Розділ 3
Свобода вибору—вічний принцип
“Свобода вибору була дана всім нам, щоб приймати важливі рішення, які будуть позначатися на нашому спасінні. Ті рішення впливають на наше щастя у вічності”.
З життя Езри Тефта Бенсона
Живучи й працюючи на фермі, Езра Тефт Бенсон дізнався про наслідки правильних рішень. Він пригадував: “Я зростав, вірячи, що бажання і здатність працювати—це основна складова успішного фермерства. Старанна праця з розумом—ось що є ключем. Скористуйтеся ним, і у вас з’явиться багато шансів на успіх”1. З молодості Езра засвоїв, що він та його сім’я будуть мати більше харчів, якщо дбайливо оброблятимуть свій город. Він засвоїв: якщо він хоче, щоб сім’я успішно вела свій молочний бізнес, то повинен прийняти рішення кожного дня вставати рано, щоб подоїти корів2. Він бачив, що коли він прийняв рішення старанно працювати, місцеві фермери наймали його проривати буряки і вантажити сіно3. Він бачив, що випробування приходять навіть до вірних, але він також бачив, що і люди, і сім’ї можуть вирішити ставитися до цих випробувань так, щоб це допомагало їм бути щасливими й успішними4.
Для юного Езри Тефта Бенсона наслідки правильних рішень могли вимірюватися відрами молока, вантажівками сіна і щедрою платнею за день напруженої праці. Інші наслідки правильних рішень було важче виміряти, але вони були тривалішими. Наприклад, спостерігаючи за своїми батьками, він відчував радість, мир і силу, які приходять, коли члени сім’ї вибирають бути вірними одне одному і Господу5. Він дізнався, що закон жнив—“що тільки людина посіє, те саме й пожне” (Галатам 6:7)—стосується духовних справ так само, як і фізичної праці.
Виходячи з цього досвіду, Президент Езра Тефт Бенсон часто нагадував святим останніх днів та іншим людям про важливість свободи вибору—свободи “вибирати курс, яким вони мають йти”6. Його вчення про принцип свободи вибору містить більше, ніж просто нагадування “вибирати між правильним і хибним”7. Він говорив про свободу вибору як про здатність “приймати важливі рішення, які будуть позначатися на нашому спасінні” і які будуть “впливати на наше щастя у вічності”8. Він заохочував святих останніх днів та інших людей використовувати їхню свободу вибору, щоб “діяти самим”, не чекаючи, аби їм у всьому наказували9. Принцип свободи вибору, сказав він, “проходить золотою ниткою через весь євангельський план Господа задля благословення Його дітей”10.
Ісус Христос у доземному існуванні підтримав план спасіння, даний Небесним Батьком, за яким зберігалася наша свобода вибору.
Учення Езри Тефта Бенсона
1
Свобода вибору, тобто свобода волі,—це вічний принцип, даний Богом.
Я свідчу, що ми—духовні діти люблячого Бога, нашого Небесного Батька (див. Дії 17:29; 1 Неф. 17:36). Він має чудовий план спасіння, завдяки якому Його діти можуть бути такими ж досконалими, як Він, і можуть мати ту повноту радості, яку має Він. (Див. 1 Неф. 10:18; 2 Неф. 2:25; Алма 24:14; 34:9; 3 Неф. 12:48; 28:10).
Я свідчу, що в нашому доземному стані наш Небесний Брат у дусі, Ісус Христос, став нашим висвяченим наперед Спасителем у Батьковому плані спасіння. (Див. Мосія 4:6–7; Алма 34:9). Він—керманич нашого спасіння і лише завдяки Йому ми можемо повернутися до нашого Небесного Батька, щоб отримати повноту радості. (Див. Євр. 2:10; Мосія 3:17; Алма 38:9).
Я свідчу, що Люцифер також був на нараді на небесах. Він прагнув знищити свободу волі людини. Він повстав. (Див. Мойсей 4:3). Була війна на небесах, і третина воїнства була скинута на землю і не могла мати тіла. (Див. Об. 12:7–9; УЗ 29:36–37). Люцифер—вічний ворог всієї праведності і прагне нещастя для всього людства. (Див. 2 Неф. 2:18, 27; Мосія 4:14)11.
Основним питанням на тій доземній нараді було: “Діти Бога матимуть необмежену свободу волі, щоб вибирати курс, яким мають іти, будь він хороший або поганий, чи ж їх будуть примушувати і змушувати бути слухняними?” Христос і всі, хто пішов за Ним, підтримали першу пропозицію—свободу вибору; Сатана ж відстоював другу—примус і силу12.
З Писань ясно, що була велика війна на небесах, боротьба за принцип свободи, за право вибирати. (Див. Мойсей 4:1–4; УЗ 29:36–38; 76:25–27; Об. 12:7–9)13.
Війна, що почалася з цього питання на небесах, ще не закінчилась. Конфлікт продовжується на полі битви земного життя14.
Свобода вибору—це вічний принцип, даний Богом. Величний план свободи—це план євангелії. У ньому немає примусу; немає нав’язування, немає залякування. Людина вільна прийняти євангелію або відкинути її. Людина може прийняти її, а потім відмовитися жити за нею, або ж людина може прийняти її і жити за нею повною мірою. Але Бог ніколи не буде змушувати нас жити за євангелією. Він буде переконувати через Своїх слуг. Він буде кликати нас, і Він буде направляти нас, і Він буде переконувати нас та заохочувати, і Він буде благословляти нас, якщо ми будемо відгукуватися на це, але Він ніколи не буде тиснути на людський розум. (Див. Гімни, № 140)15.
2
Це життя є часом перевірки, під час якої ми вільні вибирати між добром і злом.
Аврааму було показано духовних дітей нашого Небесного Батька до того, як вони прийшли на землю. Йому також було показано сотворіння землі, і Господь сказав йому: “І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм”. (Авраам 3:25). Це божественне твердження також говорить про право на вибір16.
Це життя—випробування: випробування, під час якого ви і я перевіряємо свій характер, випробування, яке має вічні наслідки для кожного з нас. І ось тепер настав наш час і наша пора—як і для кожного покоління—дізнатися про свої обов’язки і виконувати їх17.
Те, що злочестя Господу неприємне, це правда. Те, що Йому хочеться, аби його не було, теж правда. Те, що Він буде допомагати тим, хто противиться нечестю, це правда. Але те, що Він дозволяє, аби нечестя взагалі ставалося через Його дітей тут, у смертному житті, є доказом того, що Він дав їм свободу вибирати, але зберіг за Собою підставу для остаточного суду для них18.
Не існує зла, яке б [Ісус Христос] не міг зупинити. Усе—в Його руках. Ця земля—в Його повноправному володінні. І все ж Він дозволяє злу діяти, щоб ми могли робити вибір між добром і злом19.
Життя—це час випробування у вічному існуванні людини, під час якого їй дається … право вибирати між правильним і хибним. … За цим вибором приходять надзвичайно важливі наслідки, і не лише в цьому житті, а й, що ще важливіше, в житті прийдешньому. Існують межі, які Сатана перейти не може. У цих межах йому в даний час дозволено пропонувати неправедну альтернативу Божим праведним принципам, таким чином людям дозволяється вибирати між добром і злом і тим самим визначати стан, в якому вони перебуватимуть у наступному житті20.
3
Ми користуємося своєю свободою вибору, щоб приймати рішення, які визначають наше щастя тут і впродовж вічності.
Бог любить вас, як Він любить всіх і кожного зі Своїх дітей, і Його бажання, мета і слава—це щоб ви повернулися до Нього чистими і не заплямованими, довівши свою гідність, аби мати вічну радість у Його присутності.
Ваш Батько Небесний уважно спостерігає за вами. Він дав вам заповіді, щоб направляти вас, дисциплінувати вас. Він також дав вам свободу вибору—свободу волі—“щоб подивитися, чи робитим[ете] в[и] все, що Господь Бог [ваш] накаже”. (Авр. 3:25). Його царство тут, на землі, добре організоване, і ваші провідники присвячують себе, щоб допомагати вам. Знайте ж про нашу постійну любов, нашу турботу і молитви.
Сатана також уважно спостерігає за вами. Він прагне вашої загибелі. Він не дисциплінує вас заповідями, натомість пропонує свободу “робити те, що вам заманеться”. … Програма Сатани—“бери зараз, а плати пізніше”. Він прагне, щоб усі ми були нещасними, як і він [див. 2 Нефій 2:27]. Програма Господа—щастя тепер і вічна радість завдяки життю за євангелією21.
Ми вільні вибирати, однак ми не вільні змінити наслідки свого вибору22.
Очевидно, що малим було б випробування віри, якби ми відразу ж отримували свою повну винагороду за кожну добру справу або негайне покарання за кожний гріх. Але те, що врешті-решт розплата прийде для кожного, у цьому немає жодних сумнівів23.
Хоч людина й може отримати певне тимчасове задоволення від гріха, однак остаточний результат—нещастя. “Злочестивість ніколи не була щастям”. (Алма 41:10). Гріх призводить до розладу з Богом і пригнічує дух. Тому людині було б добре перевіряти себе, щоб побачити, чи знаходиться вона у злагоді з усіма Божими законами. Кожний закон, якого дотримуються, приносить певне благословення. Кожний закон, який порушується, приносить певний сум. Ті, хто обтяжений відчаєм, повинні прийти до Господа, бо ярмо Його любе і тягар Його легкий. (Див. Мт. 11:28–30)24.
Найважливіша справа в житті кожного—приймати рішення. Хоч одним з найбільших дарів Бога людині є … право вибирати, Він також поклав на людину й відповідальність за її вибір. … Ми самі налаштовуємо своє життя у напрямку до успіху або провалу. Ми можемо вибирати не тільки свої кінцеві цілі, але й, у багатьох випадках, визначати та вирішувати самі для себе, як саме ми будемо досягати тих цілей; а наша працелюбність або відсутність її визначає швидкість, з якою вони можуть бути досягнуті. Це вимагає особистого зусилля й енергії і не обійдеться без протидії чи конфлікту25.
Доля людства і всієї цивілізації залежить від того, буде людина використовувати свою … свободу вибору для того, щоб керувати собою, чи для того, щоб на свій страх і ризик ігнорувати вічні закони і пожинати наслідки. Отже, реальні проблеми сьогодення—це проблеми не економічні чи політичні. Вони—духовні, а це означає, що людина повинна навчитись слухатися законів, які Бог дав людству26.
Свобода вибору була дана усім нам, щоб приймати важливі рішення, які будуть позначатися на нашому спасінні. Ті рішення впливають на наше щастя у вічності27.
Наші рішення зробили нас тими, якими ми є. Наша вічна доля буде визначатися рішеннями, які ми ще будемо приймати28.
4
Рішення надзвичайної важливості вимагають від нас зусиль і молитви.
Якщо ми хочемо прийняти правильні рішення, які б прийняв і Христос, то перш за все повинні жити так, щоб ми могли простягнути руку й мати доступ до тієї невидимої сили, без якої жодна людина не може самостійно прийняти найкраще рішення.
Одним з найважливіших рішень цієї епохи було, коли хлопчик Джозеф Сміт вирішив, що йому слід прислухатися до поради, яка знаходиться в книзі Якова: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,—і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер”. (Якова 1:5–6).
Спасіння мільйонів чоловіків і жінок у цьому розподілі повноти часів залежить від цього рішення! Ми повинні пам’ятати, що самі люди відіграють важливу роль і що рішення, які вони приймають, можуть значною мірою впливати на життя інших людей29.
Господь сказав: “Стукайте—і відчинять вам” (3 Нефій 14:7; Матвій 7:7). Іншими словами, нам необхідно докладати зусилля30.
Мудрі рішення, як правило, приймаються після праці, боротьби й зусиль, підкріплених молитвою. На це ясно вказує відповідь Господа на марні старання Олівера Каудері: “Але, ось, Я кажу тобі, що ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом; потім ти повинен спитати Мене, чи це правильно, і якщо це правильно, Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно”. (УЗ 9:8).
А тому давайте почнемо, сказавши, що палкий пошук нашого Небесного Батька, віра в те, що Він відповість на наші молитви є втішаючою основою, на якій і треба починати. … Господь не може брати воду із сухої криниці, тому ми повинні робити свою частину. Іноді намагання знайти правильне рішення вимагає дуже багато сил, досліджень і довготерпіння31.
При прийнятті життєво важливих рішень піст, поєднаний з молитвою, може принести чудову духовну проникливість32.
5
Ми є представниками самих себе, і Господь очікує, що ми будемо робити добрі справи за своєю власною волею.
У 1831 р. Господь сказав Своїй Церкві:
“Бо ось, це не годиться, щоб Я на все давав накази; бо кого в усьому примушують, той є лінивим і немудрим слугою; отже він не отримає винагороди.
Істинно Я кажу, люди мають завзято займатися доброю справою, і робити багато чого за своєю власною вільною волею, і вершити багато праведності;
Бо є в них сила, завдяки якій вони є вільними в собі. І якщо люди творять добро, вони ні в якому разі не втратять свою винагороду.
Але той, хто не робить нічого, доки йому не накажуть, і сприймає наказ з непевним серцем, і виконує його ліниво, того проклято”. (УЗ 58:26–29).
Господь хоче, щоб ми застосовували свою свободу вибору, щоб “завзято займатися доброю справою” (УЗ 58:27).
Цілі Господа—ці величні прагнення—залишаються тими ж: спасіння і піднесення Його дітей.
Зазвичай Господь ставить перед нами загальні цілі, яких потрібно досягти, і дає деякі вказівки, яких треба для цього дотримуватися, однак, Він очікує, що деталі й спосіб дій ми будемо знаходити самі. Методи і способи дій, як правило, розробляються завдяки дослідженню, молитві і такому життю, коли ми можемо отримати підказки від Духа й дотримуватися їх. Менш духовно розвиненим людям, наприклад, тим, хто жив у дні Мойсея, необхідно було наказувати багато в чому. Сьогодні ті, хто духовно пильний, дивляться на ці цілі, звіряються з настановами, даними Господом і Його пророками, а потім з молитвою діють—не чекаючи, щоб їм наказували “у всьому”. Таке ставлення готує людину до божества. …
Іноді Господь з надією чекає, що Його діти діятимуть самі, а коли вони цього не роблять, то втрачають більшу нагороду, і Господь або повністю знімає це питання і дає їм страждати від наслідків, або ж вимушений буде “по буквам” роз’ясняти його більш докладно. Звичайно ж, я боюся, що чим більше Йому доводиться роз’яснювати все “по буквах”, тим меншою стає наша винагорода33.
Нам слід “завзято займатися” доброю справою і залишити цей світ кращим після того, як ми підемо з нього.34.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Які ви бачили докази того, що “війна, що почалася … на небесах, ще не закінчилась”? (Див. підрозділ 1). Що ми можемо робити, аби й далі відстоювати принцип свободи вибору?
-
Люди часто роздумують, чому Бог дозволяє існувати злу в цьому світі. Як учення Президента Бенсона, уміщені у підрозділі 2, допомагають відповісти на це запитання?
-
Як ми можемо допомогти дітям і молоді зрозуміти істини, вміщені у підрозділі 3? Як ми можемо допомогти дітям і молоді зрозуміти наслідки рішень, які ми приймаємо?
-
Поміркуйте над порадою Президента Бенсона стосовно того, як приймати “відповідні рішення, які б прийняв і Христос” (підрозділ 4). Що ви дізналися про молитву, поєднану зі старанними зусиллями, під час прийняття рішень?
-
Що для вас означають слова “завзято займатися доброю справою”? Як змінюється ваше життя, коли ви робите добрі справи “за своєю власною вільною волею”, а не чекаєте, щоб вам наказали їх робити? (Підрозділ 5).
Відповідні уривки з Писань
Повторення Закону 11:26–28; Ісус Навин 24:15; 2 Нефій 2:14–16; Алма 42:2–4; Геламан 14:30–31; УЗ 29:39–45; 101:78
Допомога вчителю
Обговорення у невеликих групах дає “можливість якомога більшій кількості учнів узяти участь в уроці. Ті учні, які переважно неактивні на уроці, можуть ділитися своїми ідеями в невеликих групах, що вони не зробили б перед всім класом” (Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 159).