“1–7 травня. Лука 12–17; Іван 11: “Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену”, За Мною йдіть—для Недільної школи. Новий Завіт. 2023 (2022)
“1–7 травня. Лука 12–17; Іван 11”, За Мною йдіть—для Недільної школи. 2023
1–7 травня
Лука 12–17; Іван 11
“Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену”
Почніть свою підготовку, вивчаючи з молитвою Лука 12–17 та Іван 11. Про яких “загублених овець” у вашому класі ви можете згадати? Використовуйте посібник За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей та цей навчальний план, коли шукатимете Господнього спрямування стосовно того, як найкраще задовольнити потреби членів класу, навіть якщо вони не відвідують його.
Заохочуйте до обміну думками
Застосування є важливою частиною навчання, тому попросіть членів класу розповісти, як вони вибирають жити за тим, що вони дізналися з Писань цього тижня.
Навчайте доктрини
Немає прийнятного виправдання відкиданню євангелії.
-
Щоб допомогти членам класу опрацювати притчу про багату вечерю, ви можете запросити їх на уявну вечірку, яку ви влаштовуватимете. Дозвольте їм навести кілька причин, чому вони прийдуть або не прийдуть. Прочитайте Лука 14:15–24 разом і обговоріть виправдання, які наводили люди в притчі, коли їх запрошували на вечерю, що символізувала благословення євангелії. Які виправдання використовують люди сьогодні, коли не приймають запрошень Спасителя отримати благословення Небесного Батька? Можливо, члени класу можуть розповісти про благословення, які вони отримали, коли жертвували тим, що потрібно, щоб жити за певними євангельськими принципами.
Ми можемо шукати загублених і радіти разом з Батьком, коли вони повертаються.
-
Як ви надасте членам класу можливість ділитися тим, що вони дізналися про три притчі в Лука 15? Ви можете призначити кожному члену класу одну з притч для розгляду. Вони можуть знайти відповіді на такі запитання і поділитися ними: Які слова у цій притчі показують те, що Небесний Батько відчуває стосовно загублених? Що пропонується в притчах стосовно того, як нам слід допомагати всім Божим дітям? Члени класу можуть поділитися тим, як Спаситель знайшов їх, коли вони почувалися загубленими.
-
Спільний спів гімну “Любить наш Пастир всім серцем” (Гімни, № 130) може бути значимим доповненням до вчень у цих притчах.
-
Розглядаючи разом притчу про блудного сина, членам класу може бути корисно зосередитися на словах, вчинках і віруваннях кожної людини в притчі. Про що ми дізнаємося від кожної людини? Можливо, члени класу можуть написати альтернативну кінцівку до цієї притчі, в якій старший син по-іншому ставиться до свого брата. Чого навчає нас батькова порада в притчі стосовно того, що нам слід відчувати про тих, хто загубився, і тих, хто повертається до євангелії? (Див. також висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, наведене в “Додаткових джерелах”). Або ви можете попросити членів класу уявити, що вони—батько в цій притчі. Яку додаткову пораду вони б дали старшому сину, щоб допомогти йому радіти досягненням або успіху інших?
Вдячність за мої благословення наблизить мене до Бога.
-
Попросіть членів класу поділитися тим, що вони дізналися про вдячність, вивчаючи Лука 17:11–19. Яке благословення отримав вдячний прокажений за виявлення вдячності? Які благословення ми отримуємо, коли висловлюємо вдячність? Члени класу можуть навести способи, як ми можемо виявляти нашу вдячність Богу та іншим.
Ісус Христос є воскресінням і життям.
-
Один зі способів опрацювати Іван 11:1–46—попросити членів класу по черзі прочитати ці вірші і зупинятися й обговорювати ті місця, де вони побачать, як хтось виявляє віру в Ісуса Христа. Ви також можете попросити членів класу обдумати точки зору людей у цих віршах—у тому числі Спасителя, апостолів, Марти, Марії і Лазаря. Що ми дізнаємося від кожного з них? Можливо, члени класу можуть поділитися досвідом, коли їхня віра в Ісуса Христа зміцнилася під час випробування.
Додаткові джерела
Навчатися на прикладі ще одного блудного сина.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд зробив таке спостереження щодо старшого брата блудного сина: “Цей син не стільки розгніваний за те, що інший син повернувся додому, як на те, що його батьки радіють з цього приводу. … Він ще повинен навчитися співчувати і жаліти, отримати широту милосердного бачення, щоб побачити, що це не є поверненням суперника. Це—його брат. Його батько благав його побачити, що це той, хто був мертвий—і ожив. Хто був пропав—і знайшовся” (“Ще один блудний син”, Ліягона, лип. 2002, с. 70).