Жертви, які я приніс, аби приєднатися до Церкви
Я багато віддав, аби приєднатися до Церкви, але отримав набагато більше навзамін.
Автор живе в Шотландії.
Для членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів термін жертва має дуже глибоке значення. Коли я думаю про жертву, я думаю про Ісуса Христа у Гефсиманії або на хресті на Голгофі. Але прості, щоденні жертви вимагають справжніх старань з боку більшості членів Церкви, включаючи мене---оскільки я теж став її членом.
Я народився і виріс у Шотландії, у мене були порядні батьки; тільки у 18 років я зрозумів, що в житті є щось краще. Я завжди знав про існування Бога, але тільки недавно дізнався, що між нами існує особистий зв’язок.
Коли я тільки приєднався до Церкви, моя сім’я не заперечувала. Але мої друзі сприйняли це скептично. Вони почали шукати матеріали про Церкву і повірили багатьом хибним фактам про неї. Вони називали Церкву сектою, казали, що вона сповнена брехні, а приєднуватися до неї---божевілля. Але в серці я знав, що Церква істинна. Не думаю, що щось може це змінити. І коли я розповів друзям про своє знання щодо істинності Церкви, їхні коментарі перетворилися на глузування.
Того вечора я молився про допомогу в ситуації з друзями. Я не хотів втратити їх, але я не хотів більше бути об’єктом їхнього глузування. Пам’ятаю, що після молитви я отримав чітку настанову: “Якщо ці люди є дійсно хорошими друзями тобі, то вони з тобою залишаться. Вони не насміхатимуться”. Я прислухався до цієї настанови, а коли ситуація не змінилася, то не став намагатися утримати цих друзів, хоч це і було важко. Але з тих пір я знайшов чудових друзів у Церкві---друзів, які підтримуватимуть мене незважаючи ні на що.
Іншою жертвою, до якою мене було духовно скеровано, була моя робота. До того як приєднатися до Церкви, я працював у пабі, і, хоча жодне євангельське вчення не забороняє цього, у мене були погані відчуття стосовно цієї роботи. Я почав шукати нову роботу і досить швидко знайшов місце у ресторані, де подають дуже мало алкоголю, і яким керує одна з найдобріших сімей у світі!
Отже, в цілому, хоч наше членство в Церкві може вимагати жертв---чи то часу, чи комфорту, чи чогось іншого---вони того варті. Мої жертви можуть бути незначними у порівнянні до інших, але вони все одно були для мене важкими та зміцнили мене---так само, як нас зміцнюють і очищують усі наші щоденні жертви і час, який ми віддаємо Господу.
Я знаю, що це єдина істинна Церква Ісуса Христа. Я знаю, що сьогодні на землі є пророк, і я дуже цьому радий. Я вдячний за свідчення, яке в мене є, і одкровення, яке ми всі можемо отримувати, якщо будемо гідними членами Церкви. Я знаю: якщо ми докладатимемо зусиль і любитимемо одне одного так, як любить Христос, ми будемо дійсно благословенними. Я люблю цю євангелію---вона змінила мене.
Нікі працює шеф-поваром на маленькому Шотландському острові неподалік від західного узбережжя. Йому подобається гірський велоспорт, каякінг та рибальство. Він є єдиним сином у своїх батьків, з якими має дуже близькі стосунки, незважаючи на те, що він єдиний член Церкви у своїй родині. Він охристився у 18 років і сподівається служити на місії, коли зможе!