“26 червня–2 липня. Матвій 28; Марк 16; Лука 24; Іван 20–21: “[Він] воскрес”, За Мною йдіть—для Недільної школи. Новий Завіт. 2023 (2022)
“26 червня–2 липня. Матвій 28; Марк 16; Лука 24; Іван 20–21”, За Мною йдіть—для Недільної школи. 2023
26 червня–2 липня
Матвій 28; Марк 16; Лука 24; Іван 20–21
“[Він] воскрес”
Перед тим, як оглянути ідеї для навчання в цьому навчальному плані, прочитайте Матвій 28; Марк 16; Лука 24 та Іван 20–21 і обдумайте, як ці розділи можна використати, щоб зміцнити віру тих, кого ви навчаєте.
Заохочуйте до обміну думками
Щоб допомогти членам класу поділитися тим, що вони дізналися під час свого особистого і сімейного вивчення, попросіть їх записати істину з матеріалу для читання цього тижня, якою, на їхню думку, слід поділитися з цілим світом (див. Марк 16:15). У кінці уроку запитайте у них, чи знайшли вони будь-які інші істини, якими б хотіли поділитися.
Навчайте доктрини
Матвій 28; Марк 16; Лука 24; Іван 20
Завдяки тому, що Ісус воскрес, ми також воскреснемо.
-
Ви можете виділити членам класу кілька хвилин, щоб розглянути завдання для читання цього тижня і розділ “Воскресіння” в Путівнику по Писаннях та записати істини, які вони дізналися про воскресіння. Нехай кілька з них розкажуть, що вони написали, і заохотьте членів класу піднімати руки, коли вони чують, як хтось ділиться істиною, подібною до тієї, що вони записали. Чому ці істини важливі для нас? Як вони впливають на наші стосунки? Як вони впливають на наш вибір?
Ми можемо попросити Спасителя: “Зостанься з нами”.
-
Щоб допомогти членам класу бачити зв’язок між їхнім досвідом і досвідом учнів на дорозі в Еммаус, намалюйте на дошці дорогу і попросіть членів класу написати деталі з розповіді в Лука 24:13–35 з однієї сторони дороги. Після цього, з іншої сторони дороги, вони можуть записати паралелі, які вони бачать зі свого досвіду, як послідовники Ісуса Христа. Наприклад, вони можуть написати “Очі ж їхні були стримані” (Лука 24:16) з однієї сторони дороги і Ми інколи не розпізнаємо вплив Господа в нашому житті з іншої сторони дороги. Як ми можемо попросити Спасителя зостатися з нами?
“Блаженні, що не бачили й увірували!”
-
Ваш клас Недільної школи може бути місцем, де члени класу зміцнюють віру одне одного в те, що вони не можуть бачити. Можливо, ви можете почати, попросивши когось коротко переказати пережите Хомою в Іван 20:19–29. Члени класу можуть перелічити на дошці те, у що Бог просить нас вірити, не бачивши цього. Після цього ви можете попросити їх поділитися досвідом, який зміцнив їхнє свідчення про це, і розповісти про благословення, які вони отримали, коли виявляли віру.
Спаситель просить нас пасти Його овець.
-
Що може допомогти членам вашого класу прийняти запрошення Спасителя “пасти [Його] овець”? Ви можете почати, попросивши їх подумки прочитати Іван 21:15–17, замінивши ім’я Симона своїм власним ім’ям, а “ягнята Мої” і “вівці Мої” іменами людей, яким, на їхню думку, Господь хоче, щоб вони служили—наприклад, люди, у кого вони є братами-служителями і сестрами-служительками, сусідами або знайомими по роботі чи в школі. Через кілька хвилин члени класу можуть поділитися своїми думками. Що ми дізнаємося про Спасителя з Його дій в Іван 21:4–13? Що ми можемо робити, щоб пасти ягнят і овець Спасителя? Висловлювання старійшини Гарі Е. Стівенсона, наведене в “Додаткових джерелах”, може допомогти відповісти на це запитання.
Додаткові джерела
Як ми можемо “пасти [Його] овець”?
Старійшина Гарі Е. Стівенсон пояснив, як ми можемо виконувати заповідь Господа пасти Його овець:
“Хто є пастирем? Кожний чоловік, жінка і дитина в царстві Бога є пастирем. Для цього не треба отримувати покликання. З моменту, коли ми виходимо з вод хрищення, нам доручено виконувати цю роботу. Ми з любов’ю спілкуємося з іншими, оскільки саме це заповідав нам Спаситель. … Коли наші ближні потрапляють в складне становище в мирському чи духовному плані, ми поспішаємо їм на допомогу. Ми носимо тягарі один одного, щоб полегшити їх. Ми сумуємо з тими, хто сумує. Ми співчуваємо тим, кому потрібне співчуття [див. Мосія 18:8–9]. Господь з любов’ю чекає від нас цього. І прийде день, коли нас попросять звітувати про те, з якою турботою ми служили Його отарі [див. Матвій 25:31–46]” (“Пасти душі”, Ліягона, лист. 2018, сс. 111–112).