Чи закон цнотливості розповсюджується на тих, хто відчуває потяг до осіб своєї статі?

Закон цнотливості розповсюджується на кожного

Статева чистота є невід’ємною складовою Божого плану для нашого щастя. Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів проголосили:

“Перша заповідь, яку Бог дав Адамові та Єві, стосувалася здатності бути батьками, яку вони мали як чоловік і дружина. Ми проголошуємо, що Божа заповідь Його дітям—розмножуватися і наповнювати землю—залишається в силі. Більш того, ми проголошуємо, що Бог заповідав, аби священна сила породження застосовувалася тільки чоловіком і жінкою, законно одруженими як чоловік і дружина” (“Сім’я: Проголошення світові”).

“Господній закон цнотливості—це:

• Утримання від сексуальних стосунків поза шлюбом, укладеним між чоловіком і жінкою за Божим законом.

• Вірність у шлюбі”, (“Цнотливість і вірність”, Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, 38.6.5).

У контексті шлюбу між чоловіком та жінкою, сексуальні прояви є важливим аспектом єдності між подружжями. Проте, якщо ми проявляємо себе сексуально поза межами, встановленими Господом, ми не тільки ставимо під загрозу нашу можливість робити правильний вибір, ми також відмовляємося від того, що Господь встановив для нашого вічного щастя.

Президент Даллін Х. Оукс пояснив: “Сила породжувати смертне життя є найславетнішою силою, яку Бог дав Своїм дітям. Її використання було санкціоновано першою заповіддю, але іншу важливу заповідь було дано, щоб заборонити зловживання нею. Наголос, який ми робимо на законі цнотливості, пояснюється нашим розумінням мети наших сил породження у здійсненні Божого плану. …

Поза узами шлюбу, усяке використання цієї сили породження у тій чи іншій мірі є гріховним приниженням і спотворенням цієї найбожественнішої якості чоловіків і жінок (“The Great Plan of Happiness”, Ensign, Nov. 1993, 74).

Цнотливість і порнографія

“[Б]о як у душі своїй він обраховує, такий є” (Приповісті 23:7).

“Церква засуджує порнографію у будь-якій формі. Користування порнографією будь-якого виду руйнує життя людей, сімʼї і суспільство. Воно також віддаляє Дух Господа. Члени Церкви повинні уникати всіх видів порнографічних матеріалів і виступати проти їх виготовлення, розповсюдження й використання” (“Порнографія”, Загальний довідник, 38.6.11).

Перегляд зображень відвертого сексуального змісту, навіть через цікавість, також є порушенням Божих заповідей. Сексуальна стимуляція потужно впливає на нас. Навіть перегляд зображень або думки про сексуальні прояви призводять нас до приємних почуттів і примушують бажати більшого. Популяризуючи таку стимуляцію, порнографія вбиває чутливість людини до Божого закону моралі. Найголовніше те, що це ображає Святого Духа і людина залишається без Його проводу й захисту.

Церква надає наступні матеріали, щоб допомогти єпископам та президентам колів, коли вони дають поради членам Церкви, які переглядають порнографію.

• Help for Me, ChurchofJesusChrist.org

• Консультаційні матеріали, ChurchofJesusChrist.org

• Програма подолання залежності, ChurchofJesusChrist.org

• Нехай чеснота прикрашає твої думки (брошура)

Коли ми проявляємо свободу волі і вибираємо дотримуватися Божих законів, наші духи міцнішають. Якщо ми помітимо, що духовно послабшали—а це час від часу трапляється з кожним—наш Спаситель Ісус Христос завжди поряд. Завдяки покаянню ми можемо знову почати життя, яке характеризується постійним самовдосконаленням.

Покаяння

Люди будь-якої сексуальної орієнтації, які порушують закон цнотливості, можуть примиритися з Богом через покаяння.

Як пояснив старійшина Девід А. Беднар:

“Декому з вас, хто отримує це послання, потрібно покаятися в сексуальних або інших гріхах. Спасителя часто називають Великим Цілителем, і цей титул має як символічне, так і буквальне значення. Усі ми відчували біль, пов’язаний з фізичною травмою або раною. Коли нам болить, ми, як правило, шукаємо допомоги і вдячні за ліки та засоби, які допомагають полегшити наші страждання. Уявіть собі гріх, як духовну рану, яка викликає вину або, як описував Алма своєму синові Коріантону, “муки сумління” (Алма 42:18). Вина для нашого духа є тим самим, що біль для нашого тіла—попередженням про небезпеку і захистом від ще більшого пошкодження. Зі Спокути Спасителя тече цілющий бальзам втішення, який може зцілити наші духовні рани і усунути вину. Однак цей бальзам може бути застосований лише через принципи віри в Господа Ісуса Христа, покаяння і постійного послуху. Результатами щирого покаяння є мир сумління, втіха і духовні зцілення та оновлення” (“Ми віримо, що повинні бути цнотливими”, Ліягона, трав. 2013, с. 44).

Покаяння потребує зміни серця. Дорогоцінні дари покаяння та прощення стали можливими завдяки спокуті Ісуса Христа. Вони можуть начисто все стерти і зміцнити нашу здатність використовувати свободу волі, щоб творити добро.