Вибір: не розпускати плітки
Автор живе у шт. Вашингтон, США
Будучи старшокласником, я зголосився увійти в групу технічної підтримки, де, допомагав у створенні щорічної музичної вистави нашої середньої школи. Ця подія залишила один з найкращих спогадів про той рік, тому що це було весело і я багато чому навчився. Мені також сподобалось працювати з людьми, яких зустрів.
Але найважливішим, чого я навчився, було те, чого я не очікував.
Щоб технічна команда могла нечутно спілкуватись між собою, ми користувались радіонавушниками. Ми також використовували їх, щоб розповідати анекдоти, вести розмови, навіть співати один одному, щоб розважати себе під час довгих репетицій.
Але спочатку, коли ми тільки-но почали користуватися навушниками, це для мене не було так вже й зручно. Спершу я був у захваті. Потім дехто почав пліткувати про акторів, які проводили репетицію на сцені. Я намагався не звертати уваги на єхидні зауваження та образливі коментарі, але з продовженням розмови плітки стали більш брутальними і більш огидними.
Я вже не міг слухати деякі з тих коментарів, однак боявся виявити новим друзям своє невдоволення. Краще б я це зробив, однак терпів їхні жарти і врешті-решт спокусився: почав сміятися і додавати власні коментарі. Я почав виправдовуватися тим, що це було весело. Ніхто, крім технічної команди, не чув мене, і я не хотів виділятися серед людей, що були навколо мене.
І все ж я знав, що лихословити про тих, хто був на сцені, було неправильно, тому вирішив не пліткувати.
Після репетиції нам стало відомо: усе, що ми говорили по радіосистемі, транслювалося за куліси. Усі 60, а то й більше акторів чули наші розмови. Дехто розгнівався, хтось засмутився або збентежився. Ніхто не був вражений.
Пізніше, у розмові з однією з моїх подруг про те, що сталось, вона сказала: “Кожний знає, що ти б ніколи не сказав нічого подібного”. Її слова шокували мене, і я усвідомив, який важливий вибір я зробив. Якби я теж почав з ними пліткувати, то що б сказали про мене? Що б сказали про Церкву?
Я вдячний за вибір, зроблений мною у тому темному, маленькому театрі, про який, я думав, інші навіть і не знали, бо він відкрив мені благословення дружби, миру, довіри, які б я втратив, якби вибрав пліткувати.