Яка ж церква істинна
У цей час великих заворушень я серйозно замислювався і відчував сильний неспокій… Я часто розмірковував про себе: «Що ж робити? На боці якої церкви правда? Чи, може, вони всі помиляються? Чи, може, лише одна з них істинна? Як я можу знати про це?»
Приймаючи рішення, до якої церкви приєднатися, Йосип звернувся до Біблії для керівництва. Там він прочитав: «Просіть Бога».
І в той час, коли відбувалася в мені ця тяжка внутрішня боротьба, викликана протистоянням партій релігійників, я одного дня читав Послання апостола Якова, п’ятий вірш першого розділу, в якому сказано: «А якщо кому з вас не стачає мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто та не докоряє,—і буде вона йому дана».
І, мабуть, ще ніколи жоден уривок з Писань не зворушував людського серця з такою силою, як тоді ці слова зворушили моє. Вони, здавалося, в повній мірі заволоділи почуттями мого серця. Я знову й знову вдумувався в ці слова, відчуваючи, що саме я більше за всіх потребую Божої мудрості, адже я не знав, що мені робити, і так ніколи й не дізнався б, якби не сягнув більшої мудрості, бо вчителі релігії з різних сект розуміли одні й ті ж уривки з Писань настільки по–різному, що руйнувалася впевненість у тому, що питання можна розв’язати через звертання до Біблії.
Нарешті я дійшов такого висновку: або я залишуся в темряві й збентеженні, або ж скористаюся порадою Якова щодо звернення до Бога. Зрештою, я вирішив звернутися до Бога. Якщо він дає мудрість тому, кому бракує мудрості, і робить це просто, без докорів, то й мені вільно запитати.