Війна принесла мені мир
Роберт Свенсон, шт. Алабама, США
Ілюстрації Аллена Гарнса
Через 5 днів після закінчення середньої школи я записався до збройних сил. Перед відправкою до В’єтнаму у мене було чітке враження, що моє служіння у збройних силах було початком духовної подорожі.
Через дві години після того як я прибув до свого нового підрозділу, ворожі ракети вибухнули в нашому таборі. Після цього вночі був мінометний обстріл. Все здавалося пригодою, поки на наступному тижні не загинуло кілька чоловік. Це повернуло мене до реальності, і я почав думати про сенс життя.
Невдовзі я познайомився з командиром екіпажу гелікоптера на ім’я Грейг Стівенс. Одного дня розмова торкнулася теми релігії. Він сказав мені, що він є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і запитав, чи хочу я дізнатися більше. Хоча мої батьки не належали до Церкви, вони навчали мене вірити в Ісуса Христа.
Того вечора в порожньому бліндажі Грейг провів зі мною першу бесіду. Те, що мені запам’яталося—це не логіка обговорення чи манера, в якій він проводив бесіду, але скоріше—щирість і смирення цього молодого солдата.
Наступні кілька днів Грейг викладав мені інші бесіди. Після кожної з них ми ставали на коліна в молитві. Він завжди просив мене помолитися, але мені здавалося, що я не можу. Я пам’ятаю, як мене збентежив певний принцип учення, і я вирішив, що більше не хочу нічого чути про Церкву. Грейг наступні кілька днів шукав когось, хто міг би відповісти на мої питання.
Уже смеркалося, коли він привів поговорити зі мною пілота гелікоптера—колишнього місіонера—з іншого підрозділу. Цей брат відповів на всі мої запитання і свідчив, що він знає, що Церква істинна. Потім він сказав, що я повністю готовий до хрищення. Я не міг вимовити жодного слова. Коли він закінчив говорити, я піймав себе на думці: “А знаєш, він таки правий”.
Через певний час, коли я сидів у своєму бліндажі, читаючи Книгу Мормона, то вирішив зробити те, про що кажуть Писання, і запитав у Бога, чи Книга Мормона істинна (див. Мороній 10:4–5). Схиливши голову, я звернувся із запитанням до Господа. Як тільки я так зробив, то відразу ж відчув тепло і мир, яких раніше ніколи не відчував. Я знав, що Бог відповів на мою молитву. Я знав, що Книга Мормона—істинна. Знаючи, що Книга Мормона істинна, я знаю, що Джозеф Сміт мав бути пророком. Невдовзі після цього я охристився в Тонкінській затоці.
Коли я вийшов із вод хрищення, то мав відчуття того, що я повністю чистий. Життя ніколи не було таким приємним. Мені треба було поїхати за тисячі кілометрів на війну, але зрештою я знайшов мир для своєї душі, якого прагнув.