Він іде перед нами
Господь скеровує Відновлення Своєї євангелії і Своєї Церкви. Він досконало знає майбутнє. Він запрошує вас до роботи.
Мої улюблені брати і сестри, я вдячний за те, що можу бути з вами на цій генеральній конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. У своєму запрошенні обміркувати те, як Відновлення Господом Своєї Церкви у цьому останньому розподілі благословило нас і наших рідних, Президент Рассел М. Нельсон пообіцяв, що цей досвід буде для нас не лише пам’ятним, а й незабутнім.
Мій досвід був настільки ж пам’ятним, як, я впевнений, був і ваш. Та чи буде він незабутнім залежить від кожного з нас. Для мене це важливо, оскільки досвід підготовки до цієї конференції так змінив мене, що я хочу, аби ці почуття не полишали мене. Дозвольте мені пояснити.
Моя підготовка привела мене до запису однієї події часів Відновлення. Я читав про цю подію багато разів, але завжди ставився до цього, як до розповіді про важливі збори, в яких брав участь Джозеф Сміт, пророк Відновлення. Але цього разу я побачив у цій розповіді, як Господь веде нас, Своїх учнів, у Своїй Церкві. Я побачив, що для нас, смертних людей, означає бути скеровуваними Спасителем світу, Творцем, Який знає все—минуле, теперішнє і майбутнє. Він навчає нас крок за кроком і скеровує нас, ніколи не примушуючи.
Збори, які я описую, були однією з основних подій Відновлення. Ці збори відбулися в неділю, 3 квітня 1836 року, у Кертлендському храмі в штаті Огайо, через сім днів після його освячення. Джозеф Сміт описав цей величний момент в історії світу простими словами. Більша частина його розповіді записана в Ученні і Завітах 110:
“Пополудні я допомагав іншим президентам роздавати Господню вечерю членам Церкви, отримавши її від Дванадцятьох, чиїм привілеєм було прислуговувати за священним столом цього дня. Після виконання цього служіння для моїх братів, я відійшов до кафедри, завіси опустилися і я схилився, з Олівером Каудері, в урочистій та тихій молитві. Після того як ми встали, закінчивши молитву, нам обом відкрилося наступне видіння”1.
“Завісу було знято з нашого розуму, і очі нашого розуміння було відкрито.
Ми побачили Господа, Який стояв над поручнями кафедри перед нами, а під Його ногами була плита з чистого золота кольором, наче бурштин.
Його очі були наче полумʼя вогненне; волосся на Його голові було біле, наче чистий сніг; Його обличчя сяяло яскравіше сонця, а Його голос був немов шум великої води, саме голос Єгови, Який мовив:
“Я перший і останній; Я Той, Хто живе, Я Той, Кого було вбито; Я ваш заступник перед Батьком.
Ось, ваші гріхи прощено вам; ви чисті переді Мною; отже, підійміть свої голови і радійте.
Нехай серця ваших братів радіють, і нехай радіють серця всього Мого народу, який силою своєю побудував цей дім у Моє ім’я.
Бо ось, Я прийняв цей дім, і Моє імʼя буде тут; і Я являтимуся Моїм людям в милості в цьому домі.
Так, Я являтимуся Моїм слугам і говоритиму з ними Своїм власним голосом, якщо Мій народ дотримуватиметься Моїх заповідей і не осквернить цей святий дім.
Так, серця тисяч і десятків тисяч вельми радітимуть благословенням, які буде пролито, і ендаументу, яким Моїх слуг було обдаровано в цьому домі.
І слава цього дому дійде до іноземних країн; і це початок благословення, яке буде пролито на голови Мого народу. Саме так. Амінь.
Після того як це видіння закрилося, небеса знову було відкрито нам; і Мойсей явився перед нами і ввірив нам ключі збирання Ізраїля з чотирьох частин землі і виведення десяти колін з північного краю.
Після цього явився Іліяс і ввірив розподіл євангелії Авраама, кажучи, що в нас і нашому сімені всі покоління після нас буде благословлено.
А після того як це видіння закрилося, ще одне велике і славетне видіння раптом відкрилося нам, бо Ілля-пророк, який був забраний на небеса, не пізнавши смаку смерті, став перед нами і сказав:
Ось, повністю настав час, про який було сказано вустами Малахії—який свідчив, що його [Іллю] буде послано перед тим, як настане великий і жахливий день Господа,—
Щоб повернути серця батьків до дітей, а дітей до батьків, аби всю землю не було покарано прокляттям—
Отже, ключі цього розподілу ввірено у ваші руки; і через це ви можете знати, що великий і жахливий день Господа вже близько—під самими дверима”2.
Отже, я читав цю розповідь багато разів. Святий Дух підтвердив мені, що ця розповідь є істинною. Але, коли я навчався і готувався до цієї конференції, то зміг ясніше побачити силу Господа, Який у дрібницях спрямовував Своїх учнів у Його роботі.
За сім років до того, як Мойсей ввірив Джозефу ключі збирання Ізраїля у Кертлендському храмі, “Джозеф дізнався з титульної сторінки Книги Мормона про те, що її метою було “показати залишкові дому Ізраїлевого, … що вони [можуть] знати завіти Господа, що вони не є знехтувані назавжди”. У 1831 році Господь сказав Джозефу, що збирання Ізраїля почнеться в Кертленді, “і звідти [з Кертленду] ті, кому Я звелю, підуть поміж усіх народів, … бо Ізраїль буде спасенний, і Я поведу їх”3.
Хоча для збирання Ізраїля і потрібна була місіонерська робота, Господь надихнув Своїх провідників навчити Дванадцятьох, які стали одними з наших перших місіонерів: “Пам’ятайте, ви не повинні іти до інших народів, поки не отримаєте власний ендаумент”4.
Схоже, Кертлендський храм був важливим у покроковому плані Господа принаймні з двох причин: перша—Мойсей чекав на завершення будівництва храму, щоб відновити ключі збирання Ізраїля. І друга—Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що “Господь наказав святим побудувати храм [Кертлендський храм], в якому Він міг явити ключі повноваження, і де апостоли могли отримати ендаумент та підготуватися підрізати Його виноградник востаннє”5. Хоча храмовий ендаумент, як він нам відомий сьогодні, не виконувався в Кертлендському храмі, на виповнення пророцтва підготовчі храмові обряди почали запроваджуватися там разом із виливом духовних проявів, які озброїли тих, кого було покликано на місії, обіцяним їм даром “сили з гори”6, що привело до великого збирання через місіонерське служіння.
Після того, як ключі збирання Ізраїля було ввірено Джозефу, Господь надихнув Пророка послати членів Кворуму дванадцятьох на місії. Коли я вивчав це, мені стало зрозуміло, що Господь детально підготував шлях для Дванадцятьох, щоб ті вирушили на місії за кордон, де люди були підготовлені повірити їм і підтримати їх. З часом, тисячі людей було приведено через них у відновлену Церкву Господа.
Згідно з нашими записами, підраховано, що протягом двох місій Дванадцятьох на Британських островах, охристилося від 7500 до 8000 людей. Завдяки цьому було закладено фундамент місіонерської роботи в Європі. На кінець XIX століття близько 90000 людей зібралися в Америці, більшість з яких прибули з Британських островів і Скандинавії7. Господь надихнув Джозефа і тих вірних місіонерів, що вирушили працювати, аби зібрати врожай, який, напевно, на той час здавався непосильним для них. Але Господь, маючи досконале передбачення і досконалим чином організувавши їхню підготовку, уможливив цей результат.
Ви пам’ятаєте вочевидь просту й майже поетичну мову 110-го розділу Учення і Завітів:
“Ось, повністю настав час, про який було сказано вустами Малахії—який свідчив, що його [Іллю] буде послано перед тим, як настане великий і жахливий день Господа,—
Щоб повернути серця батьків до дітей, а дітей до батьків, аби всю землю не було покарано прокляттям—
Отже, ключі цього розподілу ввірено у ваші руки; і через це ви можете знати, що великий і жахливий день Господа вже близько—під самими дверима”8.
Я свідчу, що Господь бачив далеке майбутнє і те, як Він вестиме нас, щоб ми допомагали Йому досягти Його цілей в останні дні.
Служачи у Верховному єпископаті багато років тому, я отримав завдання наглядати за групою дизайнерів і розробників, які створили те, що ми назвали FamilySearch. Я обачно вибрав слово “наглядати” за створенням, а не сказав, що я “скеровував” його. Багато розумних людей залишили свою роботу і прийшли, щоб створити те, чого хотів Господь.
Перше Президентство поставило ціль зменшити кількість повторюваних обрядів. Найбільше їх турбувало те, що ми не могли дізнатися, чи були вже виконані обряди за певну людину. Протягом кількох років—або того часу, який здавався роками—Перше Президентство запитувало мене: “Коли ви завершите цю роботу?”
З молитвою, старанністю та особистою жертвою дуже здібних людей завдання було виконано. Виконано крок за кроком. Першим завданням було зробити FamilySearch зручним у використанні для тих, хто не “товаришував” з комп’ютерами. Багато чого змінилося, і я знаю, буде змінюватися й надалі, бо коли б ми не розв’язали одну натхненну проблему, ми відкриваємо двері наступному одкровенню щодо удосконалення, яке є так само важливим, але ще не баченим. Навіть сьогодні FamilySearch стає тим, що потрібно Господу в якості складової Його Відновлення—і не лише для уникнення повторюваних обрядів.
Господь дозволив нам зробити вдосконалення, аби допомогти людям здобути почуття близькості і навіть любові до їхніх предків та виконати храмові обряди за них. Отже, відбувається те, про що Господь точно знав,—молоді люди стають комп’ютерними наставниками для своїх батьків і членів приходу. Усі здобули велику радість у цьому служінні.
Дух Іллі змінює серця молодих і літніх, дітей і батьків, онуків і бабусь та дідусів. Храми знову невдовзі з радістю плануватимуть служби хрищення та виконання інших священних обрядів. Бажання служити нашим предкам і єдність батьків та дітей зростають.
Господь бачив, що все це станеться. Він планував це, крок за кроком, як робив це і під час інших змін у Його Церкві. Він виховав і підготував вірних людей, які вирішують добре виконувати важкі справи. Він завжди з любов’ю і терпінням допомагав нам навчатися “рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи”9. Він неухильно тримається розкладу і послідовності виконання Своїх цілей, однак, Він гарантує й те, що жертва часто приносить благословення, яких ми не очікували.
Я завершу свій виступ, висловивши свою вдячність Господу—Тому, Хто надихнув Президента Нельсона попросити мене принести певну жертву, щоб підготуватися до цієї конференції. Кожна година і кожна молитва під час моєї підготовки приносили благословення.
Я запрошую всіх, хто чує це послання або читає ці слова, вірити в те, що Господь скеровує Відновлення Своєї євангелії і Своєї Церкви. Він іде перед нами. Він досконало знає майбутнє. Він запрошує вас до роботи. Він приєднується до вас в ній. Він має готовий план для вашого служіння. І навіть жертвуючи чимось, ви відчуватимете радість, допомагаючи іншим піднятися, щоб бути готовими до Його пришестя.
Я свідчу вам, що Бог Батько живе. Ісус є Христом. Це---Його Церква. Він знає і любить вас. Він скеровує вас. Він підготував шлях для вас. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.