Розділ 2
Моліться завжди
“Я б смиренно закликав усіх … бути у тісному контакті з нашим Небесним Батьком через молитву”.
З життя Езри Тефта Бенсона
“Пораду покладатися на молитву я цінував впродовж всього життя вище майже за всі інші поради, які отримав,—сказав Президент Езра Тефт Бенсон.— Вона стала невід’ємною частиною самого мене, якорем, постійним джерелом сили й основою для мого знання того, що є божественним.
“Пам’ятай: що б ти не робив або де б ти не був, ти ніколи не самотній,—такою була звична порада мого батька мені, тоді ще хлопчика.— Наш Небесний Батько завжди поряд. Ти можеш звернутися до Нього й отримати Його допомогу через молитву”. Я переконався, що ця порада істинна. Завдяки Богу ми можемо звернутися й отримати доступ до тієї невидимої сили, без якої жодна людина не може зробити щось якнайкраще”1.
Президент Бенсон дослухався до цієї поради в кожній сфері свого життя. Отримавши призначення стати міністром сільського господарства Сполучених Штатів, він “з молитвою і ретельно” відбирав людей, з якими працюватиме, “просячи Бога, дати [йому] дух проникливості”2. Під час першого засідання він спитав, “чи буде хтось проти того, щоб відкривати їхні засідання молитвою. Проти не було жодного. І так склалася традиція, яку [він] постійно підтримував вісім років. Він пропонував кожному співробітнику по черзі промовляти вступну молитву”3. Його колеги стали цінувати цю традицію, хоч спочатку, ймовірно, й відчували себе дещо ніяково. Пізніше один із співробітників визнав, що дехто з тих людей не молилися вголос аж з часу, коли були дітьми. “Ми затиналися й бурмотіли слова,—розповідав він.— Однак бос [Президент Бенсон] ніколи не давав відчути, що помічає це. А після кількох спроб кожний вже відчував себе спокійно. Чи допомогло це? Ну, я б сказав, що коли ви так розпочинаєте засідання, то люди зважають на думки інших, а не тільки особисті. Ви дуже швидко приходите до згоди стосовно того, що необхідно зробити в якийсь ситуації”4.
Братам Президента Бенсона у Першому Президентстві та Кворумі Дванадцятьох Апостолів також було на користь те, що він мав таку молитовну натуру. Президент Гордон Б. Хінклі, який служив першим радником Президента Бенсона у Першому Президентстві, сказав:
“Я ставав з ним на коліна і чув його молитви.
Його молитви завжди були цікавими. Майже всі вони без винятку були вираженням вдячності. Він просив дуже мало про що. Він дякував за дуже багато чого.
Він дякував Господу за життя, за сім’ю, за євангелію, за віру, за сонячне світло і дощ, за красу природи і за волелюбні прагнення людини. Він дякував Господу за друзів і товаришів. Він висловлював любов до Спасителя і вдячність за Його спокутну жертву. Він дякував Господу за можливість служити людям”5.
Президент Бенсон та його дружина, Флора, створили дім, де кожний молився, індивідуально та разом. Їхній син Марк зауважив: “Коли тато ставав на коліна молитися, він не поспішав. За його словами було щось більше, ніж їхнє значення. Було чітко й добре зрозуміло, що він спілкувався з нашим Небесним Батьком”6. Президент і сестра Бенсон навчали своїх дітей молитися, щоб особисто мати провід і силу, а також молитися одне про одного. Одного разу близька до сім’ї людина помітила вплив цих навчань, коли відвідала сесію генеральної конференції з Бенсонами. Вона написала:
“Якось квітневого дня … я виявила одне з джерел сили генеральних авторитетів.
Я сиділа разом із шістьма дітьми старійшини Бенсона; одна з його дочок була моєю сусідкою в гуртожитку коледжу. Моя цікавість зросла, коли Президент [Девід О.] Мак-Кей підвівся й оголосив наступного промовця. Я з повагою дивилася, як старійшина Бенсон, з яким я ще не зустрічалась, підійшов до мікрофона. Це був ставний чоловік, зростом вище 1,8 м. Він … був людиною, відомою на міжнародному рівні як міністр сільського господарства США і особливий свідок Господа, людиною, яка здавалася спокійною і впевненою, людиною, яка зверталася до людей по всьому світу. Несподівано я відчула дотик до моєї руки. Маленьке дівча прихилилося до мене й палко прошепотіло: “Моліться за тата!”
Дещо здивована, я подумала: “Ці слова передаються по ряду, і мені треба передати їх далі. Я повинна сказати: “Моліться про старійшину Бенсона?” Я повинна сказати: “Вам треба молитися за свого батька”? Відчуваючи спонуку негайно діяти, я нахилилася і просто прошепотіла: “Моліться за тата”.
Я спостерігала, як цей шепіт пройшов по ряду до місця, де сиділа сестра Бенсон, її голова вже була схилена у молитві. …
Проходили роки, генеральні конференції розпочиналися й закінчувалися, і кожного разу, коли Президент Бенсон вставав, щоб виступити, я думала: “Його діти, розкидані по всьому континенту, об’єднуються зараз у молитві за свого батька”7.
“Якщо ми розвиваємося у праведності---зростаємо благодаттю у Бога,---ніщо не може зайняти місце молитви”.
Учення Езри Тефта Бенсона
1
Ісус Христос навчав, що ми повинні молитися завжди.
Під час Свого служіння на землі Ісус дав нам зразок, як треба молитися:
“Ви ж моліться отак: “Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє,
нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у випробування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь” (Мт. 6:9–13).
А далі Він настановляв: “Треба молитися завжди, і не занепадати духом” (Лука 18:1).
“Пильнуйте й моліться,—сказав Він,—щоб не впасти на спробу” (Мт. 26:41).
У цьому розподілі Він нагадував: “Моліться, щоб Злочестивий не мав сили в вас і не усунув вас з вашого місця” (УЗ 93:49).
Спаситель проголосив Джозефу Сміту: “І нічим людина не ображає Бога, або ні на кого Його гнів не запалено, крім тих, хто не визнає Його руку в усьому і не слухається Його заповідей” (УЗ 59:21).
Ми маємо цю настанову від нашого воскреслого Господа з часу, коли Він служив серед нефійського народу у Західній півкулі: “Ви повинні завжди пильнувати і молитися, щоб вас не спокусив диявол і не забрав у свій полон. …
Ви повинні пильнувати і молитися завжди, щоб не увійти у спокусу; бо Сатана жадає володіти вами, щоб він міг просіяти вас, як пшеницю.
Отже, ви завжди повинні молитися Батькові в Моє ім’я;
І чого б ви не попросили у Батька в Моє ім’я, того, що є правильним, віруючи, що отримаєте, ось це буде дано вам” (3 Неф. 18:15, 18–20)8.
Якщо ми розвиваємося у праведності—зростаємо благодаттю у Бога,—ніщо не може зайняти місце молитви. І тому я благаю вас надавати молитві—щоденній молитві—потаємній молитві—головне місце у вашому житті. Нехай ні дня не проходить без неї. Упродовж всієї історії світу спілкування із Всемогутнім було джерелом сили, натхнення і просвітлення для тих чоловіків і жінок, які змінили на краще долю людей і народів9.
2
Сім’ї, які моляться разом, благословляються тим, що мають тісніші узи і небесний мир.
Господь вказує, що це відповідальність батьків—учити своїх дітей молитися [див. УЗ 68:28]. Це не означає навчати молитися тільки потаємно. Я впевнений, це означає навчати прикладом через сімейну молитву. Нам потрібний цей освячуючий вплив, що приходить від виявлення набожності вдома—через молитву сім’єю10.
Нам потрібно сім’ями ставати на коліна для сімейної молитви, увечері і вранці. Просто додати кілька слів до благословення їжі, що вже стає для декого традицією, недостатньо. Нам треба молитися на колінах і дякувати11.
Молитва була і є постійним якорем для набуття сили і джерелом спрямування в наших сімейних справах. Я пам’ятаю, як ставав на коліна поруч зі своїми малими дітьми, допомагаючи їм молитися в їхньому ранньому віці, а потім пізніше спостерігаючи, як старші брати і сестри вже допомагали молодшим. У нас була вечірня і ранкова сімейна молитва, коли дітям надавалась можливість промовляти молитву для всіх, і ми промовляли особливі молитви для вирішення конкретних проблем. У сімейній молитві, наприклад, згадувалося про [церковні] доручення дітей. … Ми просили про допомогу, коли у когось із дітей попереду був важкий екзамен у старших класах. Особливо в молитві згадувалися члени сім’ї, [які були] далеко від дому. … Це особливе згадування в наших сімейних молитвах про конкретні турботи приносило заспокоєння, упевненість і силу членам сім’ї, коли вони стикалися з непростими проблемами або мали виконати складні доручення12.
“Нам потрібний цей освячуючий вплив, що приходить … через сімейну молитву”.
Труднощі й роздратування дня поступово зникають, коли сім’я звертається разом по допомогу до небес. Єдність зміцнюється. Узи любові й прихильності стають міцнішими, і приходить небесний мир.
У таких домівках члени сім’ї моляться усамітнено ввечері і вранці. Особисті й сімейні проблеми впевнено розв’язуються після прохання прихильності небес. У серцях молодих людей, які долучаються до такої сімейної благочестивості, немає злих намірів серця, коли вони потім йдуть з дому на вечірні розваги. Ці [молоді люди] будуть стримуючим фактором у групі, коли там виникатимуть привабливі спокуси. Батьки, які огортають своїх дітей чудовим впливом щоденного благочестя, роблять свій внесок у захист … сім’ї13.
3
Ми можемо поліпшити своє спілкування з нашим Небесним Батьком.
Ось п’ять способів для поліпшення нашого спілкування з Небесним Батьком.
1. Ми повинні молитися часто. Нам слід бути наодинці з Небесним Батьком щодня принаймні два або три рази—“зранку, і опівдні, і ввечері”, як вказано в Писаннях. (Алма 34:21). Крім того, нам сказано молитися завжди. (Див. 2 Неф. 32:9; УЗ 88:126). Це означає, що наші серця мають бути сповненими молитви, мають бути спрямованими у молитві до Небесного Батька постійно. (Див. Алма 34:27).
2. Нам слід знайти підходяще місце, де б ми могли розмірковувати й молитися. Нам дано пораду молитися “у [н]аших комірчинах, і [н]аших таємних місцях, і у [н]ашій пустині”. (Алма 34:26). Це має бути місце, де б нам не заважали, де б ми могли усамітнитися. (Див. 3 Неф. 13:5–6).
3. Нам слід підготуватися до молитви. Якщо ми відчуваємо, що нам не хочеться молитися, то нам слід молитися доти, поки відчуємо, що хочемо молитися. Нам слід бути смиренними. (Див. УЗ 112:10). Нам слід молитися про прощення й милосердя. (Див. Алма 34:17). Ми повинні прощати кожному, до кого маємо погані почуття. (Див. Марк 11:25). Але Писання попереджують, що наші молитви будуть марними, якщо ми “відверне[мося від] нужденного і роздягненого, і не навідає[мося] до хворого і стражденного, і не поділи[мося своїм] майном”. (Алма 34:28).
4. Наші молитви мають бути змістовними і доречними. Нам слід уникати вживання в кожній молитві одних і тих самих фраз. Кожний з нас образився б, якби хтось із друзів кожного дня казав нам одні й ті самі слова, ставився до розмови з нами як до рутинної роботи і не міг би дочекатися її закінчення, щоб включити телевізор і забути про нас.
Про що нам слід молитися? Нам слід молитися про свою роботу, про захист від сили наших ворогів та диявола, про наше благополуччя і благополуччя тих, хто нас оточує. Нам слід радитися з Господом стосовно наших рішень і справ. (Див. Алма 37:36–37). Нам слід бути достатньо вдячними, щоб віддавати подяку за все, що маємо. (Див. УЗ 59:21). Нам слід визнавати Його руку в усьому. Невдячність—один з наших найбільших гріхів.
Господь проголосив в сучасному одкровенні: “І того, хто сприйматиме все з вдячністю, буде уславлено; і те, що від цієї землі, буде додано йому стократ і більше”. (УЗ 78:19).
Нам слід просити те, що нам потрібно, слідкуючи, щоб не просити того, що пішло б нам на шкоду. (Див. Якова 4:3). Нам слід просити про силу, щоб долати свої труднощі. (Див. Алма 31:31–33). Нам слід молитися про натхнення і благополуччя Президента Церкви, генеральних авторитетів, президента свого колу, свого єпископа, президента свого кворуму, своїх домашніх учителів, членів сім’ї та своїх громадських лідерів. Можна було б дати ще й інші поради, але з допомогою Святого Духа ми будемо знати, про що нам слід молитися. (Див. Рим. 8:26–27).
5. Висловивши своє прохання через молитву, ми маємо відповідальність сприяти його здійсненню. Нам слід слухати. Можливо, поки ми ще стоїмо на колінах, Господь вже хоче дати нам пораду14.
4
Господь думає про нас і готовий відповісти на наші молитви, коли ми довіряємо передовсім Йому і робимо те, що є правильним.
В молитві є сила. Усе можливе завдяки молитві. Саме завдяки молитві небеса були відкриті в цьому розподілі. Молитва чотирнадцятирічного юнака у Священному гаю відкрила новий розподіл євангелії і дала побачити Батька і Сина, коли Вони з’явилися як прославлені небесні істоти перед цим юнаком, Джозефом [див. Джозеф Сміт—Історія 1:11–17]15.
Це моє свідчення, мої брати і сестри, і друзі: Бог справді чує молитви і відповідає на них. Я ніколи в цьому не сумнівався. Уперше я вчився молитися в дитинстві, ще на колінах у матері; як молодий чоловік у свої юні роки; як місіонер у чужих землях; як батько; як провідник Церкви; як державний діяч, я знав і знаю без будь-якого питання, що для чоловіків і жінок можливо у смиренні й молитві прагнути і досягнути тієї Невидимої Сили; мати відповіді на молитви. Людина не вистоїть сама або принаймні їй не потрібно залишатися самій. Молитва відкриє двері; молитва усуне бар’єри; молитва допоможе у тяжкому становищі; молитва дасть внутрішній мир і втішення, коли ми переживаємо напруження, стрес і труднощі. Дякую Богу за молитву16.
Навіть у часи випробувань і неспокою можливо наблизитися до Господа, відчути Його вплив та Його підтримуючу силу—людина ніколи не залишиться сама, якщо тільки усмирить себе перед Всемогутнім. Я вдячний за це свідчення, за цю впевненість17.
Я з власного досвіду знаю ефективність і силу молитви. …
У 1946 р. Президент Джордж Альберт Сміт доручив мені поїхати у зруйновану війною Європу й відновити діяльність наших місій на території від Норвегії до Південної Африки та запровадити програму розподілу гуманітарної допомоги.
Ми влаштували свій головний офіс в Лондоні. Потім ми досягли попередніх домовленостей з військовими на континенті. Одним з перших, з ким я хотів побачитися, був командувач американських військових сил в Європі. Він знаходився у Франкфурті, Німеччина.
Прибувши у Франкфурт, ми з товаришем хотіли добитися, щоб нам призначили зустріч з цим генералом. Офіцер, який записував на зустріч з генералом, сказав: “Джентльмени, у вас не буде жодної можливості зустрітися з генералом щонайменше протягом трьох днів. Він дуже зайнятий, і весь його час вже розписаний”.
Я сказав: “Наша зустріч з ним дуже важлива, і ми не можемо чекати так довго. Завтра у нас призначена зустріч у Берліні”.
Він сказав: “Мені шкода”.
Ми вийшли з будівлі, пішли до нашого автомобіля, зняли головні убори й об’єдналися в молитві. Потім ми повернулися в цю будівлю й побачили іншого офіцера на місці, де записувалися на зустріч з генералом. Не пройшло й п’ятнадцяти хвилин, як ми вже були в товаристві генерала. Ми помолилися про те, щоб нам вдалося зустрітися з ним і зворушити його серце, знаючи, що всі гуманітарні вантажі, які надходять з будь-якого джерела, мали передаватися для розподілення в руки військових. Наша мета, як ми пояснили генералу,—розподілити наші власні вантажі з допомогою серед наших людей через наші власні канали, а також передати подарунки для загального харчування дітей.
Ми розказали про програму благополуччя і те, як вона діє. Зрештою він сказав: “Добре, джентльмени, продовжуйте цю справу і збирайте свою допомогу; а на той час, коли ви її зберете, політика може змінитися”. Ми сказали: “Генерале, наша допомога вже зібрана; вона завжди збирається. Упродовж двадцяти чотирьох годин після того як ми зв’яжемося з Першим Президентством Церкви в Солт-Лейк-Сіті, вагони з допомогою вже будуть відправлені в Німеччину. Ми маємо багато комор, заповнених всім необхідним”.
Тоді він сказав: “Я ніколи не чув про таких передбачливих людей”. Його серце зворушилося, як ми того й просили у молитві. Перед тим як вийти з його штабу, ми отримали письмовий дозвіл самим розподіляти допомогу, яку ми надаємо, нашим людям через наші власні канали.
Старійшина Езра Тефт Бенсон з товаришами молилися про провід, коли організовували надання допомоги в Європі після Другої світової війни.
Душу заспокоює знання, що Бог думає про нас і готовий відповісти, якщо ми передовсім довіряємося Йому і робимо те, що є правильним. Немає місця для страху серед чоловіків і жінок, які покладають свою довіру на Всемогутнього, які без жодних сумнівів упокорюють себе, прагнучи отримати божественний провід через молитву. Хоч стаються гоніння, хоч приходять невдачі, у молитві ми можемо знайти заспокоєння, тому що Бог буде промовляти мир душі. Той мир, той дух ясності є найбільшим благословенням у житті.
Хлопчиком в Аароновому священстві я вивчив цей маленький віршик про молитву. Він назавжди запам’ятався мені:
“Я не знаю, як це відбувається,
Але знаю, Бог відповідає на молитву.
Я знаю, що Він дав Своє Слово,
Що каже мені: “Молитва завжди почута,
І на неї—раніше чи пізніше—відповідь буде”.
І тому я молюся й спокійно чекаю.
Я не знаю, чи прийде благословення, якого я бажаю,
Так, як я думав;
Але залишаю свої молитви Йому Самому,
Чия мудрість вища за мою,
Я впевнений, Він відповість мені,
Або пришле якусь відповідь, яка буде набагато кращою за ту, що я прошу”.
… Я свідчу вам, мої улюблені брати і сестри, що Бог живе. Він не мертвий. … Я свідчу, що є на небесах Бог, Який чує молитви й відповідає на них. Я знаю, що це істина. Я смиренно закликаю усіх … перебувати у близькому контакті з нашим Небесним Батьком через молитву. Ніколи ще в цьому розподілі євангелії не було більшої потреби в молитві. Я палко благаю, щоб ми постійно покладалися на Небесного Батька і сумлінно старалися поліпшувати своє спілкування з Ним18.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Президент Бенсон сказав, щоб у нас “ні дня не проходило” без особистої молитви (підрозділ 1). Які благословення ви отримали завдяки особистій молитві?
-
У підрозділі 2 Президент Бенсон нагадує про кілька благословень, що приходять в сім’ї, які регулярно моляться разом. Коли ви бачили підтвердження того, що сімейна молитва приводить до таких благословень? Що ми можемо робити, аби сімейна молитва стала пріоритетом?
-
Поміркуйте над п’ятьма порадами Президента Бенсона у підрозділі 3. Як кожна з цих порад може допомогти нам “поліпшити своє спілкування з нашим Небесним Батьком”? Подумайте, що ви будете робити для виконання цієї поради?
-
Як можуть слова Президента Бенсона, наведені у підрозділі 4, допомогти людині, що сумнівається в силі молитви? Які слова свідчення ви могли б додати до свідчення Президента Бенсона?
Відповідні уривки з Писань
Якова 1:5–6; Енош 1:1–8; 3 Нефій 14:7–8; УЗ 10:5; 19:38; 88:63
Допомога у вивченні
Принцип—це істина, яка направляє у прийнятті рішень і у вчинках. “Читаючи, запитуйте себе: “Якого принципу євангелії навчає цей уривок? Як саме я можу застосувати його у житті?” (Навчати—немає покликання величнішого (2000), с. 17).