Три уроки любові, радості й миру

Браян К. Ештон

Другий радник у генеральному президентстві Недільної школи

З виступу “Happiness, Deceit, and Small Things”, що прозвучав на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 5 грудня 2017 р.

Виконання цих трьох кроків може значно змінити ваше життя і допомогти вам відчувати плоди Духа.

Коли я був студентом університету, я багато думав про своє майбутнє. Як тільки я потрапив у майбутнє—тобто у мене почалося життя після університету—я засвоїв три важливі уроки, які справили на мене великий вплив. Я хочу поділитися з вами трьома уроками, сподіваючись, що вам не треба буде так багато часу для їх засвоєння, як мені. Вони допоможуть вам знайти більшу радість у житті, а згодом здобути піднесення з вашим Небесним Батьком.

1. Прагніть щастя, миру і Святого Духа

Я познайомився зі своєю дружиною, Меліндою, під час навчання на другому курсі університету, приблизно через шість місяців після повернення з місії. Я одразу зрозумів, що хочу одружитися з Меліндою. Однак Мелінда не мала такого ж відчуття. Минуло аж 5 років, поки вона нарешті отримала позитивну відповідь щодо нашого одруження.

Упродовж тих 5 років я мав одне з найскладніших випробувань у своєму житті. Я знав, з ким слід одружитися, і Дух спонукав мене до цього, але здавалося, що ціль недосяжна.

Невдовзі після закінчення університету Мелінда вирішила поїхати на місію—частково, і я в цьому переконаний, їй хотілося спекатися мене. Поки вона перебувала на місії, бували часи, коли я почувався нещасним через те, що зосереджувався на тому, чого не маю. Однак я вивчав Писання і щодня молився, служив у Церкві і намагався робити все, щоб Святий Дух перебував у моєму житті.

Якось холодного недільного ранку в Міннеаполісі, шт. Міннесота, США, коли я їхав на церковні збори, то подумав: “Зараз мені слід було б бути глибоко нещасним. Здається, що ніщо не відбувається так, як я хочу. Втім я не нещасний. Я відчуваю неймовірне щастя!”

Але як же я можу бути щасливим, проходячи через те, що, на мою думку, є важким випробуванням?

Відповідь міститься в посланні Галатам 5:22–23: “Плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість”.

Оскільки я робив те, що запрошувало в моє життя Духа, я відчував Божу любов. Я відчував радість і мир. Я міг довго страждати, однак бути щасливим.

Любов, радість і мир у нашому житті, в житті наших сімей та в наших шлюбах приходить не тому, що в нас є великий будинок, гарне авто, супер модний одяг, успішна кар’єра або будь-що інше, що, на думку світу, приносить щастя. У дійсності, оскільки почуття любові, радості й миру приходять завдяки Духу, то їхня наявність взагалі не пояснюється нашими мирськими обставинами.

Будь ласка, зрозумійте мене правильно. Я не маю на увазі, що ми завжди будемо щасливі, або що наші мирські обставини ніколи не впливатимуть на наше щастя. У дійсності, якщо ми не спробуємо гіркого, то не дізнаємося про смак солодкого (див. Учення і Завіти 29:39; див. також Moйсей 6:55).

Час від часу нам необхідно долати перепони. Більш того, деякі фізичні й емоційні стани можуть спричиняти великі страждання і заважати нам відчувати Духа. Однак якщо ми намагаємося мати Духа у своєму житті і довіряємо Богові, то, загалом, можемо бути щасливими.

Я свідчу з особистого досвіду, що це—істина. Починаючи з того випадку, що стався під час служіння Мелінди на місії, я помітив ось що: коли я роблю те, що приносить у моє життя Дух, у тому числі приймаю рішення повірити і прийняти факт, що все складеться так, як задумав Бог, то я, як правило, щасливий (див. Кн. Якова 3:2)¹.

2. Не спокушайтеся підробками

Сатана пропонує фальшиві варіанти всього, що робить Бог, сподіваючись спантеличити і обманути нас. Попри спроби Сатани переконати нас у протилежному, Спаситель навчає, що “не може … зіпсоване дерево принести добрий плід” (3 Нефій 14:18). Оскільки Сатана є зіпсованим деревом, він не може спонукати нас відчувати “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, вір[у], лагідність [і] здержливість” (Галатам 5:22–23). Натомість Сатана хоче зробити нас нещасними (див. 2 Нефій 2:27).

То що ж робить Сатана? Він намагається обманути нас.

Одну мою подругу, яка була серед обраних, було обмануто. Моя подруга служила на місії і була надзвичайною місіонеркою. Після повернення додому з місії вона мала намір робити все те незначне, що приносило в її життя Дух і зміцнювало на місії. І певний час вона так і робила.

Однак вона бачила друзів, багато з яких були колишніми місіонерами, які ходили до церкви кожної неділі, однак поза церквою жили так, як живе світ. Вони здавалися щасливими. Вони робили “класні” речі. І їхній стиль життя не вимагав стількох зусиль, скільки доводилося докладати їй.

Поступово вона перестала робити все те незначне, що робило її духовно сильною на місії. Вона все ще мала свідчення, проте сказала мені, що дійшла такого висновку: “Якщо я просто ходжу на церковні збори, зі мною все гаразд—я на шляху”. Однак вона казала: “Духовно я була неактивною”². Поки вона жила так, як живе світ, одне погане рішення вело до іншого, і невдовзі вона завагітніла.

Її неправедні рішення згодом взяли її в полон. Вона не була щаслива, і вона це знала. На щастя, моя подруга зрозуміла, що була обманута, і покаялася.

Її історія є яскравим прикладом того, що навіть найкращі з нас можуть бути обмануті. Більше того, її історія вказує на те, що ми повинні постійно пильнувати, аби уникнути обману. Нам це вдасться, якщо будемо виконувати незначні речі, які приносять у наше життя Дух.

Я з радістю хочу повідомити, що сьогодні моя подруга щаслива, намагається дотримуватися заповідей, фізично і духовно активна в євангелії.

Сатана використовує багато способів обману. Я згадаю лише кілька.

Сатана намагається переконати нас, що слід ставити на перше місце мирське, а не духовне. Ми можемо визначити дисбаланс у наших пріоритетах частотою повторюваності фрази: “Я зараз надто занятий/а або надто втомлений/а, щоб _________”. Заповніть пропуск: піти до храму, служити, вивчати й обдумувати Писання, виконувати покликання або навіть помолитися.

Одна з причин нашої зайнятості полягає в тому, що Сатана старанно працює над тим, аби відволікати нас. Він використовує смартфон у нашій руці, радіо в нашому авто, телебачення в нашому домі й міріади інших способів, щоб відволікати нас майже постійно. Внаслідок цього нам здається, що ми настільки зайняті, як ніколи.

Ще один результат цього відволікання полягає в тому, що ми все менше розмірковуємо. Сатана працює над тим, щоб відволікати нас, оскільки знає, що розмірковування, особливо над Писаннями, веде до глибшого навернення та одкровення.

Ще один обман Сатани полягає в ідеї про те, що наші зовнішні вчинки менше значать, ніж наша внутрішня мотивація. Коли нам бракує належної мотивації для виконання духовних речей, ми перестаємо відчувати радість євангелії. Внаслідок цього, дотримання заповідей починає здаватися важкою і нудною роботою, і Сатана знає, що якщо він викличе в нас такі почуття, то ми, ймовірно, перестанемо робити те, що, як знаємо, нам слід робити.

Сатана також обманює нас, примушуючи вірити в те, що радість і щастя приносить легке життя або постійні розваги. Це не так. Істина полягає в тому, що немає ні радості, ні щастя без подолання перепон (див. 2 Нефій 2:11, 23).

Останній обман Сатани, про який я сьогодні згадаю, полягає в тому, що він намагається переконати нас у тому, що злочестивість, з її тимчасовими задоволеннями, насправді є щастям. Сатана знає, що принаймні у момент отримання задоволення певні почуття або емоції можуть (1) викликати у нас враження, що ми відчуваємо плоди Духа, (2) маскувати наше бажання отримати ті плоди або (3) давати відчуття, що така підміна є прийнятною.

Наприклад, Сатана може спокушати нас до хтивості, замість любові. Він може зваблювати нас гострими почуттями, замість тривалої радості. Він намагається відволікати нас, замість того, щоб приносити спокій. Він би хотів, аби ми були самовдоволеними, пожадливими і політично коректними замість того, щоб бути безкорисливими, незмінно слухняними і духовно зосередженими. Його спокуси можуть викликати у нас збентеження, що, у свою чергу, може вести до думки, що порушення заповідей принесе щастя.

3. Робіть незначні речі

Саме незначні речі приносять Дух у наше життя, оберігають нас від обману і, зрештою, допомагають здобути силу, щоб дотримуватися заповідей і сягнути вічного життя. Спаситель навчав цього принципу старійшин Церкви в Кертленді, шт. Огайо: “Отже, не втомлюйтесь у доброчинності, бо ви закладаєте основи великої роботи. І з малого виходить те, що є великим” (Учення і Завіти 64:33).

Чому мале є такими важливими? У наступному вірші Спаситель пояснив, що “Господу потрібні серце і небайдужий розум” (Учення і Завіти 64:34). Чому Спаситель пов’язує виконання незначних речей із серцем і небайдужим розумом? Тому що постійно виконуючи незначні речі ми звертаємося серцем і розумом до Бога, а це очищує і освячує нас (див. Геламан 3:35).

Таке очищення і освячення змінює нашу природу, крок за кроком, щоб ми ставали все більше схожими на Спасителя. Це також спонукає нас бути більш сприйнятливими до спонукань Святого Духа, а це зменшує ймовірність того, що ми піддамося обману.

Коли я навчався у випускному класі школи, батько проводив зі мною заняття семінарії у нас вдома. Оскільки темою того року була Книга Мормона, батько вирішив, що ми будемо читати її разом, вірш за віршем, і обговорювати те, що дізналися. Під час читання батько ставив запитання, які змушували мене думати про те, що ми читаємо, і він пояснював незрозумілі для мене місця. Я й досі пам’ятаю те, що дізнавався про Спасителя і відчував, що Він дійсно приходив до нефійців і що я дійсно можу отримати прощення своїх гріхів завдяки Його Спокуті.

Те вивчення, яке ми проводили разом з батьком, заклало фундамент мого знання Писань. Я щось відчував, коли ми читали. І, можливо, більш важливим було те, що мої бажання, мотиви і вчинки змінилися. Я хотів бути кращим. Я почав бачити, де піддавався обману. Я частіше каявся. У кінці мого першого курсу університету я читав Писання кожного дня.

Приблизно в той час Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) попросив членів Церкви щодня читати Книгу Мормона і застосовувати вивчене³. Тож, крім усього, що читав, я хоча б трохи читав з Книги Мормона.

На місії я навчився по справжньому читати Писання й бенкетувати ними. Я не лише відчував Святого Духа під час читання, але також почав відчувати радість, вивчаючи Писання, бо знаходив розв’язання своїх проблем і проблем зацікавлених Церквою, яких навчав.

Після місії я продовжував бенкетувати Писаннями щодня. Оскільки така практика запрошувала в моє життя Святого Духа, я отримував Його спрямування, яке допомагало використовувати свій час більш ефективно. Завдяки цьому я досягав кращих результатів у навчанні, а потім і на роботі. Мені стало легше приймати правильні рішення. Я більше молився і був стараннішим у виконанні своїх покликань. Щоденне бенкетування Писаннями не вирішило всіх моїх проблем, однак життя стало легшим.

У серпні 2005 року Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) звернувся із закликом прочитати Книгу Мормона до кінця того року⁴. Оскільки я і так щоденно читав Книгу Мормона, то був уже на книзі Етера чи Моронія. Згодом, закінчивши читання через тиждень чи два, я вирішив, що вже відповів на заклик Президента Хінклі.

Але після того нашу сім’ю прийшов відвідати один сповнений віри домашній учитель. Він запитав, як я відгукнувся на заклик Президента Хінклі.

Я сказав, що мені пощастило, оскільки я почав читати Книгу Мормона ще до того, як Президент Хінклі звернувся із закликом. Потім, не без самовдоволення, я оголосив, що вже впорався із цим завданням.

На щастя, мій домашній учитель дивився на це по-іншому. Коли він лагідно виправив мене, Дух прошепотів, що мій домашній учитель був правий.

Тепер мені потрібно було читати по два розділи за день, щоб знову завершити читання до кінця року. Оскільки я почав ще більше читати Книгу Мормона, то помітив, що у моєму житті з’явилося ще більше сили. У отримав більше радості. Я бачив усе більш чітко. Я каявся ще частіше. Я хотів служити і допомагати іншим. Я краще опирався обманам і спокусам Сатани. Я більше любив Спасителя.

Того року в листопаді мене було покликано єпископом нашого приходу. Виконання заклику Президента Хінклі підготувало мене до того покликання. З того часу я помічав, що чим більшим було навантаження на роботі чи в церкві, тим більше мені потрібно було вивчати Писання, особливо Книгу Мормона.

Ви можете мати таке саме благословення і силу у своєму житті, якщо також будете бенкетувати Писаннями кожного дня. Я обіцяю, що якщо ви щодня будете бенкетувати Писаннями, особливо Книгою Мормона, то запросите Духа у своє життя і, як наслідок, будете кожного дня молитися, частіше каятися, і вам буде легше ходити до церкви та щотижня приймати причастя.

Я свідчу, що якщо ви робите незначні речі й довіряєте Господу, то знайдете любов, радість, мир та щастя незалежно від своїх обставин. Я також свідчу, що це стало можливим завдяки жертві Ісуса Христа. Усе хороше відбувається завдяки Йому (див. Moроній 7:22, 24).