Розділ 4
У важкі часи живіть радісно
“Щастя тут і зараз приходить завдяки тому, що ми вільно, з любов’ю й радістю визнаємо Божу волю щодо нас та виконуємо її в усіх відношеннях і у всіх справах, великих і малих”.
З життя Езри Тефта Бенсона
Одним з перших доручень Президенту Езрі Тефту Бенсону як апостолу було надати допомогу святим в Європі після Другої світової війни. Під час поїздки в Німеччину він зустрів вірних людей, які були здатні бачити не лише руйнування, що були навколо них. Він написав у своєму щоденнику:
“Найбільші руйнування я побачив сьогодні. … Їдучи вулицями [Берліна] і йшовши пішки там, де їх неможливо було проїхати в авто, … я бачив виснажених жінок, які з гарячковістю платили непомірні ціни за картопляні лушпайки. … Я бачив старих чоловіків і жінок з маленькими сікачами, які завзято вирубували пні й коріння дерев, намагаючись набрати собі хоч якогось палива, а потім вони, неначе в’ючні тварини, тягли кілька кілометрів це додому на чомусь такому, що могло котитися: починаючи від двоколісних візків, які колись були дитячими колясками, і до невеличких тачок.
Пізніше в холодному напівзруйнованому залі, що знаходився на третьому поверсі будинку на розбомбленій вулиці, я зустрівся на зборах конференції з 480-ма замерзлими, виснаженими голодом, але вірними святими останніх днів. Світло їхньої віри надихало. … Там відчувалися не гіркота чи гнів, а приємна взаємність та виявлення віри в євангелію”1.
“Жоден член Церкви не написав хоч якоїсь скарги на свої обставини, хоч дехто з них, як ми бачили на власні очі, був на останній стадії виснаження.
… Наші святі … сповнені надії, мужності й віри, і повсюди вони бадьоро дивляться вперед, виявляючи найглибшу віру в євангелію і своє членство у Церкві. Це було одним з найвражаючих виявів реальних плодів євангелії, побачених нами в житті чоловіків і жінок”2.
Президент Бенсон також бачив приклади надії й оптимізму і в себе вдома, де багато хто з його товаришів-фермерів залишався в доброму настрої, навіть зустрівшись з великими труднощами. Він розповідав:
“Я згадую, як був на зборах у Бенкрофті, Айдахо. … У нас чудово пройшли збори, і після їхнього закінчення до мене підійшли привітатися кілька присутніх там чудових фермерів, серед них був і брат Йост; і я запитав його: “Брате Йост, як там справи йдуть на фермі?” Брат Йост відповів: “Та справи йдуть добре, брате Бенсон, ось тільки у мене тепер на 20 тисяч доларів менше, ніж я мав три дні тому”. Я сказав: “У чому справа—знову мороз?” Він сказав: “Так, вдарив, коли пшениця саме дозрівала, а ви знаєте, що це означає”. Він сказав: “Уранці збираємося пустити косарки, але все гаразд. У нас ще є трохи пшениці в засіках, а ще й приберегли принаймні частину річного запасу. Ми не будемо голодувати, а там і новий врожай дозріє”. Коли ми відійшли від нього, я сказав своїй дружині: “Який прекрасний дух!”
Ми поїхали до Логана [місто в шт. Юта, приблизно за 80 миль, або 130 кілометрів, від Бенкрофта]. З нами були наші діти, і ми зупинилися на Мейн-стріт, щоб зайти в бакалійну крамницю й купити там трохи печива для дітлахів. І кого ж я мав зустріти на тротуарі, як не брата Йоста. Я сказав: “А вас що привело аж сюди?” Він відповів: “Брате Бенсон, сьогодні наш день іти до храму”. І я сказав: “Бачу, ніяке лихо не може вас зламати, чи не так?” А потім я отримав від нього урок. Він сказав: “Брате Бенсон, коли приходить лихо, храм нам потрібен більш за все”3.
Реагування Президента Бенсона на його власні напасті піднімало тих, хто його знав, так само, як і приклади інших святих зміцнювали його. Старійшина Ніл А. Максвелл, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, описував Президента Бенсона як “обережного спостерігача за подіями, [який] підтримував в собі життєрадісність і веселість, які і нам би не завадило побачити. Така життєрадісність,—сказав старійшина Максвелл,—приходить не від ігнорування розвитку цих подій, а від помічання їх і здатності подивитися через них на обіцяння, пов’язані з тим, що царство зрештою переможе”4.
Президент Езра Тефт Бенсон подавав приклад, як жити радісно.
Учення Езри Тефта Бенсона
1
З вірою в нашого Небесного Батька ми можемо мати надію на майбутнє, оптимізм в наших теперішніх випробуваннях і внутрішній мир.
Усі ми будемо відчувати розчарування й занепад духа, бо це—частина життя. Але якщо ми будемо мати віру, наші невдачі будуть лише на момент, а успіх прийде з наших, здавалось би, невдач. Наш Небесний Батько може творити чудеса через кожного з нас, якщо ми будемо покладатися на Нього й довіряти Йому5.
Це велике благословення—мати внутрішній спокій, мати впевненість, мати дух ясності і внутрішнього спокою в часи суперечок і боротьби, в часи смутку і невдач. Душі приносить задоволення те знання, що Бог—біля керма, що Він пам’ятає про Своїх дітей і що ми можемо з повною впевненістю довіритися Йому6.
Молитва—постійна молитва—може встановити для нас зв’язок з Богом, нашим найчудовішим джерелом втішення і поради. “Молись завжди, щоб ти міг вийти переможцем”. (УЗ 10:5). “Зібравши всі свої сили, я кликав Бога, щоб Він звільнив мене”—ось як юний Джозеф Сміт описує той метод, який він застосував у Священному гаю, щоб не дати супротивнику знищити себе. (ДС—Іст. 1:16)7.
Без віри в нашого Небесного Батька ми не можемо бути успішними. Віра дає нам бачення того, що може статися, надію на майбутнє й оптимізм у наших теперішніх випробуваннях. Там, де є віра, ми не маємо сумніву в остаточному успіху цієї роботи8.
З усіх людей ми, святі останніх днів, маємо бути найбільшими оптимістами і найменшими песимістами. Бо хоч ми й знаємо, що “мир буде забрано з землі, і диявол матиме владу над своїм власним володінням”, ми також маємо запевнення, що “Господь матиме владу над Своїми святими, і царюватиме посеред них”. (УЗ 1:35–36).
Маючи впевненість, що Церква буде залишатися єдиною з Богом, Який направляє її вперед у важкі часи, ми тоді маємо й нашу особисту відповідальність дивитися за тим, щоб кожний з нас залишався вірний Церкві та її вченням. “Хто витерпить, аж до кінця,—той буде спасенний”. (ДС—Мт. 1:11.)9.
2
Щастя необхідно заробляти з дня у день, але воно варте того.
У нас немає причини, щоб надмірно турбуватися. Живіть за євангелією, виконуйте заповіді. Моліться увечері і вранці в себе вдома. Дотримуйтеся норм Церкви. Намагайтеся жити спокійно й життєрадісно. … Щастя необхідно заробляти з дня у день. Але воно варте того10.
Коли Джордж А. Сміт був дуже хворий, провідати його прийшов його двоюрідний брат, пророк Джозеф Сміт. Змучений тоді хворобою чоловік повідомив: “Він [пророк] сказав мені, що я ніколи не повинен впадати у відчай, які б труднощі не прийшли до мене. Якби я потонув у найглибшій впадині Нової Шотландії і на мене звалилися всі Скелясті гори, мені не варто було б розчаровуватися, але триматися, проявляти віру і мужність, і тоді б я нарешті вибрався на верхівку цієї купи”. …
Бувають часи, коли ви маєте просто праведно триматися і пережити вплив диявола, поки його депресивний дух не полишить вас. Як Господь сказав пророку Джозефу Сміту: “Твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час;
І тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту”. (УЗ 121:7–8).
Якщо докладати всіх зусиль у досягненні благородних справ, навіть перебуваючи у хмарі пригніченого стану, то це врешті-решт виведе вас на вершину—у сонячне світло. Навіть наш учитель Ісус Христос, Якого наш Батько залишив тимчасово Самого в останньому випробуванні під час розпинання, продовжував виконувати Свою роботу заради дітей людських, а потім, невдовзі по тому, Він був прославлений і отримав повноту радості. Проходячи через свої випробування, ви можете згадувати ваші минулі перемоги й рахувати благословення, які у вас є, впевнено надіючись отримати ще більші, якщо залишитеся вірними. І ви можете мати те певне знання, що в належний час Бог витре всі сльози і що “чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!” (1 Кор. 2:9)11.
Усе, що робите, робіть з радістю. Живіть радісно. Живіть щасливо. Живіть з ентузіазмом, знаючи, що Бог перебуває не в мороці й меланхолії, а у світлі й любові12.
“Жити щасливо—це зростати в духовній силі, націленій на досконалість”.
3
Небесний Батько хоче, щоб ми були щасливими, і Він буде благословляти нас за виконання Його волі стосовно нас.
“Люди є, щоб мати радість” (2 Нефій 2:25). Наш Небесний Батько хоче, щоб ми були щасливими. Він очікує від нас, щоб ми були щасливими. Однак немає щастя у пониженні норм. Немає щастя, коли вам не вдається жити за вашою совістю, за тим, що, як ви знаєте, є правильним. Так легко набути звички робити щось, просто трохи понизивши норми. Так легко набути звички чіплятися або критикувати, давати у своєму серці місце для застережень стосовно дечого в Церкві. Так легко для нас стати трохи озлобленими, а потім жити з цим, щоб стати смутними і ходити з сумним обличчям. Сумне обличчя ніколи не перемагає у війні чи любові13.
Чи усвідомлюємо ми, що щастя тут і тепер складається з вільного, любовного, радісного визнання Божої волі стосовно нас—і виконання її всіма способами і в усіх справах—великих і малих? Жити досконало—це жити щасливо. Жити щасливо—це зростати в духовній силі, націленій на досконалість. Кожна дія, виконана за Божою волею, стане складовою такого зростання. Не розділяймо на частини наше життя. Єднаймо наше життя, презирливо ставлячись до несправжніх почестей і слави, які приходять не з Божого схвалення. Пам’ятаймо, що справжнє джерело нашої сили і нашого щастя знаходиться поза досяжністю людей і не підвладне обставинам14
Ми повинні вчитися і ще раз вчитися тому, що тільки приймаючи євангелію любові і живучи за нею, як того навчав Учитель, і тільки виконуючи Його волю, ми можемо розірвати пута невігластва й сумнівів, що зв’язують нас. Ми повинні засвоїти цю просту, велику істину, щоб бути здатними відчувати солодку радість, яку дає Дух, тепер і вічно. Ми повинні віддатися виконанню Його волі. Ми повинні поставити Його на перше місце у своєму житті. Так, наших благословень ставатиме більше, коли ми ділимося Його любов’ю зі своїм ближнім15.
“Браття,—сказав Павло,— … тільки забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,
я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі”. (Фил. 3:13–14).
Нехай ваш розум буде зосереджений на цілі—бути схожими на Господа, і ви будете позбуватися гнітючих думок, палко прагнучи пізнати Його та виконувати Його волю. “Нехай у вас будуть ті самі думки”,—сказав Павло. (Фил. 2:5). “Звертайтеся до Мене в кожній думці”,—сказав Ісус. (УЗ 6:36). І що буде, коли ми робитимемо так? “Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої”. (Ісая 26:3)16.
Ми ніколи не будемо самотніми, якщо житимемо так, як повинні жити, бо наш Батько завжди буде з нами, щоб благословляти нас. Він хоче, щоб ми були успішними. Він хоче, щоб ми були щасливими. Він хоче, щоб ми досягли цілей, які собі поставили. Він робитиме свою частину, якщо ми зробимо свою17.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Чому, на вашу думку, віра в Бога дає нам “надію на майбутнє й оптимізм у наших теперішніх випробуваннях”? Якими б словами поради з підрозділу 1 ви могли поділитися з кимось, хто прагне внутрішнього миру? Чому б ви вибрали ці слова?
-
Проглядаючи підрозділ 2, подумайте про час, коли вам потрібно було “праведно триматися” у випробуваннях. Поміркуйте, чого ви набули завдяки тому досвіду. Як саме Господь допомагає нам, коли ми готові витримати випробування праведно?
-
Що з вашого досвіду допомогло вам дізнатися, що Небесний Батько хоче для вас щастя й успіху? Як ви вважаєте, чому “щастя тут і зараз приходить завдяки тому, що ми … визнаємо Божу волю” стосовно нас? (Див. підрозділ 3).
Відповідні уривки з Писань
Матвій 11:28–30; Іван 14:27; 16:33; Галатам 5:22; Мосія 2:41; Мороній 9:25–26; УЗ 101:11–16
Допомога у вивченні
“Охопіть загальну картину, або швидко прочитавши книгу, розділ чи уривок, або перечитавши заголовки. Намагайтеся зрозуміти контекст і передумови” (Проповідуйте Мою євангелію [2005], с. 24). Щоб краще зрозуміти розділ чи уривок, його можна прочитати більше одного разу. Роблячи так, ви можете знайти для себе глибокі думки.