“Нова надія на краще зцілення від депресії та тривожності”, Ліягона, лип. 2022.
Нова надія на краще зцілення від депресії та тривожності
Історії про довготривале зцілення від депресії та тривожності показують, що поступові зміни в житті, до яких заохочує євангелія, можуть значною мірою сприяти довготерміновому зціленню.
Фотографії від Getty Images
Ісус Христос був не лише чудовим учителем, але і цілителем, який приносив людям тривале полегшення від того, що завдавало їм страждань. Це тому, що Спаситель узяв на Себе “муки і хвороби Свого народу, … щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові” (Aлма 7:11–12).
Аби більше дізнатися про тривале зцілення від депресії та тривожності, я переглянув понад 100 історій людей, які досягнули повнішого, довготривалого зцілення від цих усе більш поширених недугів. У процесі я визначив кілька корисних загальних тенденцій, які зустрічаються в багатьох історіях зцілення. Це стосується змін на фізичному, емоційному, духовному рівнях і також у сфері стосунків з іншими людьми1.
Краще розуміння взаємозв’яку між стилем життя таемоційними розладами з’вилося ще до того як стрес, ізольованість та сум почали сильніше відчуватися через пандемію COVID-19. Згідно зі словами доктора Стівена Іларді, “людина ніколи не створювалася для скаженого темпу життя двадцять першого століття з його поганим харчуванням, сидячим способом життя, постійним перебуванням у приміщенні, недосипанням та соціальною ізольованістю”2.
Які кроки ми можемо робити у своїх домівках, щоби протидіяти таким життєвим моделям, які роблять нас вразливими до психологічних стресів? З огляду на загальні тенденції, які я визначив, ось кілька конкретних кроків, до яких можуть вдатися люди з емоційними проблемами, аби їхнє емоційне одужання було повнішим.
1. Зберігайте надію в те, що зможете досягнути повнішого одужання.
“Якщо ви маєте віру, ви сподіваєтеся на те, чого не видно, але що є істинним” (Алма 32:21).
Серед найпоширеніших тенденцій в історіях одужання була присутність надії на те, що поступові зрушення в бік покращення емоційного здоров’я є можливими. Як хтось сказав: “Одужання—це … здатність зберігати надію”3. Багатьом людям із психічними захворюваннями кажуть, що їхній стан є незворотним. Це основується на переконанні, що мозок дорослої людини не змінюється. Але зараз ми знаємо більше. Дослідження, присвячені здатності мозку змінюватися, посилюють надію на те, що важливі зрушення можливі, зокрема й у тих людей, які мають психічні захворювання.
Можливість глибинних змін не повинна дивувати тих, хто вірить у Христа. Кажучи про людей із психічними захворюваннями, старійшина Еріх В. Копічке, сімдесятник, навчав: “Робіть усе, на що спроможні, а потім “стій[те] спокійно …, щоб побачити Боже спасіння і руку Його, яку буде явлено” [Учення і Завіти 123:17]”4. Коли біля нас є люди, які не перестають у нас вірити, це дійсно допомагає. Ось висновки доктора Деніела Фішера, отримані в результаті опитування людей, які одужали: “Ми постійно чули: “Мені потрібен хтось, хто у мене вірить”5.
2. Робіть маленькі й великі зміни в житті
“Через мале і просте відбувається велике” (Алма 37:6).
Практично в кожній історії про одужання люди навчалися чогось нового і зростали у різних сферах. Іноді вони робили значні зміни. Наприклад, одна жінка сказала: “Я зрозуміла, що тримаю в серці ще й інші образи, звички та неприємності, з якими маю розібратися. Я мала такі риси, як егоїзм, бажання всіх контролювати, гнів … та багато іншого, чого раніше не помічала”6.
Іноді люди роблять невеликі зміни, які впливають на їхнє життя; наприклад, ведуть щоденник вдячності, заводять домашню тваринку або більше бувають на сонці. Один чоловік описав, наскільки важливо для нього було мати трохи більше спокою впродовж дня: “Я встаю досить рано, щоб не поспішати вранці. Я насолоджуюся сонячним світлом, стоячи кілька хвилин біля вікна”. Потім він сідає, і “повільно, не поспішаючи, з’їдає теплий сніданок”—не відволікаючись на свій телефон7.
3. Відводьте пріоритетне місце фізичній активності, харчуванню та сну
“Перестаньте спати довше, ніж необхідно; відходьте до сну рано, щоб вам не бути втомленими; уставайте рано, щоб ваше тіло та розум могли бути сповненими енергії” (Учення і Завіти 88:124; див. також 89:18–21).
Давно відомо, що більша фізична активність впливає на покращення настрою. Зміни в харчуванні також можуть сприяти зменшенню депресії8. Як написала доктор Феліче Джака: “Якщо ви їсте салат, це не вилікує вашу депресію. Але є багато всього, що піднімає ваш настрій і покращує психічне здоров’я. А це може бути щось настільки просте, як збільшення в раціоні рослинної і здорової їжі”9. Подібним чином дослідники віднайшли, що коли ми лягаємо спати на одну годину раніше, “тоді ризик піддатися значному депресивному розладу зменшується на 23%”10. Це також позитивно позначиться на тих, хто зараз має депресію та тривожність.
4. Зробіть зміни у своїй психічній дієті та психічній активності
“Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої”.(Iсая 26:3).
Люди, які краще одужують, часто кажуть, що навчилися сприймати відчай і похмурий “психічний настрій” не як відображення того, ким вони є, але як те, що вони переживають. Як розповідав один брат: “Замість того, щоб потрапляти в полон процесу мислення, який був для мене тортурою, я навчився просто розглядати думки як щось набагато невинніше, ніби я лежу на березі ріки і просто спостерігаю за течією”11.
Хоча для нас природно сприймати свої думки як “реальність”, однак за допомогою молитви, розмірковувань або терапії можна навчитися ставитися до своїх думок і відчуттів більш об’єктивно і менш особистісно. Це, у свою чергу, допомагає нам оцінити свою здатність вибирати реакцію на те, що відбувається всередині—і переспрямувати увагу на те, що є істинним і хорошим.
Ми також сприяємо одужанню, більше зосереджуючись на тому, чим наповнюємо свої думки. Як нещодавно застерігав Президент Рассел М. Нельсон: “Якщо більшість інформації, яку ви отримуєте, надходить із соціальних або інших медіа, то слабшатиме ваша здатність чути підказки Духа”12.
5. Прагніть прощення і зцілення від минулих травмуючих подій.
“Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” (Об’явлення 21:4).
Як правило, болісні події, що сталися в минулому (від насильства в ранньому віці до пізніших травм) впливають на нинішній емоційний розлад. Загальна закономірність у історіях зцілення полягає в тому, щоб не ігнорувати ці зв’язки, а натомість сприймати їх серйозно. Замість того, щоб зосережуватися на тому, що не так з людьми, одна жінка, яка зцілилася, пропонує більш уважно дослідити, що з ними сталося13. На щастя, зростає обізнаність і покращується якість допомоги фахівців, які спеціалізуються на травматичних станах, щоб допомагати людям одужати від наслідків болісних подій минулого.
6. Поглиблюйте свої зв’язки з Богом та людьми
“Вони прийшли сюди, аби почути приємне слово Бога, так, слово, яке зцілює поранену душу” (Кн. Якова 2:8).
Я був вражений кількістю історій про глибше емоційне одужання, в яких ішлося про відновлення зв’язку з Богом. Один чоловік розповідав, що “тримався за обіцяння Бога”, дані в Писаннях, коли здавалося, що ніхто інший навколо не може допомогти йому14. Старійшина Джеффрі Р. Холланд радив людям, які борються з депресією: “З вірою виконуйте те, що перевірено часом і що приносить у ваше життя Дух Господа”15.
Багато інших людей підтверджують, що усвідомлення їхнього життя як такого, що має справжню цінність, значення і мету, стало важливою складовою їхнього одужання, так само як і споріднення з іншими людьми. Один член Церкви відчув особливу близькість з померлими членами сім’ї, коли занурився в сімейну історію. Він сказав, що поступово почав помічати, як йому “ставало легше”, коли ця спорідненість поглиблювалася—і до такої міри, що згодом він “перестав навіть помічати депресію”16.
7. Зменшуйте залежність
“Діяти самостійно, а не бути під дією” (2 Нефій 2:26).
Як правило, люди, які мають депресію або тривожність, покладаються на велику кількість джерел зовнішньої підтримки: від психотерапевтів, сім’ї та друзів, до ліків та харчування. На жаль, дехто вдається до заборонених речовин і алкоголю у спробах подолати болісні емоції. І хоча є багато всього, що може давати короткотермінове полегшення, люди, які шукають довготривалого зцілення, завжди говорять про зменшення залежності від зовнішніх джерел. Заняття з емоційної витривалості, які проводяться в Церкві,—це один з ресурсів, який допомагає людям розвивати такий вид постійно зростаючої свободи17.
Маленькі зміни ведуть до великих наслідків
Звичайно ж, не потрібно, щоб жодна з вище вказаних змін відбулася відразу. Невролог Алекс Корб пише, що “одна невеличка зміна за один раз” може спрямувати хід депресії в інший напрямок, створюючи “висхідну спіраль”. Одного разу я розмовляв із сім’єю, в якій підліток, що страждав на депресію, не був спроможний ні на що інше, як лише пообіцяти, що буде трохи довше перебувати на сонці. Після того, як цей юнак два тижні виходив на вулицю, щоб пограти в спортивні ігри зі своїм батьком, він відчув достатньо енергії, щоб спробувати змінити свою дієту, а це стало поштовхом до інших покращень та інших сходинок на шляху до зцілення. Це є відображенням “сукупності незначних здобутків”, на чому недавно наголошував сімдесятник старійшина Майкл А. Данн18.
Інший брат описував, як зміни в мисленні позитивно вплинули на інші сфери життя: “Я почав більш вибірково ставитися до того, які [медіа] проглядаю, з ким проводжу час, оскільки я чітко зрозумів, як усе це на мене впливає. І це також вплинуло на мій сон. Я почав більше відпочивати. Я зрозумів, що почуваюся краще, коли займаюся фізичними вправами. І я помітив, вживання якої їжі покращує мій стан, а від якої мені погано”. Він сказав, що ці зміни подібні до “ефекту доміно; … вони ведуть до наступних позитивних зрушень”19.
Доктор Корб пояснює: “У таких складних системах, як мозок, навіть маленькі зміни можуть змінювати резонанс усієї системи. Наприклад, фізичне навантаження змінює електричну активність вашого мозку під час сну, що потім зменшує тривожність, покращує настрій і дає вам більше енергії займатися фізичними вправами [та спілкуватися з іншими]. Також вияв вдячності активізує утворення серотоніну, що покращує ваш настрій і дає сили долати погані звички, таким чином розширюючи перелік того, за що ви можете бути вдячними. Будь-яка невеличка зміна може бути лише поштовхом, який потрібний вашому мозку для того, щоб почати рух вгору по спіралі”20.
Як ви бачите, глибше зцілення—це не спроба змінити все кардинальним чином. Це було б нелегко навіть тим, хто перебуває в нормальному стані, не кажучи вже про тих, хто відчуває емоційне перевантаження. Навіть окремі зміни можуть привести до реальних поступових результатів. Тож не здавайтесь!
Усвідомлення того, що поступові зміни лежать в основі тривалого зцілення, збільшило мою вдячність за те, що я належу до євангельської громади, яка віддано тримається принципів постійного зростання та вічного розвитку.
Хороша новина в тому, що ці можливості для зростання є тим, що ми можемо ставити на перше місце у своєму житті та в домівках. Пророки неодноразово наголошували на незадіяному потенціалі в наших сім’ях, а Президент Нельсон останні роки заохочував нас “перетворити свою домівку на святилище віри”21. Натхнення від Духа дає мені впевненість у тому, що ми можемо перетворити свої домівки також і на святилища зцілення.
Наш Господь знає, яким гострим і нестерпним є емоційний біль і що допоможе нам знайти глибоке полегшення. Яким би бентежним не було для нас психічне захворювання, я свідчу, що Господь не збентежений. Він точно знає, що може допомогти нам здобути триваліше емоційне зцілення.