2013
Благополуччя
Серпень 2013


Послання візитного вчителювання

Благополуччя

З молитвою вивчіть поданий матеріал і, якщо це доречно, обговоріть його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя. Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.

Віра, сім’я, допомога

Мета церковної програми благополуччя—допомогти членам Церкви покладатися на власні сили, турбуватися про бідних і нужденних та служити іншим. Благополуччю відводиться чільне місце в роботі Товариства допомоги. Президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві, навчав:

“[Господь] від початку часів відкрив для своїх послідовників шляхи, щоб допомагати. Він запросив Своїх дітей посвячувати свій час, свої кошти і самих себе, щоб разом з Ним служити іншим. …

Він запросив нас до участі в Його роботі—підняти тих, хто в нужді, і наказав виконувати її. Ми увійшли в завіт робити це у водах хрищення і в святих храмах Бога. Ми поновлюємо цей завіт у неділю, коли причащаємося”1.

Під керівництвом єпископа або президента філії місцеві провідники допомагають досягати духовного і матеріального благополуччя. Часто можливість служити у першу чергу відкривається для візитних учительок, які прагнуть дізнатися, як відгукнутися на потреби кожної сестри, яку вони відвідують.

З Писань

Лука 10:25–37; Яків 1:27; Moсія 4:26; 18:8–11; Учення і Завіти 104:18

З нашої історії

9 червня 1842 року пророк Джозеф Сміт дав доручення сестрам Товариства допомоги “допомагати бідним” і “спасати душі”2. Ці цілі й досі є серцевиною Товариства допомоги і проголошуються в девізі: “Милосердя ніколи не минає” (1 Коринтянам 13:8).

Наш п’ятий генеральний президент Товариства допомоги Еммелін Б. Уеллс та її радники запропонували цей девіз у 1913 році як нагадування про наші основоположні принципи: “Ми проголошуємо, що наша мета—…твердо дотриму[ватись] натхненних учень пророка Джозефа Сміта, коли він відкрив план, за яким жінки через покликання священством уповноважувалися об’єднатись у відповідні організації для того, щоб служити хворим, допомагати нужденним, втішати літніх, турбуватися про самотніх та захищати сиріт”3.

У наш час Товариство допомоги діє по всьому світу завдяки тому, що сестри виявляють милосердя, чисту любов Христа, своїм ближнім (див. Moроній 7:46–47).

Посилання

  1. Генрі Б. Айрінг, “Можливості чинити добро”, Ліягона, трав. 2011, с. 22.

  2. Джозеф Сміт, у Дочки в Моєму царстві: Історія і спадок Товариства допомоги (2011), с 69.

  3. Дочки в Моєму царстві, с. 69.