“18–24 жовтня. Учення і Завіти 121–123: “О Боже, де Ти?” За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. Учення і Завіти. 2021 (2020)
“18–24 жовтня. Учення і Завіти 121–123”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. 2021
18–24 жовтня
Учення і Завіти 121–123
“О Боже, де Ти?”
Ваш досвід вивчення Писань буде кращим, якщо вашою метою буде—виявити істину. Почніть з молитви, прислухайтеся до Духа і записуйте свої враження.
Записуйте свої враження
Нижня частина окружної в’язниці у Ліберті, шт. Міссурі, була відома як підвал. Стіни були товсті, кам’яна підлога холодна і брудна, їжа, якої було дуже мало, була зіпсована, і єдине світло потрапляло з двох вузеньких заґратованих вікон під стелею. У цьому підвалі Джозеф Сміт і кілька його братів провели більшу частину свого ув’язнення—чотири холодні місяці зими 1838–1839---в очікуванні на суд за звинуваченням у зраді проти штату Міссурі. У той час Джозеф постійно отримував новини про страждання святих. Мир і оптимізм у Фар-Уесті тривав лише кілька місяців, і тепер святі знову були бездомними, їх вигнали у необжиту місцевість шукати ще інше місце, щоб усе почати спочатку, і на цей раз їхній Пророк був у в’язниці.
Не дивно, що Джозеф Сміт вигукнув: “О Боже, де Ти?” Отримані ним відповіді, “знання з небес”, яке проливалося у тій жалюгідній в’язниці, свідчать про те, що хоча нам може й не завжди так здаватися, Бог ніколи не є далеко від нас. Пророк дізнався, що жодна сила не може “зупинити небеса”. “Бог буде з [Його вірними святими] на віки вічні”. (Учення і Завіти 121:1, 33; 122:9).
Див. Святі, 1:323–396.
Ідеї для особистого вивчення Писань
Учення і Завіти 121:1–10, 23–33; 122
Лихо може бути “[мені] на благо”.
Коли ми або близькі нам люди страждають, то природним буде засумніватися, чи пам’ятає Бог про нас. Читаючи Учення і Завіти 121:1–6, подумайте про часи, коли у вас були запитання або почуття, подібні до тих, які були у Джозефа. Що ви знаходите у відповіді Господа такого, що може допомогти вам, коли у вас є подібні запитання чи почуття? Наприклад, у віршах 7–10, 26–33 зверніть увагу на благословення, які Він обіцяє тим, хто “витерпи[ть страждання] достойно”. Коли ви будете читати розділ 122, подумайте, як Господь хоче, щоб ви сприймали ваші “скрути”.
Див. також Генрі Б. Айрінг, “Де шатро?”, Ensign або Ліягона, лист. 2012, сс. 72–75.
Ми можемо мати доступ до “си[л] небес”.
У стані, який здавався безсиллям у тюрмі в Ліберті, Джозеф отримав одкровення про силу—не політичну або військову силу, яку застосовували проти святих, але “сил[у] небес”. Коли ви читаєте Учення і Завіти 121:34–46, що ви дізнаєтеся про силу Бога? Чим вона відрізняється від мирської сили? Наприклад, подивіться на слова, які Господь використовує у віршах 41–43, щоб описати “владу чи вплив”. Чого вони навчають про те, як Бог підтримує Свою “владу чи вплив”? Мабуть ці вірші можуть надихнути вас обміркувати ваше життя і те, що ви можете робити, аби мати позитивний вплив у ваших стосунках з іншими.
Ісус Христос спустився нижче всього.
Джозефа Сміта було несправедливо ув’язнено протягом понад чотирьох місяців, у той час як його друзів і сім’ю виганяли з їхніх домівок. Робота, якій він присвятив своє життя, здавалося, була зруйнована. Що ви дізнаєтеся про Ісуса Христа з Його слів Джозефу у розділі 122? Що ви дізналися про Джозефа? Що ви дізналися про себе?
Див. також Aлма 7:11–13; 36:3; Учення і Завіти 88:6.
“Життєрадісно робімо все, що в нашій владі”.
У березні 1839 року здавалося, що святі не багато могли зробити, аби змінити свою надзвичайно важку ситуацію. Але в листі, написаному із тюрми в Ліберті, Джозеф сказав, що вони могли зробити: зібрати “відомост[і] про всі факти” і “ст[ояти] спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити Боже спасіння” (Учення і Завіти 123:1, 17). Коли ви обмірковуватимете обман і “лукавство людей” у світі сьогодні, подумайте, що ви можете робити такого, що знаходиться у “вашій владі” (див. вірші 12, 17). Чому важливо робити все це “життєрадісно”? (Вірш 17). Кого із ваших знайомих “утримують від істини” (вірш 12), і як ви можете допомогти цій людині знайти її?
Багато записів, про які просив Джозеф у цьому листі, були подані до уряду і були надруковані в серії з 11 частин у газеті, що виходила в Наву і називалася Times and Seasons.
Ідеї для сімейного вивчення Писань і домашнього вечора
-
Учення і Завіти 121:1–10.“Підвал” у тюрмі в Ліберті був розміром лише 4,2 на 4,4 метри. Як ви можете допомогти членам вашої сім’ї уявити, як то воно було сидіти у такому маленькому приміщенні протягом чотирьох холодних місяців? Ви можете знайти інші подробиці про умови перебування у тюрмі в Ліберті у “Розділ 46: Джозеф Сміт у тюрмі міста Ліберті” (Оповідання з Книги Учення і Завіти, сс. 173–175). Ви також можете прочитати “Голоси Відновлення: Тюрма в Ліберті” в кінці цього навчального плану або подивитися відео, в якому зображено, як Джозеф перебував у тюрмі в Ліберті, яке називається Joseph Smith: Prophet of the Restoration (Джозеф Сміт: Пророк Відновлення (ChurchofJesusChrist.org, починаючи з 43-ої хвилини). Як ця інформація впливає на наші почуття стосовно принципів в Ученні і Завітах 121:1–10?
-
Учення і Завіти 121:34–36, 41–45.Мабуть, вашій сім’ї легше буде пояснити, що таке “сили небес”, за допомогою аналогії. Наприклад, ви можете порівняти силу Бога з електрикою. Що може заважати якомусь електричному приладу отримувати енергію або силу? Чого ця аналогія, разом з віршами 34–36, 41–45, навчає нас про те, як зміцнити нашу духовну силу? Мабуть, члени сім’ї можуть поділитися історіями з життя Спасителя, в яких продемонстровано ці якості.
-
Учення і Завіти 122:7–9.Мабуть членам сім’ї може сподобатися виготовляти невеликі символи, на яких будуть зображені фрази з цих віршів, які їх надихають. Ці символи можна розмістити на видному місці у вашій домівці. Чому важливо знати, що “Син Людини спустився нижче” всього?
-
Учення і Завіти 123:12.Як ми можемо допомагати людям дізнаватися “де знайти” істину?
Щоб знайти більше ідей для навчання дітей, див. навчальний план для цього тижня у посібнику За Мною йдіть—для Початкового товариства.
Запропонована пісня: “Як відшукать мені втіху і спокій?”, Гімни, № 64.
Голоси Відновлення
Тюрма в Ліберті
Будучи ув’язненим в Ліберті, шт. Міссурі, Джозеф Сміт отримував листи, в яких йому повідомляли про тяжку ситуацію святих останніх днів, яких видворили зі штату за наказом уряду. Емоційний лист прийшов від його дружини, Емми. Її слова і листи Джозефа у відповідь висловлюють як їхні страждання, так і їхню віру під час цього складного періоду в історії Церкви.
Лист від Емми Сміт Джозефу Сміту від 7 березня 1839 р.
“Дорогий чоловік!
Я намагаюся писати тобі, бо у мене є можливість передати тобі цього листа з другом, але я не буду намагатися описати усі свої почуття, оскільки їх неможливо описати повністю. Це через усе, що роз’єднує нас: стіни, ґрати, замки, а також ріки, пагорби, долини і прерії. Також я не можу описати свої почуття стосовно жорстокої несправедливості, через яку тебе було кинуто до в’язниці, в якій ти й досі перебуваєш.
Якби я не була переконана у нашій невинності і якби не втрутилося божественне милосердя, я переконана, що не могла би перенести пережите мною страждання. … Але я досі живу і готова ще страждати заради тебе, якщо на те буде воля милосердних Небес.
З усіма нами зараз все добре, окрім Фредеріка, який досить сильно захворів.
Маленький Олександр, якого я зараз тримаю на руках,—найчудовіше немовля, яке ти будь-коли бачив у своєму житті. Він такий сильний, що тримаючись за стільця, може бігати по всій кімнаті. …
Ніхто, крім Бога, не знає, що я думала і що відчувала, коли полишала наш будинок і домівку, і майже все, що ми мали, окрім наших маленьких дітей, і долала шлях зі штату Міссурі, залишивши тебе замкненим у тій самотній в’язниці. Але ті спогади важчі за те, що може витримати людина. …
Я сподіваюся, що попереду на нас чекають кращі дні. … Навіки твоя, з любов’ю,
Емма Сміт”1.
Лист від Джозефа Сміта Еммі Сміт, від 4 квітня 1839 р.
“Дорога й кохана дружина!
У четвер увечері я сів під час заходу сонця, коли ми бачили його промені крізь ґрати цієї самотньої в’язниці, аби написати тобі і повідомити про мою ситуацію. Мені здається, що минуло десь п’ять місяців і шість днів2 з того часу, коли я потрапив під цілодобовий нагляд охорони і за стіни, ґрати і скрипучі залізні двері самотньої, темної, брудної в’язниці. Я пишу цього листа з почуттями, відомими лише Богу. Мої роздуми у цих обставинах неможливо висловити пером чи словами, і ангел не опише й не пояснить їх людській істоті, яка ніколи не переживала того, що переживаємо ми. … Ми покладаємося на руку Єгови і не на жодну іншу особу для нашого звільнення, і якщо Він цього не зробить, ніхто цього не зробить, ви можете бути певні, бо є багато людей у цьому штаті, які жадають пролити нашу кров і не через те, що ми у чомусь винні. … Моя дорога Eммо, я постійно думаю про тебе і про наших дітей. … Я хочу побачити маленького Фредеріка, Джозефа, Джулію, Олександра, Джоану і старого Мейджора [собаку сім’ї]. … Я б із задоволенням прийшов до вас звідси пішки босий і без капелюха, і без верхнього одягу, аби побачити вас, і вважав би це великим привілеєм, а не якоюсь важкою справою. … Я стійко зношу всі утиски, так само і ті, хто тут зі мною, жоден з нас ще не відступився. Я хочу, щоб ти не допустила того, аби [наші діти] забули мене. Скажи їм, що їхній батько любить їх досконалою любов’ю і що він робить усе можливе, аби втекти від нечестивих людей і повернутися до них. … Скажи їм, що тато каже їм, що їм треба бути хорошими дітьми і слухатися свою маму. …
Твій,
Джозеф Сміт молодший”3.