2019
Дивіться на Ісуса Христа
Травень 2019


2:3

Дивіться на Ісуса Христа

Якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа, Він допоможе нам дотримуватися наших завітів і звеличувати наші покликання як старійшин в Ізраїлі.

Коли Ісус проходив вулицею біля Капернаума1 і Його оточував великий натовп людей, жінка, яка протягом дванадцятьох років страждала від серйозного захворювання, простягла руку і торкнулася краю Його вбрання. І вона негайно зцілилася2.

У Писаннях написано, що Ісус, відчувши “силу, що вийшла з [Нього]”3, “до народу звернувся”4 і “поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце”5. “А жінка, побачивши, що вона не втаїлась”6, “підійшла і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла”7.

Ісус сказав їй: “Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі”8.

Ісус Христос врятував жінку. Вона зцілилася фізично. Але коли Ісус повернувся, аби побачити її, вона висловила свою віру в Нього, і Він зцілив її серце9. Він промовляв до неї з любов’ю, запевнив її у тому, що схвалює її, і благословив її Своїм спокоєм10.

Брати, як носії святого священства, ми беремо участь у роботі спасіння. Протягом останнього року Господь поклав головну відповідальність за цю роботу на плечі старійшин в Ізраїлі11. У нас є натхненне завдання від Господа—працюючи разом з нашими сестрами, нам слід служити у святіший спосіб, прискорювати збирання Ізраїля з обох боків завіси, встановлювати наші домівки як святилища віри і вивчення євангелії і готувати світ до Другого пришестя Ісуса Христа12.

Як і у всьому, Спаситель вказав нам шлях: нам потрібно дивитися на Ісуса Христа і служити Йому, як Він дивився на Свого Батька і служив Йому13. Спаситель сказав це Пророку Джозефу так:

“Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся.

Подивіться на рани, які прокололи Мій бік, і також на сліди цвяхів на Моїх руках і ногах; будьте вірними, виконуйте Мої заповіді, і ви успадкуєте царство небесне”14.

У доземному житті Ісус пообіцяв Своєму Батькові, що Він виконає волю Свого Батька і буде нашим Спасителем і Викупителем. Коли Його Батько запитав: “Кого Мені послати?”15 Ісус відповів:

“Ось Я, пошли мене”16.

“Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки”17.

Протягом усього Свого смертного життя Ісус виконував це обіцяння. Зі смиренням, покірністю і любов’ю Він навчав ученню Свого Батька і виконував роботу Свого Батька з силою і владою, наданими Йому Його Батьком18.

Ісус віддав Своє серце Своєму Батькові. Він сказав:

“Люблю Я Отця”19.

“Я завжди чиню, що Йому до вподоби”20.

“Я … зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю [Батька, Який] послав мене”21.

Переживаючи агонію в Гефсиманії, Він молився: “Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля”22.

Коли Господь закликає старійшин в Ізраїлі: “звертайтеся до Мене в кожній думці” і “подивіться на рани” в Його воскреслому тілі, це також заклик відвернутися від гріха і світу і повернутися до Нього, і любити, і слухатися Його. Це заклик навчати Його вченню і виконувати Його роботу в Його спосіб. Тому це є закликом повністю Йому довіряти, підкорити нашу волю і віддати наші серця Йому, і через Його спокутну силу стати такими, як Він23.

Брати, якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа, Він благословить нас бути Його старійшинами в Ізраїлі—смиренними, лагідними, покірними, сповненими Його любові24. І ми принесемо радість і благословення Його євангелії і Його Церкви в наші сім’ї і нашим братам і сестрам з обох сторін завіси.

Президент Рассел М. Нельсон закликав нас дивитися на Ісуса Христа саме в такий спосіб: “Немає нічого легкого чи автоматичного в тому, щоб стати такими сильними учнями. Наша увага повинна бути прикута до Спасителя і Його євангелії. Це вимагає великих розумових зусиль, щоб намагатися дивитися на Нього в кожній думці. Але, коли ми робимо це, наші сумніви і страхи зникають”25.

Прикувати---це чудове слово. Воно означає міцно прикріпити, привернути і повністю втримувати26. Ми приковуємо нашу увагу до Ісуса Христа і Його євангелії, коли живемо за нашими завітами.

Коли ми живемо за нашими завітами, вони впливають на все, що ми кажемо і робимо. Ми живемо життям завітів27, сповненим простих, щоденних вчинків віри, які зосереджують нас на Ісусі Христі. Ось ці вчинки: щира молитва в Його ім’я, бенкетування Його словом, звернення до Нього у покаянні в наших гріхах, дотримання Його заповідей, прийняття причастя і дотримання Його Суботнього дня у святості, поклоніння в Його святому храмі так часто, як ми можемо, і застосування Його святого священства для служіння дітям Бога.

Ці вчинки відданості завітам відкривають наші серця і розум спокутній силі Спасителя й освячуючого впливу Святого Духа. Рядок за рядком Спаситель змінює саму нашу природу, ми стаємо більш глибоко наверненими до Нього, і наші завіти оживають у наших серцях28.

Обіцяння, які ми даємо нашому Небесному Батьку, стають міцними як кремінь зобов’язаннями, нашими найглибшими бажаннями. Небесний Батько обіцяє нам, що сповнить нас вдячністю і радістю29. Наші завіти припиняють бути правилами, які ми виконуємо, і стають улюбленими принципами, які надихають, скеровують нас і приковують нашу увагу до Ісуса Христа30.

Ці вчинки відданості є доступними всім, як молодим, так і літнім. Ви, молоді чоловіки, які мають Ааронове священство, знайте, все, що я сьогодні кажу, стосується вас. Я дякую Богу за вас. Ви робите священні обряди і завіти доступними мільйонам святих останніх днів по всьому світу. Коли ви готуєте, благословляєте чи розносите причастя, служите, христите в храмі, запрошуєте друга повернутися до активності або рятуєте члена вашого кворуму, ви виконуєте роботу спасіння. Ви також можете дивитися на Ісуса Христа і жити за вашими завітами щодня. Я обіцяю вам, що якщо ви це зробите, ви будете гідними довіри слугами Господа зараз і в майбутньому сильними старійшинами в Ізраїлі.

Брати, я знаю, що все це може звучати приголомшливо. Але, будь ласка, пам’ятайте ці слова Спасителя: “Не Сам Я, бо зо Мною Отець”31. Так і з нами. Ми не самі. Господь Ісус Христос і наш Небесний Батько люблять нас, і Вони з нами32. Оскільки Ісус дивився на Свого Батька і здійснив велику спокутну жертву, ми можемо дивитися на Ісуса Христа із переконаністю, що Він допоможе нам.

Ніхто з нас не є досконалим. Іноді ми застряємо. Ми відволікаємося і впадаємо у відчай. Ми спотикаємося. Але, якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа з покаянним серцем, Він підніме нас, очистить від гріха, пробачить нас і зцілить наші серця. Він терплячий і добрий, Його спокутуюча любов ніколи не закінчується і не минає33. Він допоможе нам дотримуватися наших завітів і звеличувати наші покликання як старійшин в Ізраїлі.

І Небесний Батько благословить нас усім необхідним для здійснення Його цілей: “всім … як на небі, так і на землі, життям і світлом, Духом і силою посланими вперед волею Батька через Ісуса Христа, Його Сина”34.

Коли божественні світло і сила приходять у наші життя, відбуваються три дивовижні речі:

По-перше, ми можемо бачити! Завдяки одкровенню ми починаємо бачити так, як Ісус бачив жінку, крізь усе зовнішнє прямо в серце35. Якщо ми бачимо так, як бачить Ісус, Він благословляє нас здатністю любити тих, кому ми служимо, Його любов’ю. З Його допомогою, ті, кому ми служимо, побачать Спасителя і відчують Його любов36.

По-друге, у нас є сила священства! У нас є влада і сила діяти в ім’я Ісуса Христа, аби “благословити, скеровувати, захищати, зміцнювати та зцілювати інших” і творити чудеса для тих, кого ми любимо, і зберегти наші шлюб та сім’ю”37.

По-третє, Ісус Христос ходить з нами! Куди ми йдемо, Він іде. Коли ми навчаємо, Він навчає. Коли ми втішаємо, Він втішає. Коли ми благословляємо, Він благословляє38.

Брати, то чи не маємо ми причини радіти? Ми маємо! Ми маємо святе священство Бога. Коли ми дивимося на Ісуса Христа, живемо за нашими завітами і приковуємо нашу увагу до Нього, ми будемо разом з нашими сестрами служити у святіший спосіб, збирати розсіяний Ізраїль з обох сторін завіси, зміцнювати і запечатувати наші сім’ї і готувати світ до Другого пришестя Господа Ісуса Христа. Це станеться. Я свідчу про це.

Я завершую з цією молитвою в моєму серці, щоб усі ми, кожен з нас, дивилися на Ісуса Христа в кожній думці. Не сумнівайтеся. Не бійтеся. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Джеймс Е. Телмейдж написав, що Ісус був на “околиці Капернаума”, коли відбулося це зцілення (див. Jesus the Christ [1916], 313).

  2. Див. Лука 8:43–44; див. також Maтвій 9:20–21; Maрк 5:25–29.

  3. Лука 8:46.

  4. Марк 5:30.

  5. Марк 5:32.

  6. Лука 8:47.

  7. Марк 5:33.

  8. Лука 8:48.

  9. Джеймс Е. Телмейдж написав, що для жінки ціннішим за фізичне зцілення було запевнення, що Спаситель дав їй бажання її серця і що її віра була прийнятною для Нього (див. Jesus the Christ, 318). Ісус зцілив її фізично і духовно і відкрив їй шлях до спасіння.

  10. Є повчальним те, що Яір, старший синагоги, був з Ісусом під час цього зцілення. Ісус прямував до домівки Яіра, де мав підняти дочку Яіра з мертвих. Жінку, яку зцілив Ісус, з великою вірогідністю не впускали до синагоги через її хворобу. Коли Ісус зцілив її, Він також дав цим зрозуміти всім присутнім, включно з Яіром, що вона була улюбленою дочкою, жінкою віри, і здоровою тілом і духом.

  11. Див. Д. Toдд Крістофферсон, “Кворум старійшин” (Ліягона, трав. 2018, сс. 55–58) стосовно змін, пов’язаних з утворенням у приходах єдиного кворуму Мелхиседекового священства. Мету цієї зміни було так описано у розділі “Найпоширеніші запитання” на веб-сайті, присвяченому служінню: “Наявність в приході одного кворуму Мелхиседекового священства поєднує носіїв священства для досягнення всіх аспектів роботи спасіння, включаючи храмову і сімейно-історичну роботу, яку раніше координував провідник групи первосвящеників” (“This Is Ministering: Frequently Asked Questions”, question 8, ministering.ChurchofJesusChrist.org).

    Подальші зміни помістили провідника місіонерської роботи приходу і нового провідника з храмової та сімейно-історичної роботи приходу під керівництво президентства кворуму старійшин. Відтепер, завдяки цим змінам, кворум старійшин, який вже мав під скеруванням президентства служіння сім’ям, очолює роботу зі спасіння, і Товариство Допомоги йому в цьому допомагає. Звичайно ж, єпископ має ключі роботи спасіння у приході, але він делегує свою відповідальність і владу стосовно цієї роботи президенту кворуму старійшин, щоб єпископ міг присвятити більше часу служінню своїй власній сім’ї, зміцненню молоді та служінню як суддя в Ізраїлі.

  12. Див. Рассел М. Нельсон, “Треба труд вершить”, Ліягона, трав. 2018, сс. 118–119; Рассел М. Нельсон, “Стати взірцевими святими останніх днів”, Ліягона, лист. 2018, сс. 113–114; Квентін Л. Кук, “Глибоке й тривале навернення до Небесного Батька і Господа Ісуса Христа”, Ліягона, лист. 2018, сс. 8–12.

  13. Батько послав Ісуса Христа у світ (див. Іван 17:18).

  14. Учення і Завіти 6:36–37.

  15. Авраам 3:27.

  16. Авраам 3:27.

  17. Мойсей 4:2.

  18. Є багато посилань на уривки з Писань, в яких записано слова Ісуса про виконання роботи Його Батька і навчання ученням Його Батька. Див. наприклад, Іван 5:19 (Ісус робить те, що Він бачить, що робить Батько); Іван 5:36 (Батько дав Своєму Синові роботу, яку Той мав виконати); Іван 8:26 (Ісус навчав того, що Він отримав від Свого Батька); Іван 14:28 (Ісус проголосив: “більший за Мене Отець”); 3 Нефій 11:32 (Його вчення---це вчення, дане Йому Його Батьком).

  19. Іван 14:31.

  20. Іван 8:29.

  21. Іван 6:38; див. також Іван 5:30.

  22. Лука 22:42.

  23. Слово звертайтеся у цьому уривку (див. Учення і Завіти 6:36–37) має значення, яке відповідає заклику Господа: стати обличчям (або повернутися до); звернути свою увагу; покладатися на; шукати; чекати з надією; мати за свою кінцеву мету; очікувати (див. merriam-webster.com, “look”).

  24. Див. Учення і Завіти 121:41–42. Згадані в Писаннях якості, подібні до Христових, є дарами Духа, які приходять через милість і благодать Ісуса Христа. Це те, що робить старійшин в Ізраїлі Його старійшинами.

  25. Рассел М. Нельсон, “Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя”, Ліягона, трав. 2017, с. 41.

  26. Див. merriam-webster.com, “rivet”.

  27. Обговорення такого поняття, як життя в завіті, можна знайти в статті Дональда Л. Холлстрома, “Living a Covenant Life”, Ensign, June 2013, 46–49. Цю статтю було адаптовано з довшого виступу в Університеті Бригама Янга–Айдахо в травні 2011 р. Щоб знайти довший варіант цього виступу Дональда Л. Холлстрома див. “A Covenant Life” (Brigham Young University–Idaho devotional, May 10, 2011), byui.edu.

  28. Див. Єремія 31:31–33, де Господь проголошує, що Він укладе новий завіт з домом Ізраїля, записаний в їхніх серцях. Цей образ завітів, записаних у наших серцях, або завітів, які оживають у наших серцях, також зустрічається у текстах Павла (див. 2 Коринтянам 3:3; Євреям 8:10). Обговорення навернення і серця можна знайти у виступі Девіда А. Беднара, “Навернені до Господа”, Ліягона, лист. 2012, сс. 106–109.

  29. Причасна молитва освячення хліба прекрасно висловлює природу завітних стосунків з нашим Небесним Батьком. У Батьковому плані спасіння ми укладаємо завіти з нашим Небесним Батьком, але цілі завітів здійснюються, і ми стаємо гідними обіцяних благословень через Господа Ісуса Христа. Він є Посередником. Під час обряду причастя ми є свідками Батьку (по суті, заново укладаємо з Ним завіт), що ми готові взяти на себе ім’я Ісуса Христа, завжди пам’ятати Його і виконувати Його заповіді, щоб ми завжди могли мати з нами Його Дух (Святий Дух).

    Ті дари, які обіцяє Батько, приходять через спокутну і зміцнюючу силу Ісуса Христа. Наприклад, як навчав Президент Рассел М. Нельсон, Ісус Христос є джерелом всієї радості (див. “Радість і духовне виживання”, Ліягона, лист. 2016, с. 82). Таким чином, якщо ми приковуємо нашу увагу до Ісуса Христа, це приносить у наше життя радість, якими б не були наші обставини.

  30. Президент Езра Тефт Бенсон зміг пояснити вплив цієї зміни на ставлення та напрямок життя, коли сказав “Коли послушність перестає бути тим, що дратує нас, і стає тим, чого ми прагнемо, у ту ж мить Бог обдарує нас силою” (процитовано Дональдом Л. Стейлі, у виступі “Послушність—найбільше випробування у житті”, Ліягона, лип. 1998, с. 82).

  31. Іван 16:32.

  32. Додаткове обговорення того, наскільки Батько і Син турбуються про наше життя, зацікавлені ним, люблять нас і задіяні в нашому житті, див. у наступних виступах: Джеффрі Р. Холланд, “Велич Бога”, Ліягона, лист. 2003, сс. 70–73 та Генрі Б. Айрінг, “Іди зі Мною”, Ліягона трав. 2017, сс. 82–85. Див. також Maтвій 18:20; 28:20; Учення і Завіти 6:32; 29:5; 38:7; 61:36; 84:88.

  33. Див. Римлянам 8:35–39; 1 Коринтянам 13:1–8; Moроній 7:46–47.

  34. Див. Учення і Завіти 50:27. Зверніть увагу, що Господь дає всім, кого висвячено і послано, таке обіцяння, пов’язане з даним йому конкретним завданням та окреслене цим завданням:

    “Того і призначено бути найвеличнішим, незважаючи на те, що він є найменшим і слугою всім.

    Отже, він є володарем усього; бо все є підлеглим йому, як на небі, так і на землі, життя і світло, Дух і сила послані вперед волею Батька через Ісуса Христа, Його Сина.

    Але жодна людина не є володарем усього, якщо вона не очищена і не вичищена від усякого гріха.

    І якщо ви очищені і вичищені від усякого гріха, просіть, що забажаєте, в імʼя Ісуса, і це буде зроблено” (Учення і Завіти 50:26–29).

  35. Див. 1 Самуїлова 16:7; 1 Коринтянам 2:14. Приклад цього благословення---здатності бачити так, як бачить Ісус---можна знайти у розповіді президента Генрі Б. Айрінга про час, коли він був єпископом юнака, який вчинив злочин. Господь сказав тоді ще єпископу Айрінгу: “Я дозволю тобі побачити його таким, яким Я його бачу”, Іди зі мною, с. 84).

  36. Це обіцяння і завдання, яке Спаситель дав людям біля храму у землі Щедрій. Він заповідав їм жити так, щоб Його світло і Його приклад були в них, щоб вони могли підняти Його як світло для світу і у своїх життях, і в запрошенні людям прийти до Нього. Якщо Його послідовники будуть так жити і так запрошувати, люди відчують Його і побачать Його в Господніх слугах. (Див. 3 Нефій 18:24–25).

  37. Див. Рассел М. Нельсон, “Ціна сили священства”, Ліягона, трав. 2016, с. 68.

  38. Див. Учення і Завіти 84:88.