Щоб вони бачили
Шукайте можливостей і моліться про них, аби ваше світло сяяло, щоб інші могли бачити шлях до Ісуса Христа.
Брати і сестри, наші серця були благословенні й оновлені Духом, який ми відчували на цій конференції.
Двісті років тому на молодого чоловіка у гаю спустився стовп світла. У цьому світлі Джозеф Сміт побачив Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа. Світло розсіяло духовну темряву, яка вкрила землю, і вказало подальший шлях для Джозефа Сміта і для всіх нас. Завдяки світлу, що з’явилося того дня, ми можемо отримати повноту благословень, які доступні через Спокуту нашого Спасителя, Ісуса Христа.
Завдяки Відновленню Його євангелії ми можемо бути сповненими світлом нашого Спасителя. Однак це світло призначено не лише для вас і мене. Ісус Христос закликав нас: “[Н]ехай ваше світло сяє перед цим народом, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли вашого Батька, Який на небесах”1. Я полюбила цю фразу---“щоб вони бачили”. Це важливе запрошення від Господа бути більш спрямованими, аби допомагати іншим побачити шлях до Христа і ним прийти до Нього.
Коли мені було 10 років, моя сім’я мала за честь приймати у себе в гостях старійшину Л. Тома Перрі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, коли він виконував доручення у моєму містечку.
У кінці дня наша сім’я сиділа разом з сім’єю Перрі у нашій вітальні, насолоджуючись смачним яблучним пирогом моєї матусі, а старійшина Перрі розповідав історії про святих по всьому світу. Я була зачарована.
Вже було доволі пізно, коли моя мати покликала мене на кухню і поставила мені просте запитання: “Бонні, ти нагодувала курей?”
Моє серце обірвалося; я не нагодувала. Не бажаючи покидати присутності апостола Господа, я запропонувала, щоб кури попостилися до ранку.
Моя мати відповіла чітким: “Ні”. Відразу після цього старійшина Перрі зайшов на кухню і своїм глибоким бадьорим голосом запитав: “Я чув, комусь потрібно нагодувати курей? Можна ми з сином приєднаємось до тебе?”
О, на яку безмежну радість перетворилося тепер годування курей! Я побігла взяти наш великий жовтий ліхтар. Радісна, я повела гостей до курника, підстрибуючи на протоптаній стежці. З ліхтарем, що розгойдувався у моїй руці, ми перетнули ділянку з кукурудзою і пройшли через пшеничне поле.
Дійшовши до маленької зрошувальної канави, яка перетинала стежку, я інстинктивно перестрибнула через неї, як це робила багато разів до цього. Я не звернула уваги на зусилля старійшини Перрі встигати за мною на темній невідомій стежці. Моє танцююче світло не допомогло йому побачити канаву. Він не мав постійного освітлення, щоб бачити, тому вступив прямо у воду і голосно зітхнув. У паніці я обернулася і побачила, як мій новий друг витягнув свою мокру ногу з канави і вилив воду зі свого важкого шкіряного черевика.
У мокрому черевику, який хлюпав водою, старійшина Перрі допоміг мені нагодувати курей. Коли ми закінчили, він з любов’ю нагадав: “Бонні, мені потрібно бачити стежку. Мені потрібно, щоб світло було там, де я йду”.
Я світила світлом, але не так, щоб це допомогло старійшині Перрі. Зараз, знаючи, що йому потрібно було світло від мене, щоб безпечно пройти стежкою, я зосередилася на тому, щоб ліхтар був прямо перед ним, і ми змогли без проблем повернутися додому.
Мої дорогі брати і сестри, протягом багатьох років я обмірковувала принцип, якому я навчилася від старійшини Перрі. Коли Господь запрошує, аби наше світло сяяло, то це не означає безладно помахувати нашим променем світла, роблячи світ взагалі яскравішим. Це означає фокусувати світло таким чином, щоб інші могли бачити шлях до Христа. Це збирання Ізраїля по цю сторону завіси---допомагати іншим побачити наступний крок далі, щоб укласти священні завіти з Богом й дотримуватися їх2.
Спаситель свідчив: “Знайте, Я є світло; Я подав приклад для вас”3. Розгляньмо один з Його прикладів.
Жінка біля колодязя була самарянкою, яка не знала Ісуса Христа, і в її власному оточенні її вважали ізгоєм. Ісус зустрів її і почав з нею розмовляти. Він говорив з нею про воду. Потім Він повів її до більшого світла, коли назвав Себе “жив[ою] вод[ою]”4.
Христос, сповнений милосердям, знав про неї та її потреби. Він говорив з нею на її рівні і почав з розмови про щось спільне з нею і знайоме їй. Якби Він на цьому і завершив, це було б гарною історією. Але це не змусило б її піти у місто і проголосити: “Ходіть но, побачте … Чи Він не Христос?”5 Поступово, у розмові, вона впізнала Ісуса Христа і, незважаючи на її минуле, стала знаряддям для світла, яке осявало шлях для інших, щоб вони бачили6.
Тепер, подивимося на двох людей, які наслідували приклад Спасителя щодо сяючого світла. Нещодавно мого друга Кевіна посадили на вечері поруч з виконавчим директором. Його непокоїло, про що говорити протягом двох годин. Слідуючи натхненню, Кевін сказав: “Розкажіть мені про свою сім’ю. Звідки ваші предки?”
Чоловік зовсім мало знав про своїх предків, отже Кевін витяг свій телефон і сказав: “У мене є додаток, який поєднує людей з їхніми сім’ями. Подивимось, що ми можемо знайти”.
Після довгої розмови новий друг Кевіна запитав: “Чому сім’я настільки важлива для вашої Церкви?”
Кевін відповів просто: “Ми віримо, що продовжимо жити після того, як помремо. Якщо ми знайдемо наших предків і віднесемо їхні імена у священне місце, яке називається храмом, ми зможемо виконати шлюбні обряди, що дозволить нашим сім’ям бути разом навіть після смерті”7.
Кевін розпочав з чогось спільного зі своїм новим другом. Потім він знайшов спосіб свідчити про світло і любов Спасителя.
Друга історія---про Еллу, баскетболістку університету. Вона стала прикладом, коли отримала своє покликання на місію, під час того, як була далеко, на навчанні. Вона вирішила відкрити своє покликання перед всією своєю командою. Вони майже нічого не знали про Церкву Ісуса Христа і не розуміли бажання Елли служити. Вона часто молилася, щоб знати, як пояснити про її покликання на місію таким чином, щоб члени її команди, можливо, відчули Духа. Яка ж її відповідь?
“Я зробила презентацію у PowerPoint,---сказала Елла,---бо у мене це так добре виходить”. Вона розказала їм про потенційну можливість служити в одній з більш ніж 400 місій і вірогідність вивчення нової мови. Вона згадала про тисячі місіонерів, які вже служать. Елла завершила презентацію зображенням Спасителя і цим коротким свідченням: “Баскетбол---це одна з найважливіших справ у моєму житті. Я перетнула всю країну і покинула свою сім’ю, щоб грати у цій команді з цим тренером. Лише дві інші речі важливіші для мене, ніж баскетбол---моя віра і моя сім’я”8.
Тепер, якщо ви зараз думаєте так: “Це чудові приклади на 1000 ватт, але я лише лампочка на 20 ватт”, пам’ятайте, що Спаситель свідчив: “Я є світоч, який ви будете піднімати”9. Він нагадує нам, що Він дасть світло, якщо ми просто вкажемо іншим дорогу до Нього.
У вас й у мене є достатньо світла, щоб ділитися ним прямо зараз. Ми можемо освітити наступний крок, щоб допомогти комусь підійти ближче до Ісуса Христа, а потім наступний крок і наступний.
Запитайте себе: “Кому необхідне моє світло, щоб знайти потрібний їм шлях, який вони не можуть побачити?”
Мої любі друзі, чому так важливо світити нашим світлом? Господь сказав нам, що “ще багато є на землі … кого утримують від істини, бо вони не знають, де знайти її”10. Ми можемо допомагати. Ми можемо цілеспрямовано світити своїм світлом, щоб інші могли бачити. Ми можемо запрошувати11. Ми можемо йти разом з тими, хто крокує до Спасителя, не важливо, наскільки вони кульгають. Ми можемо збирати Ізраїль.
Я свідчу, що Господь звеличить кожне маленьке зусилля. Святий Дух підкаже нам, щоб ми знали, що казати і робити. Такі дії вимагатимуть від нас вийти з нашої зони комфорту, але ми можемо бути впевненими, що Господь допоможе сяяти нашому світлу.
Я така вдячна за світло Спасителя, яке продовжує спрямовувати цю Церкву через одкровення.
Я запрошую всіх нас наслідувати приклад Ісуса Христа і з милосердям піклуватися про тих, хто навколо нас. Шукайте можливостей і моліться про них, аби ваше світло сяяло, щоб інші могли бачити шлях до Ісуса Христа. Його обіцяння величне: “Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя”12. Я свідчу, що наш Спаситель, Ісус Христос, є дорогою, правдою, життям, світлом і любов’ю для світу. В ім’я Ісуса Христа, амінь.