Голоси святих останніх днів
Просуватися вперед по плато
Ілюстрація Аллена Гарнса
Я багато часу в житті присвячую спортивним заняттям на свіжому повітрі: походам, їзді на велосипеді, катанню на лижах. Нещодавно мені спало на думку, як багато спільного між нашим часом на землі й тим часом, який я присвячую спорту. Я намагаюся зосереджуватися певний час на одному виді занять, щоб збільшити витривалість і набути вправності. Потім за власним вибором, випадково або завдяки запрошенню я починаю займатися іншим спортом. Яким би вправним і впевненим я не почувався в якомусь виді спорту, та коли починаю займатися чимось новим, то помічаю, що швидко стомлююся, у мене не все виходить і я відчуваю м’язи, яких “не відчував раніше”. Тоді я присвячую час іншому виду спорту і відновлюю необхідну витривалість та вправність.
Подібним чином у своєму житті ми намагаємося зосереджуватися на певних звичках. Ми починаємо почуватися зручно. Потім за вибором, випадково чи за запрошенням наше плато комфорту і спокою перетворюється на період випробувань і можливостей для зростання.
Подолання викликів життя може бути нелегким завданням. Нефій підбадьорює нас такими словами: “Отже, ви повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей. Отже, якщо ви просуватиметеся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпите до кінця, ось так каже Батько: Ви будете мати вічне життя” (2 Нефій 31:20).
Іноді я думаю, як добре було б вічно залишатися в доземному існуванні і лише слухати, як Небесний Батько розповідає нам про Свій великий план щастя. Однак для нашого розвитку необхідно, щоб ми потрапили до “класної кімнати”—на землю—де зможемо на собі відчути наслідки смертного життя.
З роками, коли я свідчив про істинність та необхідність плану Небесного Батька, нові можливості, а іноді й болісний досвід допомогли закарбувати це вчення у моїй душі. Схоже, що ми засвоюємо євангельські істини поступово, повертаючись до попередніх тем знову і знову. Іноді я себе запитую: “Наскільки глибше ми будемо засвоювати це?” Або, як і у спорті: “Скільки інших груп м’язів мені треба тренувати?”
Проте, хоча періоди життя змінюються і труднощі стають іншими, я знаю, що Господь дасть мені той досвід, якого я потребую. А просуваючись вперед, я навчусь бути, як Він, та повернуся в Його присутність.