Послання Першого Президентства
Розпізнавати, пам’ятати і дякувати
Бог просить, щоб ми дякували Йому за всі благословення, які отримуємо від Нього. Дуже легко механічно промовляти молитви вдячності, часто повторюючи ті ж самі слова, але не маючи наміру віддати свою подяку Богові як дар щирого серця. Ми маємо “приносити дяку … в Дусі” (УЗ 46:32), щоб відчути справжню вдячність за те, що Бог дав нам.
Як ми можемо згадувати хоча б частину того, що Бог для нас зробив? Апостол Іван записав, чого навчав Спаситель про дар згадування, який ми отримуємо завдяки Святому Духові: “Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив” (Іван 14:26).
Святий Дух повертає спогади про те, чого нас навчав Бог. І один зі способів, якими Бог навчає нас,—через Його благословення. Тому, якщо ми виявляємо віру, Святий Дух нагадає нам про Божу доброту.
Ви можете перевірити це в сьогоднішній молитві. Ви можете виконати заповідь: “Дякуй Господу Богу твоєму в усьому” (УЗ 59:7).
Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) висловив думку, що молитва і є нагодою зробити це. Він сказав: “Пророк Джозеф одного разу сказав, що одним з найбільших гріхів, в якому можуть бути винними святі останніх днів,—це гріх невдячності. Мені здається, що більшість з нас не вважає, що цей гріх є серйозним. У наших молитвах—і в наших благаннях до Господа—ми часто схильні до того, щоб просити про нові і нові благословення. Та іноді я відчуваю, що в молитвах нам слід частіше висловлювати вдячність за ті благословення, які ми вже отримали. У нас так багато всього”1.
Ви могли б здобути сьогодні такий досвід завдяки дарові Святого Духа. Ви могли б почати особисту молитву з подяки. Ви могли б почати рахувати свої благословення, а потім на мить зупинитися. Виявляючи віру, завдяки дару Святого Духа, ви побачите, що спогади про інші благословення рікою потечуть у ваш розум. Якщо ви почнете висловлювати вдячність за кожне з них, ваша молитва, можливо, буде трохи довшою, ніж завжди. Прийде згадування, а разом з ним—вдячність.
Ви можете спробувати зробити те ж саме, коли ведете щоденник. Святий Дух допомагав людям у таких випадках з початку часів. Згадайте, що сказано в книзі Мойсея: “І пам’ятна книга велася, в якій писалося мовою Адама, бо це було дано всім, хто прикликав Бога, писати духом натхнення” (Moйсей 6:5).
Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) описував цей процес натхненного записування: “Ті, хто ведуть книгу спогадів, найвірогідніше будуть пам’ятати про Господа у своєму повсякденному житті. Щоденники—це спосіб вести лік наших благословень і залишати опис цих благословень для наших нащадків”2.
Коли ви почнете писати, то можете спитати себе: “Як Бог благословив сьогодні мене і моїх близьких?” Якщо ви будете робити це достатньо часто і з вірою, то побачите, що пам’ятаєте благословення. А іноді ви пригадаєте дари, які не помітили впродовж дня, але, як ви це потім зрозумієте, були у вашому житті дотиком Божої руки.
Я молюся, щоб ми могли з вірою докладати постійних зусиль, щоб розпізнавати, пам’ятати і дякувати за те, що Небесний Батько і наш Спаситель зробили і роблять, аби відкрити шлях повернення додому, до Них.
Як навчати з цього послання
У цьому посланні президент Айрінг закликає нас згадувати у молитвах про доброту Небесного Батька. Обговоріть з тими, кого ви навчаєте, як молитва вдячності може допомагати нам бачити Божу руку в житті. Ви можете стати на коліна й помолитися з тими, кого навчаєте, і запропонувати людині, яка молитиметься, висловити лише вдячність.
Ви можете також навчатися про важливість вдячності, вивчаючи ці вірші з Писань як доповнення до сказаного президентом Айрінгом: Псалми 99; Moсія 2:19–22; Aлма 26:8; 34:38; Учення і Завіти 59:21; 78:19; 136:28.