Цілюще миро прощення
Старійшина Кевін Р. Дункан
Сімдесятник
Прощення—це славетний, цілющий принцип. Нам не потрібно ставати жертвою двічі. Ми можемо прощати.
Все, що від Бога, включає в себе любов, світло й істину. Втім, будучи людьми, ми живемо в занепалому світі, який іноді сповнений темряви й перебуває в замішанні. Тому й не дивно, що люди помилятимуться, несправедливість траплятиметься, а гріхи вчинятимуться. Внаслідок цього немає жодної живої душі, яка, час від часу, не ставатиме жертвою чиїхось недбалих вчинків, образливої або навіть гріховної поведінки. Це те, що притаманне кожному з нас.
На щастя, Бог, сповнений милості і любові до Своїх дітей, підготував шлях, щоб допомогти нам справлятися з цими, іноді важкими, випробуваннями життя. Він забезпечив порятунок для всіх, хто стає жертвою неналежної поведінки інших людей. Він навчав нас, що ми можемо прощати! Хоча ми й можемо стати жертвою, нам не потрібно ставати нею двічі, несучи тягар ненависті, гіркоти, болі, образи або навіть помсти. Ми можемо прощати і ми можемо бути вільними!
Багато років тому я лагодив паркан і загнав собі в палець невеличку дерев’яну скалку. Я щосили намагався видалити скалку і гадав, що у мене вийшло, однак зрештою виявилося, що ні. З часом шкіра над скалкою почала гнити і мій палець набряк. Він докучав, а іноді й болів.
Кілька років потому я нарешті вирішив щось зробити з цим. Все, що я зробив,—просто втер у набряк мазь і замотав її бинтом. Я часто повторював цей процес. Ви не уявляєте, наскільки я був здивований, коли одного дня, знявши бинт, побачив, що скалка вийшла з мого пальця.
Мазь зробила мою шкіру м’якшою й допомогла вийти тому, що спричиняло біль так багато років. Коли скалку було видалено, палець швидко загоївся і до цього дня на ньому не залишилося жодної ознаки того, що його було пошкоджено.
Подібним чином, серце, яке не прощає, носить у собі багато непотрібного болю. Коли ми використовуємо цілюще миро Спокути Спасителя, Він пом’якшить наше серце і допоможе нам змінитися. Він може зцілити поранену душу (див. Кн. Якова 2:8).
Я переконаний, що більшість з нас воліє прощати, однак нам дуже важко це зробити. Коли до нас поставилися несправедливо, ми можемо швидко сказати: “Та людина вчинила неправильно. Її слід покарати. Де справедливість?” Ми помилково думаємо, що якщо ми прощаємо, справедливість не настане і покарання не буде.
Так просто не може бути. Бог призначить справедливе покарання, бо милість не може пограбувати справедливість (див. Алма 42:25). Бог з любов’ю запевняє і вас, і мене: “Залиште суд тільки Мені, бо він Мій, і Я відплачу. [Однак,] мир вам” (УЗ 82:23). Пророк Яків з Книги Мормона також пообіцяв, що Бог “заспокоїть вас у ваших стражданнях, і Він захищатиме вашу справу, і нашле справедливий вирок на тих, хто прагне вашого знищення” (Кн. Якова 3:1).
Якщо ми вірні, будучи жертвами, ми можемо мати велику втіху в знанні про те, що Бог відшкодує нам за кожну несправедливість, якої ми зазнали. Старійшина Джозеф Б. Віртлін сказав: “Господь відшкодовує відданим Йому кожну втрату. … Кожна сльозинка сьогодні обернеться сотнями сліз радості і вдячності”1.
Прагнучи простити інших, давайте також намагатися пам’ятати, що всі ми зростаємо духовно, але кожен з нас знаходиться на різних рівнях. Легко спостерігати за змінами і зростанням фізичного тіла, а от побачити зростання наших духів—важко.
Один з ключів прощення інших—намагатися бачити їх так, як бачить їх Бог. Іноді Бог може розсунути завісу і благословити нас даром бачити серце, душу і дух іншої людини, яка образила нас. Таке розуміння може навіть викликати надзвичайну любов до тієї людини.
Писання навчають нас, що Божа любов до Його дітей є досконалою. Він знає їхній потенціал чинити добро, яке б минуле у них не було. В усіх історичних розповідях не було агресивнішого або суворішого ворога послідовників Ісуса Христа, ніж був Савл Тарсянин. Втім, коли Бог показав Савлу світло й істину, вже не можна було знайти більш відданого, сповненого ентузіазму або безстрашного учня Спасителя. Савл став апостолом Павлом. Його життя є чудовим прикладом того, що Бог бачить людей не лише такими, якими вони є зараз, але й такими, якими вони можуть стати. Навколо всіх нас у нашому житті є люди, подібні до Савла, які мають потенціал Павла. Чи можете ви уявити, наскільки можуть змінитися наші сім’ї, наші громади й світ у цілому, якби всі ми намагалися бачити одне одного так, як нас бачить Бог?
Надто часто ми дивимося на образника так, як дивилися б на айсберг,—ми бачимо лише верхівку і не бачимо тієї його частини, що під водою. Ми не знаємо всього, що відбувається в житті особи. Ми не знаємо її минулого; ми не знаємо її проблем; ми не знаємо, з яким болем вона живе. Брати і сестри, будь ласка, зрозумійте це правильно. Простити—не означає прийняти образу. Ми не виправдовуємо погану поведінку і не дозволяємо іншим погано поводитися з нами лише через те, що у людини є проблеми, вона відчуває біль, чи має слабкості. Але ми можемо здобути краще розуміння й мир, коли дивимося, маючи ширше бачення.
Безумовно, духовно незрілі люди дійсно можуть робити серйозні помилки—проте жодному з нас не можна давати оцінку лише за тим найгіршим, що ми будь-коли зробили. Бог є досконалим суддею. Він бачить весь айсберг. Він знає все і бачить все (див. 2 Нефій 2:24). Він сказав: “Я, Господь, прощатиму того, кого прощатиму, але від вас вимагається прощати всіх людей” (УЗ 64:10).
Сам Христос, коли Його було несправедливо звинувачено, коли Його по-варварськи схопили, побили і залишили страждати на хресті, в той самий момент сказав: “Отче, відпусти їм,—бо не знають, що чинять вони!” (Лука 23:34).
Через нашу недалекоглядність іноді ми легко можемо образитися на людей, які діють або думають не так, як ми. У нас може виникнути нетерпимість через такі речі, як підтримка суперницьких спортивних команд, відмінні політичні погляди або інші релігійні вірування.
Президент Рассел М. Нельсон дав мудру пораду, коли сказав: “Можливості слухати тих, хто має інші релігійні або політичні переконання, можуть розвивати толерантність і вміння навчатися”2.
У Книзі Мормона говориться про час, коли “люди церкви почали заноситися гордовито у своїх очах, і … стали зневажливими один до одного, і почали утискувати тих, хто не вірив, згідно з їхніми волею і бажанням” (Алма 4:8). Давайте пам’ятати, що Бог дивиться не на колір спортивної футболки і не на політичну партію. Натомість, як проголосив Аммон: “[Бог] дивиться вниз на всіх дітей людських; і Він знає думки і наміри серця” (Алма 18:32). Брати і сестри, якщо ми перемагаємо у змаганнях життя, давайте перемагати милостиво. Якщо втрачаємо, давайте втрачати з милістю. Бо, якщо ми живемо, маючи милосердя одне до одного, милість буде нашою винагородою в останній день.
Саме так, як усі ми є жертвами лиходійства інших людей, ми також іноді є кривдниками. Всі ми робимо помилки і всім нам потрібні милість, милосердя і прощення. Ми мусимо пам’ятати, що прощення наших особистих гріхів і провин зумовлена тим, як ми прощаємо іншим. Спаситель сказав:
“Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
“А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших” (Матвій 6:14–15).
З усього того, що Спаситель міг сказати в Господній молитві, яка є дивовижно короткою, цікаво, що Він вирішив включити: “І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим” (Матвій 6:12; 3 Нефій 13:11).
Прощення і є тією причиною, чому Бог послав Свого Сина, тож давайте радіти Його приношенню заради зцілення всіх нас. Спокута Спасителя існує не лише для тих, кому треба покаятися; вона також і для тих, кому потрібно простити. Якщо вам важко простити іншу людину або навіть себе, попросіть Бога допомогти вам. Прощення—це славетний, цілющий принцип. Нам не потрібно ставати жертвою двічі. Ми можемо прощати.
Я свідчу про міцну любов і тривале терпіння Бога до всіх Його дітей, і про Його бажання, щоб ми любили одне одного так, як Він любить нас (див. Іван 15:9, 12). Якщо ми чинитимемо так, то проб’ємося крізь темряву цього світу до слави й величі Його царства на небесах. Ми будемо вільними. В ім’я Ісуса Христа, амінь.