Старійшина Жоакін Е. Коста
Генеральний авторитет сімдесятник
Близький друг допоміг Жоакіну Е. Кості знайти шлях, який привів до його навернення до євангелії Ісуса Христа, храмового шлюбу та провідництва в Церкві.
Жоакін Коста народився 8 березня 1965 р. в сімʼї Едуардо Ж. Кости і Грасіели М. Фассі. Один з друзів, студент університету в Буенос-Айресі, Аргенина, Алін Спаннаус, який тепер є територіальним сімдесятником, познайомив його з Рені Варелою. Рені, яка є святою останніх днів у другому поколінні, вагалася, чи слід їй зустрічатися з 21-річним молодим чоловіком, який не був членом Церкви. Після третього побачення вона вирішила, що він їй “надто подобається”, і відчула, що їм не треба більше зустрічатися. У кінці навчального року він повернувся у своє рідне місто, Ентре-Ріос, Аргентина.
Рені прийняла покликання служити в Чилійській Осорнській місії. Коли вона повернулася додому, брат Спаннаус запросив її та Жоакіна на одну вечірку, на якій Жоакін запросив її на побачення. “Я помолилася й вирішила дати йому шанс”,—розповідає сестра Коста.
Невдовзі Жоакін почав дізнаватися про Церкву. Коли місіонери навчали його, Рені попросила його помолитися й прочитати Книгу Мормона від початку до кінця.
“Він ще не дочитав її до кінця, а вже мав сильне свідчення,—каже сестра Коста.—Він охристився не тому, щоб зробити мені приємно. Ми зустрічалися більше року, а потім, у 1989 р., одружилися в храмі в Буенос-Айресі, Аргентина”.
Старійшина Коста отримав ступінь бакалавра з економіки в університеті Буенос-Айресу в 1987 році. Молоде подружжя переїхало в Прово, шт. Юта, США, де він отримав ступінь магістра з управління бізнесом в Університеті Бригама Янга в 1994 р. Вони зі своєю зростаючою сімʼєю, в якій вже було четверо дітей, жили в Чикаго, шт. Іллінойс, США, коли він працював у міжнародній інвестиційно-банківській корпорації, яка надавала фінансові послуги. Банківська карʼєра привела його сімʼю на кілька років знову в Аргентину, а потім вони жили у Чеській Республіці та в Султанаті Оман. Останні два роки він зі своєю сімʼєю жив у Лімі, Перу, де він працював у данській інвестиційній фірмі, яка в основному займалася мікрофінансуванням.