“Коли мрії здійснюються”, Ліягона, липень 2022 р.
Лише у цифровому форматі: портрети віри
Коли мрії здійснюються
Мій батько погрожував вигнати мене з дому, якщо я приєднаюся до Церкви, але після того, як я охристився, я бачив у своєму житті лише чудові благословення.
Фотографія Шияма, його дружини Радхіки та сина, фотограф Річард М. Ромні
Коли я навчався в десятому класі, з якоїсь причини одна мила дівчинка вирішила подарувати мені примірник Книги Мормона англійською мовою. Я не знав, що це таке. Коли я був маленьким, батько подарував мені книгу скорочених біблійних сюжетів на хінді. Тому, коли я спробував прочитати пару сторінок у Книзі Мормона й побачив ім’я Ісуса Христа, я подумав: “Це схоже на Біблію”.
Я залишив собі книгу, але забув про неї. Я не знав англійської, хоча вивчав її у школі. Приблизно у цей же час я почав готуватися до іспитів із подругою, яка дала мені Книгу Мормона. Я відчував себе впевнено в усіх навчальних предметах, крім одного.
“Я дуже хвилююся за іспит з англійської,—сказав я подрузі.— Я боюся, що не здам його”.
Вона відповіла: “У мене є друзі, які допоможуть тобі вивчити англійську”.
То були місіонери Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Незабаром вони стали приходити до мене додому й давати мені уроки англійської граматики. За кілька тижнів вони почали вчити мене євангелії.
Поки я дізнавався про Церкву, місіонери навчали мене про плоди Духа (див. Галатам 5:22–23) і допомагали зрозуміти, як Дух говорить з нами. Вони також сказали мені запитати Небесного Батька, чи істинне їхнє послання. Коли я молився, то не чекав на відповідь подібну тій, яку отримав Джозеф Сміт, але хотів, аби відповідь прийшла так, щоб я знав: мій вибір—правильний.
Відповідь надійшла одного пізнього вечора у незаперечний спосіб. Та відповідь була сповнена світла і спокою. Я відчув натхнення і ніби народився знову. Я відчув, що хочу стати найкращою людиною в світі. Бог знав, як відповісти мені, і я знав, що після цього робити. Насправді, я злякався, що станеться зі мною, якщо я не охрищуся.
Коли я розповів про це батькам, мій батько був проти—не тому, що він поганий чоловік, а через культурні традиції. Він не був упевнений, як наша громада прийме моє хрищення.
“Якщо ти охристишся, ми виженемо тебе з нашого будинку”,—сказав він мені.
В сльозах я сказав мамі: “Я дуже хочу охриститися, але ось що каже мені тато”.
Вона відповіла: “Дій. Подивимося, що буде”.
Я пішов і охристився. Після того я вже ніколи не озирався назад. Усе, що я бачив,—це великі благословення в моєму житті.
Батько не вигнав мене з дому, але протягом року чи двох життя вдома було важким. Коли в нашій родині траплялося щось важке, деякі родичі і члени сім’ї думали, що це через те, що я зрадив богам і прийняв євангелію. Але в міру того, як мої батьки бачили позитивні зміни в мені, все змінювалося і вдома. За два роки після того, як я приєднався до Церкви, я охристив двох своїх молодших сестер. Пізніше охристилася ще одна моя сестра.
Здійснення обіцяння
Коли місіонери навчали євангелії, подруга, яка дала мені Книгу Мормона, пообіцяла, що якщо я прочитаю її спочатку й до кінця англійською мовою, то навчуся розмовляти англійською. Я серйозно поставився до цієї обіцянки й почав читати, хоча спочатку мало що розумів. Я читав і вивчав Книгу Мормона кожного дня й кожного вечора. Я навіть тримав її під подушкою, щоб, якщо прокинуся вночі, знову почати читати.
За рік я вже розмовляв англійською достатньо добре для того, щоб працювати в англомовному колл-центрі. Коли я накопичив грошей, я був покликаний в Індійську Бангалорську місію.
Під час місії мене дуже турбувало, що не всі члени моєї сім’ї були разом у нашій Церкві. Одного дня я прочитав такий вірш: “Ось, ти мав багато бідувань через свою сімʼю; проте Я благословлю тебе і твою сімʼю, так … і день прийде, коли вони повірять і знатимуть істину і будуть єдині з тобою в Моїй Церкві” (Учення і Завіти 31:2).
Я відчув Духа так сильно, що зрозумів: у цьому вірші йдеться про мене. Знадобилося 14 років, щоб це обіцяння здійснилося в моїй родині. Але три роки тому я охристив обох своїх батьків. Тепер ми всі члени Церкви, за винятком одного з моїх братів.
Я часто кажу: “Церква—це місце, де збуваються мрії”. Завдяки Церкві у мене є те, чого я хотів понад усе. Я навчився говорити англійською. Я служив на місії, яка була сповнена чудес. Після місії я зустрів Радхіку, яка тепер моя прекрасна дружина, і ми були запечатані в храмі в Берні, Швейцарія. У нас чотирирічний син. Моя сім’я разом зі мною в Церкві. Усі мої добрі мрії збулися.