Послання візитного вчителювання
Батьківство—це священний обов’язок
З молитвою вивчіть цей матеріал і спробуйте зрозуміти, чим поділитися. Як розуміння документа “Сім’я: Проголошення світові” збільшує вашу віру в Бога і благословляє тих, про кого ви дбаєте як візитна вчителька? Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.
Віра, сім’я, допомога
Наш Небесний Батько встановив сім’ї, аби допомогти нам навчати вірних принципів у атмосфері любові. Президент Томас С. Монсон сказав: “Похваліть свою дитину, огорніть її обіймами, частіше кажіть “Я тебе люблю”, завжди висловлюйте вдячність. Ніколи не ставте вирішення проблеми вище людини, яка потребує нашої любові”1.
Сюзен В. Теннер, колишній генеральний президент Товариства молодих жінок, навчала: “Наш Батько Небесний є прикладом того, якими ми повинні бути. Він любить нас, учить нас, терпить нас і довіряє нам вільно вибирати. … Інколи дисципліну (цебто повчання) плутають з критикою. Діти—і люди будь-якого віку—поводяться чемніше завдяки любові та натхненню, а не через пошуки недоліків”2.
“Якщо ми будемо віддані сімейній молитві, вивченню Писань, домашньому сімейному вечору, благословенням священства і дотриманню Суботнього дня,—сказав старійшина Квентін Л. Кук,—наші діти … будуть підготовлені жити у вічному домі в небесах, незалежно від того, що станеться з ними у важкому світі”3.
Додаткові уривки з Писань
Історії з життя
“Коли я читав газету, один з моїх маленьких онуків підійшов і пригорнувся до мене,—розповідав старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.—Читаючи, я втішався його приємним щебетанням на фоні свого чтива. Уявіть собі моє здивування, коли кількома хвилинами пізніше, він протиснувся між мною і газетою. Обхопивши моє лице своїми долонями і притиснувшись своїм носом до мого, він спитав: “Дідусю! Ти тут?”
… Бути тут, означає розуміти серця нашої молоді і спілкуватися з ними. Спілкуватися означає не просто розмовляти з ними, але й робити щось разом. …
Ми повинні планувати і користуватися нагодами для навчання. …
Чим більше я живу, тим більше усвідомлюю, що моменти для навчання в моїй юності, і особливо за участю батьків, сформували моє життя і зробили мене тим, хто я є”4.