Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді
Коли з мого життя зникла радість, я звернулася до євангелії
Я відчувала, що в моєму серці чогось не вистачає—поки не відкрила для себе справжню, вічну радість, яка приходить від євангелії Ісуса Христа.
Це був ще один сумний, млявий і нудний день. Останнім часом все залишалося саме таким, і хоча я намагалася бути щасливішою, мені ставало все нудніше й тривожніше. Це була середина пандемії COVID-19, і моя країна перебувала в режимі суворого карантину, тому всім нам було рекомендовано залишатися вдома до подальших розпоряджень.
Кожного дня, коли я дивилася на себе в дзеркало, я бачила там порожнечу. Можливо, так було через те, що я не могла бачити друзів, або й тому, що в той час я не могла працювати й підтримувати свою родину. Я щойно закінчила коледж і хотіла стати вчителькою, але мені потрібно було пройти іспит, який відклали через пандемію.
Я відчувала себе нещасною, як ніби в моєму серці чогось не вистачало, але не могла до кінця зрозуміти, що це таке і як це знайти.
Зустріч з місіонерами
Одного разу ввечері моя двоюрідна сестра проглядала книгу. Вона була темно-синього кольору й називалася “Ang Aklat ni Mormon”. Нещодавно вона разом зі своєю подругою побувала на так званому “домашньому сімейному вечорі” і з тих пір кілька разів на тиждень розмовляла з місіонерами по телефону. У той вечір вона розмовляла, читаючи книгу, як раптом спитала мене, чи не можу я допомогти їй відповісти на запитання одного з місіонерів.
“Серйозно?— подумала я.— Це ж тебе питають, чому я маю допомагати?”
Але я поступилася й спитала її, про що йдеться. І вона відповіла: “Ano daw layunin mo sa buhay?” (“Як ти думаєш, яка твоя мета в житті?”).
Моє серце почало калатати, коли я це почула.
“Це воно і є! Це те, чого я шукала. Це те, чого не вистачало в моєму серці”,—подумала я.
Я подивилася на сестру, посміхнулася і взяла телефон, щоб відповісти на запитання місіонера. Я сказала йому, що вважаю, що мета життя—бути щасливою, насолоджуватися життям, служити іншим і бути доброю до них. І він погодився!
Він і його напарник також запитали, чи можуть вони навчати мене й мою двоюрідну сестру євангелії, і ми сказали “так”. Коли я була маленькою, мою сім’ю навчали місіонери. Моя мама—член Церкви, але більшу частину мого життя вона була неактивною, тож після розмови по телефону я захотіла дізнатися більше.
Кожного разу, коли місіонери розповідали щось про євангелію, я відчувала радість у серці, особливо коли дізнавалася про план спасіння та обіцяння Небесного Батька й Спасителя. Зрештою ми пішли до церкви, і там нас зустріли з відкритим серцем і готовністю допомогти.
Я відчувала серцем, що йду правильним шляхом. А за кілька місяців мене охристив близький друг, який допоміг мені більше дізнатися про євангелію.
Джерело справжнього щастя
Мені було важко зробити багато змін у своєму житті після хрищення. І моє життя далеко не завжди є легким або щасливим. Але в міру того, як у мене з’являлися нові можливості для служіння й поглиблювалося свідчення, я безпомилково знала, що в євангелії справді є вічна радість.
Я відчуваю радість у своєму серці кожного разу, коли читаю Писання, чую надихаючі слова наших пророків та апостолів і слухаю свідчення членів Церкви навколо мене. Я знайшла відповідь на запитання, яке поставили мені місіонери по телефону: мета життя—стати кращою людиною для Бога, для себе і для своєї сім’ї, прагнучи повернутися до Нього. І це знання принесло мені саме те щастя, що я шукала. Продовжувати служити людям й водити свою сім’ю в церкву—тепер мій головний пріоритет, адже я хочу, щоб вони відчули справжню радість.
Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Коли наше життя зосереджене на Божому плані спасіння … та на Ісусі Христі і Його євангелії, ми можемо відчувати радість незалежно від того, що відбувається—або не відбувається—у нашому житті”1.
Я також свідчу, що справжнє щастя можна знайти лише тоді, коли йдеш за Ісусом Христом. Кожна можливість, яку я знаходила в євангелії Ісуса Христа, наповнювала мою душу радістю, особливо коли цей досвід допомагав мені наближатися до Нього.
До пандемії COVID-19 я була задоволена своїм життям. Але справжня радість, яку приносить євангелія, є більшою за це. Навіть за умови пандемії євангелія приносить мені мир і показує мету в житті, що допомагає мені рухатися вперед з вірою та надією.
Нарешті я знайшла те, чого мені не вистачало. Мені, як і всім нам, потрібна була радість, яку я маю в серці й житті, йдучи за Ісусом Христом.