Знайти місце захисту в євангелії
Члени Церкви у Кенії вирізняються серед інших, оскільки живуть за євангелією і створюють місця захисту від світу.
З тримільйонним населенням Найробі, Кенія, є найбільш густонаселеним містом у Східній Африці. Це метушливе місце, де по вулицях рухається багато автомобілів, вантажівок і mutatus—мікроавтобусів, які належать до приватної системи автобусного обслуговування. Це місто залізниць, туризму і виробництва. У ньому знаходиться друга за величиною фондова біржа на континенті.
Однак на південь, менше ніж за 7 км від серця столичного міста Кенії, розташована спокійна сільська місцевість. У Національному парку Найробі земля охороняється і виглядає так, як і сотні років тому. На фоні міського краєвиду пасуться і розгулюють жирафи, водяні буйволи, антилопи гну, зебри, гіпопотами, коров’ячі антилопи, антилопи канна і носороги. Під акаціями сплять леви. Парк є місцем захисту для цих тварин від цивілізації.
По всій Кенії є менші місця захисту іншого виду. Члени Церкви створили небеса, де можна знайти захист від впливу світу. Живучи за євангелією, вони створюють святі місця, щоб стояти на них (див. УЗ 45:32; 87:8).
Здобувати силу завдяки цінностям
Опра Оума каже, що коли пам’ятає про цінності Товариства молодих жінок, то має більше сил жити за євангелією. “Навіть коли поруч немає дорослої молоді святих останніх днів, коли я знаходжуся у світі, я можу застосовувати цінності Товариства молодих жінок і бути у безпеці”,—каже вона.
Опра дізналася про ці цінності ще до хрищення. Коли їй було 17 років, Опра одного разу побачила на вулиці місіонерів і не могла зрозуміти, хто вони такі. Вона рік вивчала євангелію і була охрищена після того, як їй виповнилося 18 років. Громада святих останніх днів духовно зміцнила її.
“Коли я в Церкві разом з іншою молоддю, то почуваюся в безпеці, але коли я поза Церквою, то не відчуваю такої ж безпеки, оскільки більшість часу я—одна серед свого оточення,—каже вона.— Іноді це нелегко, оскільки норми світу й норми Церкви є зовсім різними”.
Триматися за жезл
Вивчення Писань допомогло Стівену Одгіамбо Маємбе знайти відповіді, які, за його словами, нам не вдасться знайти самим. “Вивчаючи Писання, ми можемо знаходити вихід зі складних ситуацій у нашому повсякденному житті,–каже він.— І також, вивчаючи Писання, ми знаходимо сміливість витерпіти до кінця, оскільки Писання завжди будуть поруч, аби навчати нас і казати, що робити”.
Вивчення Книги Мормона допомогло Стівену здобути свідчення про Церкву. Коли він гостював у тітки, яка була членом Церкви, то прийняв її запрошення піти до Церкви. Почавши читати Книгу Мормона, він молився, щоб знати, чи вона істинна, і отримав відповідь.
Юнак каже, що регулярне читання Писань допомагає йому дотримуватися норм Церкви навіть тоді, коли всі навколо ставлять під сумнів його вірування. “Завдяки членству в Церкві, моя віра зміцнилася і тому я можу сказати, що мене не можна похитнути [див. Кн. Якова 7:5]”,—каже він.
Покладатися на Господа
Шарон Поч зрозуміла, що, вирішивши відрізнятися від інших, їй буде легше жити за євангелією. Вона взяла зобов’язання дотримуватися заповідей, і її друзі поважають цей вибір. Вона вирішила уникати тих ситуацій, у яких буде важко жити праведно.
“Коли ви вирішите грати на тій межі, яка на справді є дуже вузькою, то буде важко, бо в будь-який момент ви можете впасти”,—каже вона про межу між добром і злом.
Шарон знайшла Церкву в 14-річному віці, коли її мама вирішила охриститися. Дівчині довелося докладати не аби-яких зусиль, щоб читати Книгу Мормона. Вона належить до племені Нанді, де розмовляють місцевою мовою календжін. Незважаючи на труднощі, вона почала вивчати Книгу Мормона англійською. “Я відчувала, що це добра справа, і у мене було тепле почуття, тож я продовжувала. Я молилася доти, доки не дізналася, що ця книга істинна”,—каже Шарон.
Шарон хотіла охриститися, але батько не дозволяв. Тож чотири роки Шарон ходила на церковні збори, на семінарію і молодіжні заходи, чекаючи нагоди приєднатися до Церкви.
Коли Шарон виповнилося 18, вона охристилася і була конфірмована. Вона пішла до коледжу і вивчала психологію. У лютому 2013 року вона вийшла заміж за Джозефа Поча. Невдовзі після цього вони вирушили до Йоганнесбурзького Південноафриканського храму, щоб запечатати шлюб. Шарон каже, що вивчення євангелії допомагає їй зосереджуватися на головному у світі, де так багато всього відволікає увагу.
“Я знаю, що головне у житті та чому ми тут, на землі,—каже вона.— Це знання допомагає мені зосередитися на тому, що має найбільше значення”.
Зміцнюватися
У Національному парку Найробі є спеціально відведена територія для чорних носорогів. Там вирощують і перевозять до інших парків цих майже зниклих тварин, аби відновити популяцію, оскільки мисливці їх майже знищили. Це місце вважається одним з найбільш успішних і важливих заповідників у Кенії.
Так само і євангелія пропонує територію безпеки, куди члени Церкви можуть прийти, отримати силу, здобути сміливість у поширенні євангелії та встановити твердиню віри.
Опра Оума
Стівен Одгіамбо Маємбе
Джозеф і Шарон Поч
Внизу: носороги пасуться в Національному парку Найробі.