2013
Чотири слова, щоб направити вас
Серпень 2013


Чотири слова, щоб направити вас

З виступу на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 16 січня 1973 р.

Президент Томас С. Монсон

Бог допоможе вам у вашій рішучості служити Йому і виконувати Його заповіді, якщо ви прислухаєтесь, якщо ви навчаєтесь, якщо ви трудитесь і якщо ви любите.

Я взяв на себе кілька зобов’язань, про які хочу вам розповісти, сподіваючись, що ви також приймете такі ж рішення. По-перше, я буду прислухатися. По-друге, я буду навчатися. По-третє, я буду трудитися. І, по-четверте, я буду любити. Ці чотири слова можуть чудово визначити наше майбутнє.

Прислухатися

Я сподіваюсь, що ви будете слухатися свою матір і будете слухатися свого батька, вони обоє стають щоранку і щовечора на коліна, молячись про вас, просячи Небесного Батька наглядати за вами і направляти вас у прийнятті рішень, щоб ви були обережними у своїй поведінці. Я вважаю, що коли ми віддаємо належне своїм батькам і усвідомлюємо той факт, що вони турбуються про вас і про мене, то ми шануємо їх, і слова, що долинають із гори Сінай, сповнюються для нас особистим змістом: “Шануй свого батька та матір свою” (Вихід 20:12).

Я вірю, що ми будемо прислухатися до слів пророків. Я сподіваюсь також, що ми будемо прислухатись до підказок Святого Духа. Я обіцяю вам: якщо ваше вухо налаштоване, щоб чути Святого Духа, якщо у вашому серці є прагнення до праведності і ваша поведінка виявляє це прагнення, то Дух Святий буде направляти нас.

Я сподіваюсь, що завжди буду прислухатися до підказок Того Святого Духа, щоб упродовж кожного дня року ви і я могли мати можливість відповідати на ці підказки і відчувати направляючий вплив Небесного Батька. Отже, я обіцяю прислухатися.

Навчатися

Номер два, я буду навчатися. Не достатньо просто слухатися, якщо ми не навчаємося. Я урочисто обіцяю, що буду навчатися більше із Писань і, можливо, ви також будете мати цей привілей. Як було б чудово, якби ми прийняли у своє серце таку пораду від Господа: “Шукайте в найкращих книгах слів мудрості; прагніть знання через навчання і також через віру” (УЗ 88:118). Давайте навчатися з Головних трудів, але також давайте навчатися і з життя провідників Церкви, і з життя найдорожчих нам людей.

Наприклад, я вважаю, що можу навчитися терпінню, краще вивчаючи життя нашого Господа і Спасителя. Ви можете уявити собі, яке розчарування Він повинен був відчути (знаючи, що в Нього є ключі до вічного життя, знаючи, що Він вказав шлях для вас і для мене, щоб ним ми могли увійти в целестіальне царство Бога), коли Він приніс Свою євангелію для тих людей у середині часів і побачив, як вони відкидають Його і відкидають Його послання? Тим не менш, Він виявив терпіння. Він погодився нести Свою відповідальність в житті, навіть бути піднятим на хресті, а до цього відстраждати у Гефсиманському саду. Я сподіваюся навчитися терпіння від Господа.

Я хотів би закликати вас приєднатися до мене в цьому урочистому обіцянні: я буду навчатися.

Трудитися

Далі, номер три: я буду трудитися. Недостатньо бажати, недостатньо мріяти, недостатньо пообіцяти. Ми повинні діяти. Господь сказав: “Той, хто встромляє серпа з усієї сили, той складає про запас, так що він не гине” (УЗ 4:4; курсив додано). І Нефій проголосив: “Я піду і зроблю те, що Господь наказав” (1 Нефій 3:7). А Яків підсумував цей урок: “Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють” (Якова 1:22).

Кілька років тому якось влітку сталося так, що на вихідні у мене не було ніяких доручень. Однак Дух підказав мені виконати одну справу. Я сів на літак, щоб полетіти до Каліфорнії. Коли я зайняв своє місце в салоні, біля мене ще ніхто не сидів. Однак з часом сусіднє місце зайняла надзвичайно вродлива молода жінка. Я звернув увагу, що вона читала книгу. Як це зазвичай роблять, я глянув на назву. Це була книга одного з членів Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Я сказав їй: “Ви, мабуть, мормонка”.

Вона відповіла: “Ні. А чому ви спитали?”

Я сказав: “Бо ви читаєте книгу, написану дуже відомим членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів”.

На це вона відповіла: “Правда? Мені її дала подруга, я ще мало прочитала. Однак книга викликала в мене цікавість”.

І тоді я подумав: “А чи не розказати їй більше про Церкву?” І згадалися слова Петра: “Завжди готовими будьте” (1 Петра 3:15). Я вирішив, що це і є той час, коли я маю свідчити. Моїм привілеєм було відповісти на її запитання стосовно Церкви—на розумні запитання, що йшли із серця, яке шукало істину. Я запитав її, чи можна, щоб місіонери подзвонили їй. Я запитав, чи хотіла б вона відвідати нашу філію неодружених дорослих у Сан-Франциско. На обидва запитання вона відповіла ствердно. Повернувшись додому, я написав президенту колу і через нього передав цю інформацію. Ви можете уявити собі, якою була моя радість, коли через деякий час мені подзвонив той президент колу і сказав, що вона нещодавно стала членом Церкви. Моїй радості не було меж.

Я усвідомив, що я маю відповідальність трудитися.

Любити

І ось нарешті останнє обіцяння: Я буду любити. Ви пам’ятаєте, як відповів Спаситель законнику, що спитав у Нього: “Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?”

І Він відповів: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: “Люби свого ближнього, як самого себе” (Матвій 22:36–39).

Англійський драматург Уільям Шекспір написав: “Той не любив, хто не виявляв свою любов”1. Чим ми з вами демонструємо нашу любов до Бога і любов до своїх ближніх? Тим, що слухаємося Божих заповідей і порад Його служителів. У нас є привілей дотримуватися закону десятини, дотримуватися морального кодексу, слухатися слова Небесного Батька в кожному аспекті нашого життя.

Небесний Батько може оцінити нашу любов до Нього по тому, наскільки добре ми служимо Йому і наскільки добре ми служимо своїм ближнім.

Вибір за вами

Чотири зобов’язання: я буду слухатися, я буду навчатися, я буду трудитися, я буду любити. Якщо ми будемо виконувати ці зобов’язання, то зможемо мати провід від Небесного Батька і відчувати справжню радість у своєму житті.

Вибір за вами, і вибір за мною, давайте ж пам’ятати, що наш вибір, наші рішення визначають нашу долю. Бог буде направляти вас у вашій рішучості служити Йому і виконувати Його заповіді, якщо ви прислухаєтесь, якщо ви навчаєтесь, якщо ви трудитесь і якщо ви любите.

Посилання

  1. William Shakespeare, The Two Gentlemen of Verona, ed. William George Clarke and William Aldis Wright, The Great Books of the Western World (1952), act 1, scene 2, line 31.