“24--30 травня. Учення і Завіти 58--59: “Завзято займатися доброю справою”, За Мною йдіть---для Недільної школи. Учення і Завіти. 2021 (2020)
“24--30 травня. Учення і Завіти 58--59”, За Мною йдіть---для Недільної школи
24--30 травня
Учення і Завіти 58--59
“Завзято займатися доброю справою”
Прочитавши Учення і Завіти 58--59, подумайте про наведені далі запитання: Чим ви відчуваєте натхнення поділитися з вашим класом? Що, за вашими сподіваннями, вони знайдуть? Як ви допоможете їм знайти це?
Запишіть ваші враження
Заохочуйте до обміну думками
Щоб спонукати членів класу ділитися знайденим під час їхнього вивчення Писань, ви можете написати на дошці наведені далі запитання: Що ми дізналися?, Як ми будемо жити згідно з тим, що дізналися? Під першим запитанням члени класу можуть перелічити істини, знайдені в Ученні і Завітах 58--59. Після цього вони можуть витратити кілька хвилин на обговорення ідей, як жити за тими істинами, і написати їхні ідеї під другим запитанням.
Навчайте доктрині
Учення і Завіти 58:1--5, 26--33
Благословення приходять відповідно до Божого часу і нашої старанності.
-
В Ученні і Завітах 58 навчається про істини, які можуть принести спокій у часи випробувань. Члени класу могли знайти деякі з цих істин під час їхнього вивчення цього розділу; попросіть їх поділитися знайденим. Або ж вони можуть опрацювати вірші 1--5, 26--33 у класі, самостійно або в групах, і знайти те, що може бути корисним людині, яка страждає через лихо або очікує обіцяного благословення. Після того, як вони поділяться знайденим, можливо, деякі члени класу можуть поділитися досвідом або уривками з Писань, які підтверджують істини в цих віршах.
-
Може також допомогти цитата сестри Лінди Ш. Рівз в “Додаткових джерелах”. Як слова сестри Рівз впливають на те, як ми сприймаємо наші випробування?
Ми можемо “вершити багато праведності” нашою “власною вільною волею”.
-
Що члени класу дізналися з їхнього вивчення Учення і Завітів 58:26--29 цього тижня? Можливо, ви можете розділити клас на групи і попросити членів класу обговорити в їхніх групах фрази, які здалися їм змістовними у цих віршах. Як ці вірші надихають нас “вершити багато праведності”? (Вірш 27). Чому Господь не хоче, щоб нас “в усьому примушу[вали]”? (Вірш 26). Про що говориться в цих віршах стосовно того, ким Господь хоче, щоб ми стали?
Субота---це Господній день.
-
Щоб допомогти членам класу дослідити, чого навчав Господь перших святих в Міссурі про Суботній день, ви можете попросити їх опрацювати Учення і Завіти 59:9--19 і перелічити на дошці, чого навчається в кожному вірші про Суботній день. Члени класу також можуть поділитися тим, як їхні свідчення про Суботній день зросли, коли вони дотримувалися святості Суботнього дня. На сайті Sabbath.ChurchofJesusChrist.org є відео, які можуть допомогти почати обговорення.
-
В Ученні і Завітах 59 Господь навчає про Суботній день, використовуючи такі слова: “радощі”, “життєрадісними” і “задоволеним” (вірші 14--15). Члени класу можуть знайти схожі слова у віршах 9--19. Після цього члени класу можуть поділитися тим, що вони роблять, аби зробити Суботній день радісним. Як ми можемо використати ці вірші, щоб навчати інших, чому ми шануємо Суботній день?
-
Це обговорення також може бути можливістю для членів класу поділитися ідеями про те, як вони з їхніми сім’ями використовують Суботній день, щоб зробити їхні домівки центром вивчення євангелії. Попросіть їх поділитися тим, як їхні зусилля допомагають їм залишатися “повніше … незаплямованим від світу” (вірш 9).
Додаткові джерела
Наші скорботи можуть привести нас до Спасителя.
Лінда Ш. Рівз, колишній член генерального президентства Товариства допомоги, навчала:
“Господь допускає, щоб нас випробовували й перевіряли, іноді на межі наших максимальних можливостей. Ми спостерігали, як життя близьких нам людей---а, можливо, й наші---образно кажучи, згорали дотла, і дивувалися, чому люблячий і турботливий Небесний Батько дозволяє цьому статися. Але Він не залишає нас без допомоги; Він стоїть з розкритими обіймами, палко запрошуючи нас прийти до Нього. …
Він завжди готовий допомагати нам, втішати нас і полегшувати наш біль, якщо ми покладатимемося на силу Спокути і шануватимемо наші завіти. Випробування і скорботи, які ми переживаємо, можуть стати саме тим, що скеровуватиме нас прийти до Нього і триматися наших завітів, щоб ми могли повернутися в Його присутність і отримати все те, що має Батько” (“Домагайтеся благословень своїх завітів”, Ensign або Ліягона, лист. 2013, сс. 119--120).