Візит Моронія
Увечері згаданого 21 вересня я, вже лігши спати, віддався молитві, благаючи Всемогутнього Бога, щоб він простив усі мої гріхи та слабкості, і проявив себе, щоб я міг знати своє місце й достоїнство перед ним. Я був цілковито впевненим, що отримаю Божественний прояв, як і раніше.
Через три роки після Першого Видіння Йосипа Сміта, Бог послав ангела Мороні доручити Йосипа про відновлення євангелії Ісуса Христа.
У той час, коли я щиро звертався до Бога, я побачив, як у моїй кімнаті з’явилося світло, яке яскравішало, доки кімната не стала світлішою, ніж опівдні, коли раптом з’явилася біля мого ліжка особа, яка стояла в повітрі, і ноги її не торкалися підлоги.
На ньому був просторий білосніжний одяг, біліший за все земне, досі мною бачене, і я вважаю, що на землі не може бути більш білішого і блискучішого. Його руки були оголені трохи вище зап’ясток, так само і ноги були оголені трохи вище кісточок. Його голова і шия також були відкриті. Я помітив, що на ньому не було іншого одягу, окрім цього вбрання, бо воно було розкритим, так що я міг бачити груди.
Не тільки його вбрання було білосніжним, але вся особа була такою величною, що неможливо описати, а обличчя його було подібне блискавиці. Кімната стала надзвичайно світлою, але не настільки яскравою, як безпосередньо навколо його особи. Коли я вперше подивився на нього, я злякався, але невдовзі цей страх зник.
Він звернувся до мене по імені й сказав, що він вісник, посланий з присутності Бога, і що його ім’я Мороній; що Бог призначив мені роботу; і що моє ім’я матиме добру і погану славу серед усіх народів, колін і язиків, його будуть водночас честити і безчестити серед людей.
Ще він сказав, що існує схована книга, написана на золотих пластинах, і в тій книзі викладено історію попередніх жителів цього континенту і вказано джерело, з якого вони походять. Він сказав також, що ця книга вміщує повноту вічної євангелії в тому вигляді, як Спаситель дав її давнім жителям;
Також, що два камені в срібних оправах—і ці камені, прикріплені до нагрудника, є тим, що зветься Урім і Туммім—було сховано разом з цими пластинами; тих, хто володів або користувався цими каменями, називали провидцями в давні або минулі часи; і що Бог приготував ці камені для перекладу книги.
І сказавши це, він почав цитувати пророцтва Старого Завіту. Насамперед, він процитував частину вірша з третього розділу Книги Малахії. Він цитував також і четвертий, останній розділ того ж пророцтва, але з деяким відхиленням від викладу в наших Бібліях. Замість того, що ми читаємо в наших книгах, він цитував так:
«Бо прийде, ось, день, що палатиме, як піч, і всі гордовиті, так, і всі, хто чинить злочестиво, будуть спалені, як солома, бо попалять їх ті, що прийдуть, говорить Господь Саваот, так що не залишиться в них ані коріння, ані гілля».
І ще він цитував п’ятий вірш так: «Ось, я відкрию вам священство рукою Іллі–пророка перед настанням великого і страшного дня Господнього».
Він також цитував і наступний вірш інакше: «І він вкладе в серця дітей обіцяння, дані батькам, і серця дітей привернуться до батьків їхніх, бо без цього всю землю буде спустошено вщент за його пришестя».
Окрім того, він цитував одинадцятий розділ Книги Ісаї, кажучи, що все, сказане в ній, незабаром буде виконано. Він також цитував третій розділ Дій двадцять другий та двадцять третій вірші, саме так, як вони написані в нашому Новому Завіті. Він сказав, що цей пророк є Христос, але день ще не настав, коли «кожного, хто не послухає його голосу, буде відсічено з народу», але день цей скоро настане.
Він також повністю процитував другий розділ Книги Йоіла, починаючи з двадцять восьмого вірша і до кінця, і сказав, що це ще не збулося, але незабаром збудеться, і що повнота іновірців незабаром настане. Він цитував багато інших уривків з Писання і пояснював багато чого, що не може бути наведеним тут.
Він знову сказав мені, що коли я одержу ті пластини, про які він говорив,—бо час їх одержання ще не прийшов—я повинен нікому не показувати їх, так само як і той нагрудник з Урімом і Туммімом, хіба тільки тим, кому буде наказано показати їх. Якщо ж я ослухаюся, то буду знищений. Коли він розмовляв зі мною про ці пластини, моєму розумові відкрилося видіння, так що я зміг побачити місце, де було сховано пластини, і це було так ясно й виразно, що я впізнав це місце, коли пізніше прийшов туди.
Після цього спілкування я побачив, що світло в кімнаті раптом почало концентруватися навколо особи того, хто розмовляв зі мною, і так продовжувалося доти, доки в кімнаті знову не стало темно, крім світла навколо нього, коли раптом я побачив, як мені здалося, отвір, ніби прохід до самих небес, і він піднімався, поки зовсім не зник, а кімната залишилася такою, якою і була перед появою цього небесного світла.
Я лежав, розмірковуючи про особливість цієї події, і дуже дивувався з того, що говорив мені цей незвичайний посланець, коли раптом, посеред моїх роздумів, я побачив, що мою кімнату знову наповнює світло, і за мить, як мені здалося, той самий небесний посланець знову стояв біля мого ліжка.
Він почав говорити і розповів без жодної зміни те саме, що говорив мені під час першого відвідування; і, сказавши це, він сповістив про великі покарання, що прийдуть на землю, з жахливими спустошеннями від голоду, меча й чуми,—і що ці жорстокі покарання спіткають землю ще за цього покоління. Сказавши це, він, як і перед цим, піднісся на небеса.
В AD 421 Пророк Мороні похований священну запису свого народу в пагорбі Кумор. Повернувшись пізніше воскрес буття, він сказав Джозефу Сміту про стародавніх записів, в якому міститься повнота Євангелія, як її дав Спаситель древнім жителям американського континенту. Ось запис у Книзі Мормона.
За цей час враження, справлені на мене, були такими глибокими, що сон покинув мене, і я лежав, охоплений подивом від побаченого й почутого. Але яким було моє здивування, коли знову я побачив того самого посланця біля ліжка і почув, що він переповідає або знову повторює все сказане до того, додавши застереження мені, кажучи, що Сатана буде спокушати мене (через бідність сім’ї мого батька) використати ті пластини для збагачення. Він заборонив робити це і додав, що, одержуючи пластини, я не повинен мати ніяких інших намірів, окрім прославляння Бога, і не повинен опинитися під впливом ніякого іншого прагнення, крім побудови Його царства; інакше я не зможу отримати їх.
Після цього третього відвідування він знову піднісся на небеса, як і раніше, а я залишився зі своїми думками про дивовижність того, що зі мною щойно сталося; коли майже відразу після того, як небесний посланець піднісся на небо втретє, заспівав півень, і я зрозумів, що настає день, отже, наші бесіди тривали цілу ніч.
Невдовзі після цього я встав з ліжка і, як звичайно, взявся за щоденну необхідну роботу; але, намагаючись працювати, як завжди, я відчув, що сили мої виснажені і я зовсім неспроможний щось робити. Мій батько, працюючи зі мною, звернув увагу на те, що у мене не все гаразд, і відіслав додому. Я вирушив з поля з наміром піти додому, але коли намагався перелізти через огорожу навколо поля, де ми були, сили зовсім залишили мене, і я впав безпорадний на землю й лежав деякий час непритомний, не відчуваючи нічого.
Першим з того, що я можу згадати, був голос, що звертався до мене і називав по імені. Я розплющив очі і побачив, як той самий посланець стояв над моєю головою, оточений сяйвом, як і раніше. Він знову переказав усе сказане минулої ночі, й наказав мені йти до мого батька і розповісти про видіння і про накази, що я отримав.
Я послухався; повернувся на поле до батька, і переказав йому все. Він відповів мені, що це від Бога, і сказав, щоб я йшов і робив усе за наказом небесного посланця. Я пішов з поля і попрямував туди, де, за словами посланця, було сховано ті пластини; і дякуючи чіткості видіння, що я мав стосовно цього, впізнав це місце в ту ж мить, як тільки прийшов.