І була ніч, художник Бенджамін МакФерсон

10--16 червня

Матвій 26; Марк 14; Лука 22; Іван 18

“Не як Я хочу, а як Ти”

Прочитайте Матвій 26; Марк 14; Лука 22 та Іван 18 і обдумайте думки та враження, які приходять вам в голову. Яких послань членам вашого класу необхідно навчитися?

Запишіть ваші враження

Заохочуйте до обміну думками

Попросіть членів класу поділитися тим, що вони дізналися цього тижня і що допомогло їм знайти більше значення в причасті. Що вони зробили і як це вплинуло на їхній досвід з прийняттям причастя?

Навчайте доктрині

Матвій 26:26--29; Лука 22:19--20

Причастя---це нагода завжди пам’ятати Спасителя.

• Чому Спаситель встановив причастя? Чому ми приймаємо причастя кожного тижня? Які можливі відповіді можуть знайти члени класу в Матвій 26:26--29; Лука 22:7--20; Учення і Завіти 20:75--79 і посібнику Стійкі у вірі, сс. 110--112? Наприклад, посібник Стійкі у вірі навчає, що причастя нагадує про Христову жертву, яка виповнила закон Мойсея. Ви також можете прочитати причасні молитви класом і попросити членів класу визначити завіти, які ми складаємо, як частину обряду. Як ми можемо допомогти комусь зрозуміти, що означають ці зобов’язання? Як наша участь в причасті впливає на рішення, які ми приймаємо протягом тижня?

  

  Коли ми приймаємо причастя, ми поновлюємо наші завіти.

• Членам класу, ймовірно, буде корисно почути ідеї одне одного про те, як пам’ятати Спасителя під час причастя і протягом тижня (див. УЗ 6:36--37). Можливо, ви можете попросити їх поділитися тим, що допомагає їм і їхнім сім’ям пам’ятати Спасителя і дотримуватися їхніх завітів. Які вірші з матеріалу для читання цього тижня поглиблюють наше благоговіння до причастя? Для додаткових думок про те, як пам’ятати Спасителя, див. Герріт В. Гонг, “Завжди пам’ятати Його”, Ensign або Ліягона, трав. 2016, сс. 108--111.

• Це обговорення може бути хорошою нагодою разом з членами класу дослідити символізм причастя. Як ці символи допомагають нам зосереджуватися на Спасителі під час обряду? Чого ці символи навчають нас про Нього і наші стосунки з Ним?

• В кінці вашого обговорення про причастя ви можете виділити членам класу кілька хвилин, щоб обдумати і записати, що вони відчувають натхнення зробити, аби приготуватися до причастя наступного тижня. Щоб посилити духовність цього досвіду, включіть запис причасного гімну, поки члени класу думають.

Матвій 26:36--46

Ми стаємо більше подібними Христу, коли вибираємо підкорити нашу волю Батьковій.

• Приклад Спасителя в підкоренні Батьківській волі може допомогти членам вашого класу, коли їм потрібно зробити те саме. Щоб почати обговорення, ви можете попросити кожного члена класу поділитися моментом, коли скорились перед чимось, що, як вони знали, Бог хотів, аби вони зробили. Що мотивувало їх це зробити? Попросіть клас прочитати Матвій 26:36--42 і обдумати, чому Спаситель був готовий підкорити Свою волю Батьковій. Як підкорення нашої волі Богу зрештою благословить нас?

• Щоб дослідити принцип підкорення Богові, ви можете попросити половину класу прочитати Мосія 3:19, а іншу половину---прочитати 3 Нефій 9:20. Чого навчають ці вірші про те, що означає бути покірним Богу? Як ми коримося? Члени класу можуть обдумати, як вони можуть підкорити свою волю Богу наступного тижня. Висловлювання старійшини Ніла А. Максвелла в “Додаткових джерелах” також може доповнити ваше обговорення.

Матвій 26:20--22, 31--35

Ми повинні оглянути своє власне життя, щоб визначити, як Господні слова стосуються нас.

• Ми чуємо багато євангельських уроків в нашому житті, але інколи спокушаємося на припущення, що ті уроки стосуються здебільшого інших людей. Обговорення Матвій 26 може допомогти нам подолати цю тенденцію. Щоб почати розмову, ви можете розділити клас на пари і попросити одну людину в кожній парі прочитати Матвій 26:20--22, в той час як інша людина читає вірші 31--35. Попросіть їх порівняти відповіді учнів в цих двох розповідях. Що ми дізнаємося про те, як учні застосовували слова Спасителя до самих себе? Щоб дізнатися більше, див. посилання президента Дітера Ф. Ухтдорфа на Матвій 26:21--22 в його посланні “Чи не я то, о Господи?” (Ensign або Ліягона, лист. 2014, сс. 56--59).

Матвій 26:36--46

Ісус Христос виконав нескінченну Спокуту для нас.

• Попросіть членів класу поділитися натхненними ідеями, які вони знайшли про Спокуту Ісуса Христа під час їхнього особистого або сімейного вивчення.

• Матвій 26 описує, що сталося в Гефсиманії, але чи розуміють члени вашого класу важливість цього в їхньому житті? Щоб допомогти їм, можна написати на дошці, наприклад, такі запитання: Що сталося в Гефсиманії? і Чому це важливо для мене? Члени класу можуть працювати індивідуально або в невеличких групах, щоб знайти відповіді в Матвій 26:36--46; Алма 7:11--13 і Учення і Завіти 19:16--19. Вони також можуть знайти відповіді в посланні старійшини С. Скотта Гроу “Диво Спокути” (Ensign або Ліягона, трав. 2011, сс. 108--110).

• В Книзі Мормона Яків називає Спокуту Ісуса Христа “нескінченним спокутуванням” (див. 2 Нефій 9:7). Щоб допомогти членам класу зрозуміти, що це означає, ви можете поділитися вченнями президента Рассела М. Нельсона в “Додаткових джерелах” і попросити членів класу перелічити, як вплив жертви Спасителя може вважатися нескінченним. Вони також можуть прочитати наступні уривки з Писань і додати до їхнього переліку: Євреям 10:10; Алма 34:10--14; Учення і Завіти 76:24 і Мойсей 1:33. Як ми можемо показати нашу вдячність за те, що Спаситель зробив для нас?

Заохочуйте вивчення вдома

Щоб надихнути членів класу продовжувати читати, ви можете запитати їх, чи знають вони сім фраз, які промовив Ісус, коли був на хресті. Скажіть їм, що вони дізнаються, що сказав Спаситель, прочитавши Матвій 27; Марк 15; Лука 23 та Іван 19.

Додаткові джерела

Матвій 26; Марк 14; Лука 22; Іван 18

Біблійні відео (LDS.org).

“Спаситель страждає в Гефсиманії”

Підкорити нашу волю Батьку.

Старійшина Ніл А. Максвелл навчав: “Підкоряючи свої бажання Богові, ви віддаєте Йому те єдине, що ви насправді можете дати Йому, єдине, що є вашим, щоб його давати. Не зволікайте надто довго, щоб знайти олтар або почати покладати дар вашої волі на нього!” (“Пам’ятайте, наскільки милостивим був Господь”, Ensign або Ліягона, трав. 2004, с. 46).

Нескінченна Спокута.

Президент Рассел М. Нельсон навчав:

“Спокута [Ісуса Христа] нескінченна---їй немає кінця. Її нескінченність також полягала в тому, що все людство буде спасенно від нескінченної смерті. Вона була нескінченною, виходячи з Його неосяжних страждань. Вона була нескінченною в часі, поклавши кінець попередньому прообразу жертвоприношення тварин. Вона була нескінченною за масштабом, бо мала здійснитися один раз для всього людства. А милість Спокути розповсюджується не лише на незліченну кількість людей, але й на незліченну кількість створених Ним світів. Вона була нескінченною, перевершуючи будь-яке людське сприйняття виміру або смертне розуміння.

Ісус був єдиним, Хто міг принести таку нескінченну Спокуту, оскільки Він був народжений від смертної матері та безсмертного Батька. Завдяки цьому унікальному праву за народженням Ісус був нескінченною Істотою” (“The Atonement”, Ensign, Nov. 1996, 35).

Президент Гебер Дж. Грант навчав: “Ісус не просто прийшов в якості всесвітнього дара, Він прийшов в якості особистої жертви. … Для кожного з нас він помер на Голгофі і Його кров врятує нас умовно. Не як народи, громади чи групи, а як особистості” (“A Marvelous Growth”, Juvenile Instructor, Dec. 1929, 697).

Як покращити наше навчання

Дивитися Божими очима. Намагайтеся бачити членів вашого класу, як їх бачить Бог, і Дух покаже вам їхню божественну цінність і потенціал. Якщо ви це робите, вас буде спрямовано у ваших зусиллях допомагати їм (див. Навчати, як навчав Спаситель, с. 6).