Про Церкву звідусіль
Ліберійські молоді жінки знайомляться з програмою “Особистий розвиток”
У серпні 2009 року молоді жінки в Ліберії, Африка, навчали одна одну про свою божественну сутність і про програму Товариства молодих жінок “Особистий розвиток” за невеликою допомогою молодих жінок з іншої частини світу під час спеціальної конференції Товариства молодих жінок округу.
За три місяці заздалегідь почалися навчання і підготовка для молодих жінок, які живуть в Ліберійському окрузі Бушрод Айленд Монрові в місії Фрі-Таун Сьєрра-Леоне. Тема конференції була такою: “Принцеса—на один день, цариця—на всю вічність”. Кожна філія в окрузі отримала доручення підготувати урок про певну цінність і зіграти невеличку сценку, яка б навчала про ще одну цінність, підкреслюючи те, як дочки Бога повинні ставитися одна до одної та до себе.
“Ці молоді жінки—майбутнє Африки, піонери своєї країни в цій славетній євангелії”,—сказала сестра Белінда Ваєр, місіонерка повного дня, яка брала участь у конференції разом зі своїм чоловіком, старійшиною Біллом Ваєром.
Після уроків, сценок та інших заходів організатори вручили молодим жінкам листи, написані молодими жінками з іншої країни, в яких вони діляться своїм свідченням про євангелію і программу “Особистий розвиток”.
Сестра Ваєр розповідала: “Ми відчували єднання сердець через увесь світ. Коли ці молоді сестри тримали листи, вони знали, що ті молоді жінки вірять, як вони, читають ті ж самі книги, виконують однакові програми, їх веде той самий пророк і їх любить Той Самий Бог”.
Винагорода за віру на Галапагоських островах
Хоча на Галапагоських островах, які знаходяться в Тихому океані і територіально надлежать Еквадору, небагато членів Церкви, їхня віра сильна. У вересні члени Церкви стали свідками завершення будівництва першого на острові дому зборів.
Орендована будівля, де раніше проводилися служби філії Галапагоських островів і яку члени Церкви називали “Біла фортеця”, не мала достатньо великого приміщення для проведення причасних зборів, тому члени Церкви одночасно збиралися в трьох кімнатах.
Коли старійшина Флойд і сестра Сьюзен Баум, літня місіонерська подружня пара, отримали призначення на ці острови і вперше увійшли у нову будівлю, вони були зворушенні до сліз. “Будівля просто прекрасна,—сказав старійшина Баум.— Це—шедевр”.
Емма Бастідас згадує, що в 1985 році вона зі своєю сім’єю мала їхати на материкову частину Еквадору, щоб охриститися. На її очах утворилася філія, і вона плакала, коли на острови приїхали перші місіонери.
“Тепер каплиця побудована так близько, що я можу дійти до неї пішки”,—каже сестра Бастідас.
Нова каплиця є не лише місцем, де може збиратися ця невелика група святих. Нова каплиця принесла й інші благословення. Леонор Мачуа почула про новий дім зборів саме напередодні короткої подорожі до Гуаякіля, Еквадор. У Еквадорі вона від когось більше дізналася про нову будівлю і якій деномінації вона належить. Та людина відповіла на запитання й запропонувала жінці по поверненні додому зустрітися з місіонерами. За кілька днів вона побачила місіонерів на розі вулиці й погодилася, щоб вони її навчали. Сестра Мачуа охристилася відразу ж після суботньої післяобідньої сесії генеральної конференції в жовтні 2009 року. Вона стала першою, хто охристився в христильній купелі нового дому зборів.
Церква порівняно нова на островах. Перш ніж філію було організовано офіційно, чотири сім’ї почали проводити збори в містечку Пуерто-Айора на острові Санта-Крус. У 1998 році церковні провідники організували філію в Гуаякільській Південній Еквадорській місії, і перш ніж члени Церкви перебралися до Білої фортеці, вони збиралися на острові Сан-Крістобаль.
Зараз майже 120 членів Церкви щотижня збираються в новому домі зборів на острові Санта-Крус.
Президент філії Даніель Калапуча каже, що хоча філія невелика й знаходиться далеко від материка, святі на Галапагоських островах мають багато благословень.
“В дійсності я не почуваю себе ізольованим, бо ми маємо провід нашого Небесного Батька”—каже він.
Колумбійські діти відвідують храм
Більше десятка дітей Початкового товариства з приходу Фусагасуга колу Соача, Колумбія, провели особливий день у храмі в Боготі, де вони дізналися про важливість храму.
У листопаді 2009 року президентство Початкового товариства приходу супроводжувало 15 дітей Початкового товариства до храму. Там діти мали нагоду зустрітися з президентом храму Хорхе Х. Ескобаром і поставити йому запитання. Діти дізналися, чому їм потрібно чекати до виповнення 12 років, щоб увійти до храму для виконання храмової роботи, чому ангел Мороній, чия статуя знаходиться на шпилі храму, тримає трубу й чому він часто повернений на схід.
У кінці зустрічі діти поділилися своїми почуттями про цей захід.
Марія Фернанда Санчес, секретар Початкового товариства приходу, сказала, що то була духовна подія. “День був особливим і незабутнім не лише для дітей, але і для нас, їхніх провідників Початкового товариства”,—сказала вона.