послухатися. На три роки я став солдатом.

Так багато усього хорошого прийшло в моє життя в результаті того рішення, включно з тим, що я зустрів свою майбутню дружину.

Стівен Дж. Ланд

Довіряйте підказкам Бога діяти зараз

Після того як протягом трьох років я навчав шестикласників, я дізнався, що після ще чотирьох років такого навчання шкільний округ частково сплатить мені кошти за навчання для отримання мною ступеню магістра. Це здавалося мені хорошою думкою, доки Святий Дух не підказав мені кинути мою роботу й отримати мій ступінь саме зараз. Ми з дружиною отримали таке спільне натхнення, тому почали діяти у цьому напрямку. Це означало, що нам потрібно було самим сплачувати за моє навчання. Але завдяки цьому рішенню мене взяли викладати в УБЯ—Прово. Це вікно можливостей ніколи б не відкрилося, якби я чекав ще чотири роки. Ми не знали, як це все спрацює, але Господь направляв нас на нашому шляху саме так, як Він пообіцяв.

Бредлі Р. Вілкокс

Роздрукувати