Як безпліддя навчило мене розуміти фразу “розмножуватися і наповнювати землю”

Джин Єллоухорс

Чекаючи на появу дітей, я зрозуміла, що можу розмножуватися і наповнювати землю в інший спосіб.

На початку Бог створив чоловіка і жінку і дав їм заповідь: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю” (Буття 1:28; Moйсей 2:28). Ми з чоловіком одружені вже чотири з половиною роки, однак досі не маємо дітей. Серед людей, які читають цю статтю, можуть бути такі, які скажуть (і це я вже чула):

“Та ви ще такі молоді!”

“Насолоджуйтеся часом, поки у вас немає дітей!”

“Користуйтеся свободою, поки вона у вас є!”

Я навчилася не ображатися і просто не зважати на подібні коментарі, бо знаю, що люди, які їх кажуть, не хочуть мене образити. Я розумію, що є люди, які одружені довше, ніж ми, і досі не мають дітей. Втім я знаю, що хоча мова йде лише про чотири роки, це однаково нелегко.

Є моменти, які можна вважати приємними. Упродовж минулих двох років ми з чоловіком жили в Європі й відвідали місця, в які навіть не мріяли потрапити. Ми їли смачну їжу. І ми знайшли безліч друзів по всій планеті, завдяки яким наші ідеї, думки та бачення світу поглибилися. З огляду на все хороше було б безглуздо не дякувати за цей час. Мої стосунки з чоловіком зміцнилися, я багато чого навчилася, і у нас були цікаві пригоди.

Але ми також провели багато вечорів на дивані, дивлячись фільми. У нас уже є спогади, але в тих спогадах немає наших майбутніх дітей. У нашому приході лише одне молоде подружжя без дітей, і відгадайте, хто це—це ми. Здавалося, що якими б не були наші пригоди, думка про дітей ніколи нас не полишала.

У кращі й гірші хвилини я помічала, що часто розмірковую про заповідь, дану Адаму і Єві. Ми віримо, що ця заповідь залишається такою ж важливою і в наш час¹ і що ми маємо її виконувати. Однак ми з чоловіком поки що були неспроможні цього зробити. Так само, як і Адам з Євою на початку. А що вони робили? Єдине, що вони вміли робити—це доглядати за садом. І хоча я не живу в Еденському саду, я живу в саду, який називається земля, в саду, який називається Нідерланди, в саду своєї сім’ї і в саду свого приходу. Це мої сади, які Господь попросив розмножувати і наповнювати. Усі мої думки були зосереджені саме на цих словах. Cаме ці слова допомогли мені перенести акцент у своєму житті на служіння іншим та Господу. Я часто думаю ось над чим:

Як я можу розмножувати дари, які Господь дав мені та іншим?
Як я можу розмножувати любов до Божих дітей?
Як я можу розмножувати свій час і зусилля для служіння іншим?
Як я можу наповнювати свої духовні резерви?
Як я можу поповнювати те, що втратили інші---в духовному і матеріальному аспектах?
Як я можу поповнювати надію та віру, коли здається, що так багато людей у світі втратило їх?

Коли я більше зосереджуюся на цих питаннях, то у мене з’являється більше можливостей продуктивно на них відповідати. У мене була можливість служити в Товаристві молодих жінок. Я мала досить гнучкий графік, щоб залишити те, що я робила в певний момент, і допомогти комусь пакувати речі або побути з дітьми друзів. Я могла навчати акторській майстерності дітей по всьому світу. Я більше часу присвячувала вивченню євангелії. Я могла докладати більше зусиль, щоб нести тягарі інших людей і втішати тих, хто потребував втішення. А найважливіше—я здобула більше знання, зміцнила свідчення, покращила духовне розуміння євангелії та Божого плану для мене.

Я не хочу сказати, що заповідь “розмножуватися і наповнювати” не означає мати дітей. Ми прийшли сюди, щоб виховувати сім’ї у праведності, а це означає наявність дітей, якщо це можливо. Але в той час, як ми чекаємо на благословення мати дітей, ми можемо виконувати цю заповідь, піклуючись про сади навколо нас. Тож коли мені сумно, я в поганому настрої, відчуваю гіркоту, заздрість, гнів або страх через своє безпліддя, я завжди намагаюся запитувати себе: що я роблю, аби краще дбати про свої сади? І все відразу ж змінюється.