Молитви віри
Якщо ми молимося з вірою, то стаємо невідʼємною частиною у Господній роботі, коли Він готує світ до Свого Другого пришестя.
На молитву старійшини Мейнза, промовлену на початку цієї першої сесії генеральної конференції, приходить відповідь. Через чудові послання і прекрасну музику до нас прийшло натхнення. Обіцяння Президента Рассела М. Нельсона про те, що ця конференція буде незабутньою, уже починає справджуватися.
Президент Нельсон визначив цей рік як “рік двохсотріччя, в який відзначається 200 років з часу, коли Бог Батько і Його Улюблений Син, Ісус Христос, явилися Джозефу Сміту у видінні”. Президент Нельсон запропонував нам скласти особистий план, щоб підготуватися до цієї історичної конференції, на якій вшанування цієї події, за його словами, буде “поворотним пунктом в історії Церкви і [н]аша роль в ньому є вкрай важливою”1.
Можливо, ви, як і я, почувши його послання, запитали себе: “Чим же моя роль є такою вкрай важливою?” Можливо, ви читали й молилися про події, повʼязані з Відновленням. Можливо, ви частіше, ніж будь-коли раніше, читали розповіді про кілька тих випадків, коли Бог Батько представляв Свого Улюбленого Сина. Можливо, ви читали про випадки, коли Спаситель говорив до дітей нашого Небесного Батька. Знаю, що я усе це робив і навіть більше.
Під час свого читання я знаходив посилання на уривки, що стосувалися священства Бога і початку розподілів. Я був смиренним, усвідомлюючи, що моя підготовка до цієї конференції була поворотним пунктом у моїй власній історії. Я відчув зміни у своєму серці. Я відчув нову вдячність. Я відчув, що мене сповнює радість від перспективи бути запрошеним взяти участь у цьому святкуванні триваючого Відновлення.
Я уявляю, що й інші завдяки ретельній підготовці відчувають себе більш радісними, більш оптимістичними і більш рішуче налаштованими служити у будь-якій якості, в якій потрібно Господу.
Ті незвичайні події, які ми святкуємо, були початком пророкованого останнього розподілу, в якому Господь підготовлює Свою Церкву і Свій народ, які носять Його імʼя, прийняти Його. Коли ми готуємося до Його пришестя, Він, зокрема, буде надихати кожного з нас, щоб ми могли подолати духовні труднощі й використати можливості, ніколи до цього не бачені.
У вересні 1840 року пророк Джозеф Сміт та його радники у Першому Президентстві проголосили наступне: “Робота Господа в останні дні є роботою незбагненної величі й майже поза розумінням смертних. Її слави переважають будь-які описання, її велич неперевершена. Це тема, яка зворушувала серця пророків і праведників від сотворіння світу, в усі наступні покоління і до цього часу; це дійсно є розподілом повноти часів, коли все, що в Христі Ісусі,---чи на небесах, чи на землі,---буде зібрано в Нім, і коли все буде відновлено, як говорилося про це всіма святими пророками від початку світу; бо в ньому здійсняться славетні обіцяння, дані батькам, і прояв сили Всемогутнього буде величним, славетним і неперевершеним”.
Далі ними було сказано: “Ми маємо намір іти вперед, обʼєднувати сили для розбудови Царства і встановлення священства в його повноті й славі. Робота, яку необхідно виконати в останні дні, має величезну значущість, і вона вимагатиме енергії, навичок, талантів і здібностей святих, щоб просуватися у славі й величі, описаній пророком [Даниїлом] [див. Даниїл 2:34--35, 44--45]; і зрештою вимагатиме від святих зосередження, щоб виконати діяння такої значущості й величі”2.
Багато з того конкретного, що ми будемо робити і коли ми будемо це робити у Відновленні, яке розгортається, ще не відкрито. Та все ж Перше Президентство навіть у ті перші роки знало дещо про широчінь і глибочінь тієї роботи, яку Господь призначив для нас. Ось лише кілька прикладів того, що, як ми знаємо, буде відбуватися:
Через Своїх святих Господь запропонує дар Своєї євангелії “кожному народу, коліну, язику і всім людям”3. Технології та дива будуть і надалі відігравати свою роль---як і окремі “ловці людей”4, які служать із силою та всезростаючою вірою.
Як народ, ми станемо більш згуртованими в оточенні конфліктів, що посилюються. Ми збиратимемося в духовній силі груп та сімей, сповнених світлом євангелії.
Навіть невіруючий світ визнає Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів і усвідомить, що в ній є сила Бога. Вірні й сміливі учні у своєму повсякденному житті будуть безстрашно, смиренно і відкрито брати на себе імʼя Христа.
Як же тоді кожен з нас може взяти участь у цій роботі---такій значущій і грандіозній? Президент Нельсон навчав нас, як зростати в духовній силі. Якщо ми сприймаємо покаяння як радісну можливість завдяки нашій зростаючій вірі в те, що Ісус є Христос; якщо ми розуміємо й віримо в те, що Небесний Батько чує кожну нашу молитву; якщо ми стараємося виконувати заповіді й жити за ними, то ми зростаємо у своїй силі, щоб отримувати триваюче одкровення. Святий Дух може бути нашим постійним супутником. Відчуття світла залишатиметься з нами навіть тоді, коли світ навколо нас стає темнішим.
Джозеф Сміт є прикладом того, як зростати в такій духовній силі. Він показав нам, що молитва віри є ключем до одкровення від Бога. Він молився з вірою, віруючи, що Бог Батько відповість на його молитву. Він молився з вірою, віруючи, що лише завдяки Ісусу Христу його може бути звільнено від вини, яку він відчував через свої гріхи. І він молився з вірою, віруючи, що йому потрібно знайти істинну Церкву Ісуса Христа, щоб отримати те прощення.
Упродовж усього свого служіння Джозеф Сміт молився з вірою, щоб отримати триваюче одкровення. Коли ми стикаємося із сьогоденними труднощами і стикнемося з тими, які ще прийдуть, нам також потрібно буде дотримуватися цього самого зразка. Президент Бригам Янг сказав: “Я не знаю ніякого іншого способу для святих останніх днів, крім того, щоб кожним подихом бути реально у молитві до Бога, аби Він направляв і скеровував Свій народ”5.
Тоді цими словами з причасної молитви: “Завжди памʼятати Його” має описуватися наше щоденне життя. “Його” стосується Ісуса Христа. Наступні слова: “і дотримуватися Його заповідей” вказують, що це означає для нас памʼятати Його6. Оскільки ми памʼятаємо Ісуса Христа завжди, то можемо спитати у тихій молитві: “Яку роботу Ти маєш для мене?”
Така молитва, промовлена з вірою в Ісуса Христа, ввела в цей останній розподіл. І вона буде серцевиною тієї ролі, яку кожний з нас буде відігравати в його постійному розгортанні. Як і ви, я знайшов чудові приклади такої молитви.
Перший---приклад Джозефа Сміта. З вірою, подібною до дитячої, він спитав, яку роботу Господь має для нього. Відповідь Господа змінила історію світу.
Для мене найважливіший урок є в тому, як відреагував на напад Сатани Джозеф, коли він став навколішки, щоб помолитися.
Я знаю з досвіду, що Сатана та його слуги намагаються викликати в нас почуття, що ми повинні перестати молитися. Коли Джозеф Сміт з усіх своїх сил заволав до Бога, щоб Він звільнив його від сили, яка намагалася скувати його, на його молитву про допомогу прийшла відповідь і йому явилися Небесний Батько та Ісус Христос.
Спроба Сатани завадити початку Відновлення була настільки сильною, бо молитва Джозефа була дуже важливою. Ми з вами будемо грати менші ролі у триваючому Відновленні. Та все ж ворог Відновлення буде намагатися утримати нас від молитви. Приклад віри та рішучості Джозефа може зміцнити нас у нашому намірі. Це---одна з багатьох причин, чому я у своїх молитвах дякую Небесному Батьку також і за пророка Джозефа.
Енош з Книги Мормона є ще одним зразком для моєї молитви віри, коли я стараюся грати свою роль у триваючому Відновленні. Якою б не буде ваша роль, ви також можете взяти його собі за особистоно наставника.
Як і Джозеф, Енош молився з вірою. Він так описав свій досвід:
“І моя душа жадала; і я став навколішки перед моїм Творцем, і я заволав до Нього в палкій молитві і благанні за свою власну душу; і весь день я волав до Нього; так, і коли прийшла ніч, я все ще здіймав свій голос високо, щоб він досяг небес.
І дійшов до мене голос, кажучи: Енош, твої гріхи прощені тобі, і ти будеш благословен.
І я, Енош, знав, що Бог не може обманювати; отже, моя провина була змита.
І я сказав: Господи, як це сталося?
І Він сказав мені: Через твою віру в Христа, Якого ти до того ніколи не чув і не бачив. І багато років пройде перед тим, як Він явиться у плоті; отже, йди далі, твоя віра спасла тебе”7.
Урок, який став благословенням для мене, передано цими словами: “Через твою віру в Христа, Якого ти до того ніколи не чув і не бачив”.
Джозеф мав віру в Христа, щоб піти в гай і також щоб помолитися про звільнення від сил Сатани. І хоч він ще не бачив Батька і Сина, він все ж молився з вірою з всією силою свого серця.
Досвід Еноша дав мені такий самий безцінний урок. Коли я молюся з вірою, то маю Спасителя своїм Захисником перед Батьком і можу відчувати, що моя молитва досягає небес. Приходять відповіді. Отримуються благословення. Відчувається спокій і радість навіть у важкі часи.
Памʼятаю, як ще бувши тільки-но покликаним членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів, я стояв навколішках, молячись зі старійшиною Девідом Б. Хейтом. Він був того ж віку, що я тепер, і з тими ж труднощами, які тепер маю і я. Я памʼятаю його голос, коли він молився. Я не розплющував очі, щоб поглянути, але мені здавалося, що він усміхався. Він говорив з Небесним Батьком з радістю в голосі.
Я можу згадати, з якою радістю він сказав: “В імʼя Ісуса Христа”. Мені здалося, ніби старійшина Хейт відчував, що Спаситель підтвердив у ту мить те, про що він молився Батькові. І я впевнений, що це було отримано з усмішкою.
Наша здатність зробити дуже важливий внесок у справу чудового триваючого Відновлення буде збільшуватися, якщо збільшуватиметься наша віра в Ісуса Христа як нашого Спасителя і в Небесного Батька як нашого Батька. Якщо ми молимося з вірою, то стаємо невідʼємною частиною у Господній роботі, коли Він готує світ до Свого Другого пришестя. Я молюся про те, щоб усі ми могли знайти радість у виконанні роботи, яку Він запрошує кожного з нас виконати.
Я свідчу, що Ісус Христос живий. Це Його Церква і царство на землі. Джозеф Сміт є пророком Відновлення. Президент Рассел М. Нельсон є Господнім пророком на землі сьогодні. Він тримає всі ключі священства в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. В ім’я Ісуса Христа, амінь.