До нових зустрічей
Великий камінь спотикання для Сіону
З виступу “Стережися гордині”, Ensign, May 1989, сс. 4–7. Розділові знаки узгоджено із сучасним правописом.
По суті, гордовитість є за своєю природою суперництвом.
Ілюстрація © Photodisc/Thinkstock
Гординя—це гріх, який дуже неправильно розуміють, і багато хто грішить у незнанні (див. Мосія 3:11; 3 Неф. 6:18). У Писаннях нічого не сказано про, так би мовити, праведну гордість—вона завжди вважалася гріхом. …
Основною ознакою гордині є ворожість до Бога і наших ближніх. Гординя означає “ненависть, ворожість до когось або стан протистояння”. Саме цією силою Сатана хоче правити над нами.
По суті, гордовитість є за своєю природою суперництвом. Ми протиставляємо свою волю Божій волі. Якщо наша гордовитість спрямована проти Бога, то це відповідає духові “нехай буде моя воля, а не Твоя”. …
Наша воля, що протиставляється Божій волі, дозволяє бажанням, пожаданням та пристрастям вийти на волю (див. Алма 38:12; 3 Неф. 12:30).
Гордовиті не можуть сприйняти владу Бога, Який дає скерування їхньому життю (див. Геламан 12:6). Вони протиставляють своє розуміння істини великому знанню Бога, свою здатність до чогось—силі Божого священства, свої досягнення—Його могутнім діянням.
… Горді хочуть, щоб Бог погоджувався з ними. Вони не зацікавлені у тому, щоб змінити свої погляди, аби погодитися з поглядами Божими.
Ще один важливий вияв цього дуже поширеного гріха гордині—ворожість до наших ближніх. Ми щодня спокушаємося стати вищими за інших і применшити їх (див. Геламан 6:17; УЗ 58:41).
Гордовиті роблять кожну людину своїм суперником, бо протиставляють свій розум, погляди, заняття, багатство, таланти або будь-яке інше мирське мірило тому, що мають інші. Як сказав К. С. Льюїс: “Гордий не отримує ніякого задоволення від того, що має, а лише від того, що має більше ніж інший. … Саме порівняння робить вас гордими—задоволення бути вищими за інших. Як тільки зникає елемент суперництва, зникає гордовитість” (Mere Christianity [1952], 109–110). …
Гордовиті більше бояться людського суду, ніж Божого (див. УЗ 3:6–7; 30:1–2; 60:2). “Що люди подумають про мене?” важить більше, ніж “Що Бог подумає про мене?” …
Коли в нашому серці панує гордовитість, ми втрачаємо свою незалежність від світу і віддаємо свої свободи в рабство людському суду. Світ кричить голосніше, ніж звучить шепіт Святого Духа. Аргументація людей важить більше, ніж одкровення від Бога, і гордовиті перестають триматися за жезл із заліза (див. 1 Нефій 8:19–28; 11:25; 15:23–24). …
Гординя є великим каменем спотикання для Сіону. Я повторюю: гординя є великим каменем спотикання для Сіону. …
Ми повинні піддатися “натхненню Духа Святого”, скинути з себе оболонку гордовитої “тілесної людини”, стати “свят[ими] через спокуту Христа Господа” і бути “як дитина, смиренн[ими], лагідн[ими], покірн[ими]” (Мосія 3:19; див. також Алма 13:28).