Благословення священства для Ліндсі
“Усі ті, хто приймає це священство, приймає Мене, каже Господь” (УЗ 84:35).
Оглядаючи лікарняну палату, Ліндсі дуже нервувала. Вона знала, що скоро за нею прийдуть, щоб відвезти на операцію. Мама і тато стояли біля її ліжка.
За кілька днів до цього в сім’ї Ліндсі був особливий домашній сімейний вечір. Мама підготувала урок про благословення священства. Потім кожен у сім’ї розповів про те, як отримував благословення силою священства. Слухаючи ці свідчення, Ліндсі відчувала радість і щастя. Мама пояснила, що відчуття спокою було підтвердженням від Святого Духа, що все почуте нею—правда.
У кінці уроку старший брат Ліндсі, який був носієм Мелхиседекового священства, помазав краплею освяченої олії голову дівчинки і промовив молитву. Потім тато дав їй чудове благословення. Він сказав, що Небесний Батько знає і любить її. Він сказав, що лікарі матимуть благословення в їхній роботі й операція пройде успішно. Він також пообіцяв Ліндсі, що на зміну її страхам прийде відчуття надзвичайного спокою й миру.
Ліндсі намагалася бути сміливою, чекаючи в лікарні, але з куточків її очей повільно стікали сльози. Двоє чоловіків у лікарняному одязі увійшли в її палату і сказали, що настав час операції. Вони були добрими і намагалися її підбадьорити, але страх не покидав Ліндсі.
Сидячи в ліжку, Ліндсі обійняла маму і тата. Потім один з чоловіків підняв бортики її ліжка, щоб вона була в безпеці, поки її везтимуть коридором. Коли Ліндсі повернулася, щоб глянути, що він робить, то побачила на його пальці знайому срібну каблучку. Її серце наповнилося теплом і спокоєм, коли вона побачила на каблучці літери ВП. Ліндсі посміхнулася, і її страх зник. Вона знала, що все буде добре.
Ілюстрації Адама Кофорда