Як я можу зрозуміти?
Коли ми старанно, від душі, впевнено і щиро намагаємося вивчати евангелію Ісуса Христа та навчаємо їй одне одного, ці вчення можуть змінити серця.
Мої дорогі брати і сестри, яка це велика радість знову бути тут разом на цій генеральній конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів під провідництвом нашого улюбленого пророка, Президента Рассела М. Нельсона. Я свідчу вам, що ми матимемо привілей почути голос нашого Спасителя, Ісуса Христа, через учення тих, хто молиться, співає та говорить про потреби сьогодення на цій конференції.
Як записано в книзі Дій, благовісник Пилип навчав євангелії одного ефіопа, який був скопцем і відповідав за всі скарби, що належали цариці Ефіопії1. Повертаючись з Єрусалиму після поклоніння, він читав книгу Ісаї. Відчувши спонукання Духа, Пилип підійшов ближче і спитав: “Чи розумієш, що ти читаєш?
А [скопець] відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? …
А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому”2.
Запитання, яке поставив ефіоп, є нагадуванням про божественний обов’язок, який маємо всі ми---вивчати євангелію Ісуса Христа і навчати їй одне одного3. Насправді, у контексті вивчення євангелії та навчання їй ми іноді схожі на того ефіопа---нам потрібна допомога вірного і натхненного вчителя; а іноді ми схожі на Пилипа---нам потрібно навчати і зміцнювати інших у їхньому наверненні.
Нашою метою у вивченні та у навчанні євангелії Ісуса Христа повинно бути зміцнення віри в Бога та Його божественний план щастя, в Ісуса Христа і Його спокутуючу жертву, а також досягнення тривалого навернення. Більш міцні віра і навернення допоможуть нам укласти завіти з Богом і дотримуватися їх, таким чином зміцнюючи наше бажання йти за Ісусом і приводячи до щирого духовного перетворення в нас---іншими словами, перетворюючи нас на нові створіння, як сказано апостолом Павлом у посланні до Коринтян4. Це перетворення приведе до більш щасливого, продуктивного і здорового життя і не дасть втратити вічну перспективу. Хіба не саме це трапилося з ефіопським скопцем після того, як він дізнався про Спасителя і був навернений до Його євангелії? У Писаннях сказано, що він “їхав, радіючи, шляхом своїм”5.
Наказ вивчати євангелію та навчати їй одне одного не є новим; його постійно повторюють від початку історії людства6. Одного разу, коли Мойсей з його народом перед прибуттям до землі обіцяної були на рівнинах Моава, Господь надихнув його дати настанови людям щодо їхнього обов’язку вивчати постанови і завіти, які вони отримали від Господа, та навчати їм їхніх нащадків7, багато з яких особисто не переходили через Червоне море або не були свідками отримання одкровення на горі Сінай.
Мойсей наставляв свій народ:
“Ізраїлю, послухай постанов та законів, що я навчаю вас чинити, щоб жили ви, і ввійшли, й посіли цей Край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам. …
… а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів”8.
На завершення Мойсей сказав: “І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні”9.
Пророки Бога постійно говорили, що нам слід виховувати свої сім’ї в напоминанні й остереженні Божому10 й “у світлі та істині”11. Президент Нельсон недавно сказав: “У ці дні шаленої аморальності та затягуючої порнографії батьки мають священний обов’язок---навчати своїх дітей важливості Бога в їхньому житті”12.
Брати і сестри, “остереження” нашого улюбленого пророка---це подальше нагадування про наш особистий обов’язок прагнути вчитися та навчати наші сім’ї про те, що існує Небесний Батько, Який любить нас і створив божественний план щастя для Своїх дітей; що Ісус Христос, Його Син, є Викупителем світу, і що спасіння приходить через віру в Його ім’я13. Наші життя мають бути побудовані на камені нашого Викупителя, Ісуса Христа, що може допомогти кожному з нас і нашим сім’ям закарбувати власні духовні враження у своїх серцях, які допоможуть нам витерпіти до кінця у нашій вірі14.
Можливо, ви згадаєте, як два учні Івана Христителя пішли за Ісусом Христом після того, як почули свідчення Івана, що Ісус---це Агнець Божий, Месія. Ці хороші чоловіки прийняли запрошення Ісуса “прийти і побачити”15 і в Нього той день перебули. Вони дізналися, що Ісус був Месією, Сином Бога, Який забере гріхи світу, і стали Його послідовниками до кінця своїх днів.
Подібним чином, коли ми приймаємо запрошення Спасителя “ходіть і побачте”, нам слід перебувати з Ним, заглиблюючись у Писання, насолоджуючись ними, вивчаючи Його вчення і намагаючись жити так, як жив Він. Тільки тоді ми пізнаємо Його, Ісуса Христа, і впізнаємо Його голос, усвідомлюючи, що, якщо ми прийдемо до Нього і повіримо в Нього, то ніколи не голодуватимемо і не відчуватимемо спраги16. Подібно до тих двох учнів, що того дня перебували з Ісусом, ми будемо завжди здатні розпізнавати істину.
Брати і сестри, це не відбувається випадково. Налаштувати себе на найвищі благочестиві впливи непросто; для цього потрібно прикликати Бога і навчитися ставити євангелію Ісуса Христа в центр нашого життя. Я обіцяю: якщо ми будемо це робити, то вплив Святого Духа наповнить наше серце і розум істиною, буде свідчити про неї17 і навчить усього18.
Запитання ефіопа “Як же можу [зрозуміти], як ніхто не напутить мене?” також має особливе значення в контексті нашого обов’язку застосовувати в житті принципи євангелії, які ми вивчили. Наприклад, у цьому випадку, ефіоп застосував у житті істину, про яку дізнався від Пилипа. Він попросив, щоб його було охрищено. Він дізнався, що Ісус Христос був Сином Бога19.
Брати і сестри, наші вчинки повинні віддзеркалювати те, що ми вивчаємо і чого навчаємо. Наші вірування мають відображатися у способі нашого життя. Найкращий учитель---це хороша рольова модель. Якщо ми навчатимемо того, чого самі дійсно дотримуємося, то можемо змінити на краще життя тих, кого навчаємо. Якщо ми бажаємо, аби люди---чи то родичі, чи хтось інший---з радістю зберігали в серцях Писання та вчення сучасних апостолів і пророків, вони мають побачити, як радіють цьому наші душі. Так само, якщо ми хочемо, аби вони знали, що Президент Рассел М. Нельсон є пророком, провидцем і одкровителем у наші дні, вони мають побачити, як ми піднімаємо руки на знак його підтримки, і зрозуміти, що ми дотримуємося його натхнених повчань. У відомому вислові сказано: “Людина красна не словами, а справами”.
Можливо, дехто з вас саме у цей момент запитує себе: “Старійшина Соарес, я все це робив і дотримувався такої моделі як особисто, так і з сім’єю, але, на жаль, дехто з моїх друзів або рідних відійшов від Господа. Що я маю робити?” Для тих з вас, хто прямо зараз відчуває сум, муку і, можливо, жалкування, будь ласка, знайте, що вони не повністю загублені, адже Господь знає, де вони, і наглядає за ними. Пам’ятайте, що вони теж Його діти!
Важко зрозуміти всі причини, чому деякі люди обирають інший шлях. Найкраще, що ми можемо зробити у цих обставинах,---просто любити і приймати їх, молитися за їхнє благополуччя й шукати Господньої допомоги, щоб знати, що робити і казати. Щиро радійте з ними їхньому успіху, будьте їхніми друзями і шукайте в них хороше. Ми ніколи не повинні здаватися стосовно них, натомість варто зберігати наші стосунки. Ніколи не відвертайтеся від них і не судіть їх хибно. Просто любіть їх! У притчі про блудного сина Спаситель навчає нас, що, коли діти приходять до тями, вони часто бажають повернутися додому. Якщо це відбувається з близькими вам людьми, наповніть серця співчуттям, біжіть їм назустріч, кидайтесь їм на шию та цілуйте їх, як зробив це батько блудного сина20.
Зрештою, продовжуйте жити гідно, будьте для них гарним прикладом того, у що ви вірите, наближайтеся до нашого Спасителя, Ісуса Христа. Він знає і розуміє наші глибоке страждання та біль, Він благословить ваші зусилля і відданість вашим близьким, якщо не в цьому житті, то в наступному. Завжди пам’ятайте, брати і сестри, що надія---важлива складова євангельського плану.
Протягом багатьох років служіння в Церкві я бачив її вірних членів, які незмінно застосовували ці принципи у своєму житті. Так було і з однією матір’ю-одиначкою, яку я називатиму “Мері”. На жаль, Мері пережила трагічне розлучення. У той період Мері зрозуміла, що найважливіші рішення щодо її сім’ї матимуть духовний характер. Чи будуть молитви, вивчення Писань, піст, відвідування церкви та храму й надалі важливими для неї?
Мері завжди була вірною, і в цей критичний момент вона вирішила триматися того, що, як вона вже знала, було істиною. Вона знайшла джерело підтримки в документі “Сім’я: Проголошення світові”, в якому серед багатьох чудових принципів підкреслюється і те, що “батьки мають священний обов’язок виховувати своїх дітей у любові й праведності” та вчити їх завжди виконувати заповіді Бога21. Вона постійно шукала відповідей від Господа і ділилася ними зі своїми чотирма дітьми під час усіх сімейних справ. Вони часто обговорювали євангелію, ділилися досвідом і свідченнями одне з одним.
Попри усі скорботи її діти розвинули любов до євангелії Христа і бажання служити і ділитися цим з іншими. Троє з них вірно відслужили на місії повного дня, а молодший зараз служить у Південній Америці. Її старша дочка, яку я дуже добре знаю, яка зараз вже вийшла заміж і є сильною у своїй вірі, сказала: “Я ніколи не відчувала, що мама виховувала нас одна, тому що Господь завжди був у нашому домі. Оскільки вона свідчила нам про Нього, кожен з нас почав звертатися до Нього з нашими власними запитаннями. Я така вдячна, що вона зробила євангелію частиною нашого життя”.
Брати і сестри, ця чудова мати змогла зробити свій дім осередком духовного навчання. Мері кілька разів ставила перед собою питання, подібне до питання ефіопа: “Як мої діти можуть навчитися, як мати не напутить їх?”
Мої дорогі товариші в євангелії, я свідчу вам, що, коли ми старанно, від душі, впевнено і щиро вивчаємо евангелію Ісуса Христа і навчаємо їй одне одного, роблячи це під впливом Духа, то ці вчення можуть змінити серця і викликати бажання жити згідно з істинами Бога.
Я свідчу, що Ісус Христос є Спасителем світу. Він---Викупитель. Він живий. Я знаю, що Він скеровує Церкву через Своїх пророків, провидців і одкровителів. Я також свідчу вам, що Бог живий, що Він любить нас. Він хоче, аби ми повернулися до Його присутності---всі з нас. Він слухає наші молитви. Я свідчу про ці істини в ім’я Ісуса Христа, амінь.