Ділитися посланням про Відновлення і Воскресіння
Відновлення належить світу, і його послання є особливо нагальним сьогодні.
Протягом цієї генеральної конференції ми говорили і радісно співали про здійснення давно пророкованого “відновлення всього”1, про те, як “усе об’єднати в Христі”2, про повернення повноти євангелії, священства і Церкви Ісуса Христа на землю, тобто про все те, що ми у сукупності називаємо “Відновлення”.
Але Відновлення не лише для тих із нас, хто радіє йому сьогодні. Одкровення Першого видіння надавалися не лише для Джозефа Сміта, але пропонуються як світло та істина для будь-кого, кому “не стачає мудрости”3. Книга Мормона належить людству. Обряди священства спасіння і піднесення були підготовлені для кожної особи, включно з тими, хто полишив це смертне життя. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів та її благословення існують для всіх, хто бажає їх отримати. Дар Святого Духа—для всіх. Відновлення належить світу, і його послання є особливо нагальним сьогодні.
“Отже, як важливо звістити жителів землі, аби вони могли знати, що жодна плоть не може перебувати в присутності Бога інакше, як тільки через заслуги, і милість, і благодать Святого Месії, Який віддає Своє життя у плоті, і знов повертає його силою Духа для того, щоб принести воскресіння мертвим, будучи першим з тих, хто воскресне”4.
З того дня, коли брат Пророка, Сем’юел Сміт, наповнив свою сумку щойно надрукованими примірниками Книги Мормона і попрямував пішки, аби поділитися новими Писаннями, святі невпинно працювали над тим, щоб “звістити [про це] жителів землі”.
У 1920 році, тоді ще старійшина Девід О. Мак-Кей, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розпочав річний тур місіями Церкви. У травні 1921 року він стояв на маленькому цвинтарі у Фагаліі, Самоа, перед добре доглянутими могилками трьох маленьких дітей, дочки і двох синів Томаса і Сари Хілтон. Ці три маленькі дитини, найстаршій з яких було 2 роки, померли, коли Томас і Сара служили місіонерами як молода сімейна пара у кінці 19-го сторіччя.
Перед від’їздом з Юти старійшина Мак-Кей пообіцяв Сарі, на той час овдовівшій, що він відвідає могилки її дітей в Самоа, оскільки вона ніколи вже не могла туди повернутися. Старійшина Мак-Кей написав їй: “Твої три малі дитини, сестро Хілтон, у найкрасномовнішій тиші … продовжують виконувати твою благородну місіонерську роботу, розпочату майже тридцять років тому”. Потім він додав власний вірш:
Люблячі руки закрили їм очі,
Люблячі руки обрядали їхні маленькі тіла,
Чужі руки прикрашають їхні смиренні могилки,
Незнайомці шанують і оплакують їх5.
Ця історія лише одна з тисяч, сотень тисяч, які промовляють про час, кошти і життя, принесені в жертву протягом 200 останніх років, щоб поділитися посланням про Відновлення. Наша мета—донести його до кожного народу, коліна, язика і всіх людей—незмінна і сьогодні. Свідченням цього є десятки тисяч молодих чоловіків, жінок та подружніх пар, які служать зараз у покликанні місіонерів повного дня, і члени Церкви, які загалом повторюють запрошення Пилипа прийти і побачити6, і мільйони доларів, які щорічно витрачаються на підтримку цих зусиль по всьому світу.
Хоча наші запрошення нікого не примушують, ми сподіваємося, що вони будуть переконливими для людей. Для цього, я вважаю, потрібні принаймні три наступні складові: перша—ваша любов, друга—ваш приклад і третя—ваше використання Книги Мормона.
Наші запрошення не мають задовольняти наші інтереси, натомість вони мають бути виявом безкорисливої любові7. Ми отримаємо цю любов, відому як милосердя, чисту любов Христа, якщо про неї попросимо. Нас запрошують, нам навіть наказують “мол[итися] Батькові з усією енергією [на]шого серця, щоб [нас] було сповнено цією любов’ю”8.
Як приклад цього, я використаю розповідь сестри Ланетт Хо Чинг, яка зараз служить зі своїм чоловіком, президентом Френсісом Хо Чингом, який головує над Самоанською Апійською місією. Сестра Хо Чинг розповідає:
“Багато років тому наша молода сім’я переїхала до малесенького будиночку в Лайє, Гаваї. Навіс біля нашого будинку було переобладнано в квартиру-студію, де жив чоловік на ім’я Джонатан. Джонатан був нашим сусідом і в іншому місці. Відчуваючи, що Господь звів нас не випадково, ми вирішили більш відкрито говорити про наше членство в Церкві та заходи. Джонатану подобалася наша дружба і йому подобалося проводити час із нашою сім’єю. Йому подобалося дізнаватися про євангелію, але він не хотів пов’язувати себе з Церквою зобов’язаннями.
З часом наші діти почали називати його “дядько Джонатан”. По мірі розростання нашої сім’ї, зростала і цікавість Джонатана щодо того, що у нас відбувалося. Наші запрошення його на вечірки, дні народження, шкільні події і Церковні заходи поширилися на запрошення на сімейні вечори і хрищення дітей.
Якось Джонатан мені зателефонував. Йому була потрібна допомога. Він страждав на діабет, і у нього на нозі розвинулася серйозна інфекція, яка вимагала ампутації кінцівки. Наша сім’я і члени приходу, які жили по сусідству, підтримували його протягом цього випробування. Ми по черзі сиділи з ним в лікарні, йому дали кілька благословень священства. Поки Джонатан проходив реабілітацію, ми разом із сестрами з Товариства допомоги поприбирали у нього вдома. Брати, носії священства, змайстрували пандус до його дверей і поручні у ванній кімнаті. Коли Джонатан повернувся додому, все це його дуже схвилювало.
Джонатан знову почав проходити місіонерські бесіди. За тиждень до Нового року він зателефонував мені і запитав: “Що ви робите у вечір перед Новим роком?” Я нагадала йому про нашу щорічну вечірку. Але натомість він відповів: “Я хочу, щоб ви прийшли на моє хрищення! Я хочу почати цей новий рік правильно”. Після 20 років запрошень “прийти і побачити”, “прийти і допомогти” і “прийти і залишитися” ця дорогоцінна душа була готова охриститися”.
У 2018 році, коли мого чоловіка покликали бути президентом місії, а мене його напарницею, здоров’я Джонатана погіршилося. Ми просили його залишатися сильним і дочекатися нашого повернення. Він протримався ще майже рік, але Господь готував Його до повернення додому. Він мирно помер у квітні 2019 року. Мої дочки відвідали похорон їхнього “дядька Джонатана” і співали ту саму пісню, яку ми співали на його хрищенні”.
Я хочу почати розповідь про другу вимогу, необхідну для успішного поширення послання Відновлення, з такого запитання: “Що може зробити ваше запрошення привабливим для когось?” Хіба це не ви, не приклад вашого життя? Багатьох із тих, хто почув і прийняв послання Відновлення, на перших порах зацікавило те, якими вони бачили члена або членів Церкви Ісуса Христа. Це могло бути їхнє ставлення до інших, те, що вони казали або чого не казали, непохитність, яку вони виявляли у складних ситуаціях, або просто вираз їхнього обличчя9.
Що б це не було, нам не уникнути необхідності розуміти принципи відновленої євангелії і якомога старанніше жити за ними, щоб наші запрошення хотілося прийняти. Це те, про що сьогодні часто говорять як про щирість. Якщо в нас перебуває любов Христа, інші знатимуть, що наша любов до них є щирою. Якщо в нас сяє світло Святого Духа, він запалить у них світло Христа10. Те, ким ви є, додає щирості вашому запрошенню прийти і відчути радість повноти євангелії Ісуса Христа.
Третя вимога—це активне застосування знаряддя для навернення, призначеного Богом для цього останнього розподілу євангелії—Книги Мормона. Це фізичне свідчення про те, що Джозеф Сміт був покликаний пророком, і переконливий доказ божественності і Воскресіння Ісуса Христа. У ній неперевершено розкрито план викуплення, наданий нашим Небесним Батьком. Коли ви ділитеся Книгою Мормона, ви ділитеся Відновленням.
Коли Джейсон Олсон був підлітком, члени сім’ї та інші часто застерігали його, щоб він не ставав християнином. Але у нього були двоє хороших друзів, членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і вони часто говорили про релігію. Його друзі, Шеа та Дейв, з повагою знаходили контраргументи застереженням близьких Джейсона проти віри в Ісуса Христа. Зрештою, вони дали йому примірник Книги Мормона зі словами: “Ця книга відповість на твої запитання. Почитай її, будь ласка”. Він неохоче прийняв книгу і поклав у свій рюкзак, де вона пролежала кілька місяців. Він не хотів залишати її вдома, де її могла побачити його сім’я, і не хотів розчарувати Шеа і Дейва, повернувши її. Зрештою, він вирішив спалити книгу.
Одного вечора із запальничкою в одній руці і Книгою Мормона в іншій він вже збирався підпалити її, як почув у своєму розумі голос, який сказав: “Не пали Мою книгу”. Здивований він зупинився. Потім, вирішивши, що той голос він собі просто уявив, він знову зробив спробу запалити запальничку. У своєму розумі він знову почув голос, який промовив: “Іди у свою кімнату і почитай Мою книгу”. Джейсон відклав запальничку, пішов у свою кімнату, відкрив Книгу Мормона і почав читати. Він продовжував робити це день за днем, часто до світанку. Коли Джейсон дочитав її і почав молитися, він відчув те, що потім записав наступними словами: “Дух наповнив мене від маківки до п’ят. … Я відчув, що сповнився світлом. … Це було найрадісніше відчуття, яке я будь-коли мав у своєму житті”. Він захотів охриститися і пізніше сам став місіонером.
Мабуть і так зрозуміло, що попри справжню любов і щирість багато, якщо не більшість, наших запрошень поділитися посланням Відновлення будуть відкинуті. Але пам’ятайте наступне: усі люди є гідними такого запрошення—“всі є однаковими для Бога”11, Господь задоволений докладеними нами зусиллями, яким би не був їх результат; неприйняте запрошення—це не причина припиняти дружбу; і незацікавленість сьогодні може з великою вірогідністю перерости у зацікавленість завтра. Попри все, наша любов залишається непохитною.
Давайте ніколи не забувати, що Відновлення здійснювалося у великих випробуваннях і великими жертвами. Але це тема для іншої нагоди. Сьогодні ми насолоджуємося плодами Відновлення, одним із найважливіших з яких є повноваження знову запечатувати на небі і на землі12. Як багато років тому сказав Президент Гордон Б. Хінклі: “Якби з усього смутку, страждання і болю, які супроводжували відновлення, не прийшло б нічого іншого окрім повноваження запечатувати, отриманого священством для скріплення сімей навіки разом, усе одно це було б варте того”13.
Головне обіцяння Відновлення—це викуплення через Ісуса Христа. Воскресіння Ісуса Христа—це доказ того, що Він дійсно має силу викупити всіх, хто прийде до Нього—викупити їх від суму, несправедливості, жалкувань, гріха і навіть смерті. Сьогодні Вербна неділя, через тиждень буде Великдень. Ми пам’ятаємо, ми завжди пам’ятаємо страждання і смерть Христа заради спокути наших гріхів, і ми святкуємо це у ту найкращу із неділь, Господній день, коли Він піднявся з мертвих. Завдяки Воскресінню Ісуса Христа Відновлення має сенс, наші смертні життя мають сенс, і, зрештою, все наше існування має сенс.
Джозеф Сміт, великий Пророк Відновлення, пропонує всеохоплююче свідчення для нашого часу про воскреслого Христа: “Що Він живе! Бо ми бачили Його, саме праворуч Бога”14. Я смиренно додаю своє свідчення до свідчення Джозефа і апостолів та пророків, які були перед ним, і пророків та апостолів після нього, що Ісус з Назарета—це обіцяний Месія, Єдинонароджений Син Бога і воскреслий Викупитель усього людства.
“Ми свідчимо, що ті, хто з молитвою вивчатимуть це послання про Відновлення і діятимуть з вірою, будуть благословенні отримати своє власне свідчення про його божественність і його мету—підготувати світ до обіцяного Другого пришестя нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа”15. Воскресіння Христа робить Його обіцяння дійсними. В ім’я Ісуса Христа, амінь.