Почуватися “достатньо хорошими”: 3 способи подолання негативного ставлення до власної зовнішності
Автор живе в штаті Юта, США.
Депресія і занепокоєння стали причиною поганого фізичного здоров’я і через це погіршився навіть мій зовнішній вигляд. Однак три кроки допомогли мені знову себе полюбити.
“Твої досягнення недостатньо хороші”.
Саме ці слова я повісив на стіні цокольного поверху свого будинку. Там є маленька кімната, де я займаюся фізичними вправами, і коли у мене виникають негативні думки, я записую їх і прикріплюю на дошку. Це служить мені нагадуванням про труднощі, з якими я стикаюся, і про мої колишні звички, які я намагаюся подолати.
Довгий час я казав собі, що мої досягнення недостатньо хороші. Мене гнітили депресія і занепокоєння, що, в свою чергу, спричинило поганий фізичний стан. Я був виснажений. Я почувався нікчемою. Я відчував безнадію. Я був упевнений, що не вартий любові Бога чи будь-кого.
Багато з нас, дорослих молодих людей, імовірно переживає часи, коли нам здається, що наші досягнення недостатньо хороші, про яку б сферу не йшлося—поведінку, таланти або, як у моєму випадку, про зовнішній вигляд. Нещодавно я поставив перед собою завдання проаналізувати все своє життя і чесно обдумати ті його сторінки, про які я намагався забути. Під час такого дослідження я зрозумів, що саме було причиною негативного сприйняття своєї зовнішності, яке я мав упродовж багатьох років. Однак я також відкрив три способи подолання цього.
1. Перестаньте порівнювати себе з іншими
Одного разу я прочитав цитату Теодора Рузвельта, яка звучала так: “Порівняння—це злодій радості”. У світі, де кожна людина може вільно ділитися досвідом свого життя через соціальні медіа, я відчував, що постійно потрапляю під вплив нереалістичних порівнянь з друзями, сім’єю та видатними громадськими постатями. Я співставляв свої найбільші недоліки з видатними досягненнями інших людей і тому часто мав відчуття невідповідності. У такі часи негативних розмірковувань про себе я зрозумів, що мені необхідно змінити свій спосіб мислення.
На певний час я перестав користуватися всіма соціальними медіа й почав працювати над власним позитивним світоглядом та помічати хороше в інших людях. За короткий час мої думки почали змінюватися. Я швидко перестав порівнювати свої недоліки з досягненнями інших людей, як я часто робив це раніше. Насправді, я почав таємно радіти успіхам інших людей! Ця звичка відразу ж зруйнувала стіну гордовитості й заздрощів, яку я будував роками. Наслідком цього були чисті думки й здатність дивитися на події з огляду вічності.
2. Підпорядковуйтеся Божій волі
Наш земний досвід іноді затьмарюється усвідомленням того, що ми недосконалі земні створіння. З часом моє негативне ставлення до себе і до свого тіла поглинули все моє життя. Коли я відчув, що тягар моїх недосконалостей зростає, то вдався до руйнівної поведінки, замість того, щоб звернутися до Господа. Результатом такої поведінки стало відчуття недосконалості, яке іноді було настільки великим, що мені здавалося, ніби я не гідний далі жити. Зрештою, єдиний, до кого я міг звернутися, був Господь. Завдяки смиренню й покаянню я зробив зусилля, щоб постійно читати слова пророків з певною метою і молитися, щоб дивитися на своє оточення очима небес.
Жодне випробування не буде надто важким, якщо ми звертаємося до Господа і приймаємо Його волю, яким би не був результат. На противагу, випробування будуть важким тягарем, якщо ми намагаємося діяти всупереч Його волі. Коли я почав приймати Його волю, моє бачення прояснилося, я почав розуміти цінність своєї особистості і перестав жити з постійним почуттям своєї невідповідності.
3. Розвивайте досконалу любов
У книзі Мороній 8:16 написано, що “досконала любов нехтує всяким страхом”. Досконала любов—це найпотужніший засіб, доступний нам, коли ми дивимося на себе в дзеркало і розуміємо свою вічну сутність та вічну сутність всіх людей навколо нас. Це означає бачити себе такими, якими ми є, а не розглядати свої недоліки під мікроскопом. Це не обумовлюється зовнішнім виглядом. Це означає прощати собі й іншим минулі помилки й рухатися вперед, утримуючи свій погляд на світлі вічної слави.
Я зрозумів, що не можу просто спробувати любити; я повинен дати цьому почуттю поглинути мене і стати складовою мого єства. Саме в досконалій любові ми знаходимо справжню природу Бога—а зрештою, й нашу власну божественну природу—і шлях, який Він створив для нас.
Моя подорож до кращого розумового, фізичного і духовного здоров’я зміцнила віру в складений Богом розклад і Його вічну любов до мене. Іноді моя самооцінка була дуже низькою, але коли я переставав порівнювати себе з іншими, підпорядковував свою волю волі Бога і навчився по-справжньому любити себе, тоді картина моєї вічної долі стала чіткою, і я знайшов мир. Сила Божої любові не має меж. Коли ми уповільнюємося і приділяємо час, щоб це зрозуміти, Він допоможе нам бачити, що наші досягнення достатньо хороші, навіть у моменти наших невдач.