Лише в цифровому форматі
Що робити, якщо мої молитви не знаходять відповіді?
Ось сім ідей, які допоможуть вам дізнатися більше про те, як Небесний Батько відповідає на кожну праведну молитву.
Ілюстрація Пола Менна
Неодноразово в Писаннях ми зустрічаємо таке обіцяння: “Просіть у Бога; просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам” (Переклад Джозефа Сміта, Матвій 7:12). Пам’ятаючи про цю обіцянку, як нам чинити, коли ми відчуваємо, що наші молитви, благання й бажання залишаються без відповіді?
Природною реакцією іноді може бути питання: чи дійсно Бог чує наші молитви або відповідає на них, або ж ми можемо подумати: “Він відповідає на всі молитви, крім моєї”. Але є й інші відповіді, які можуть допомогти нам знайти в собі сили чи надію рухатися вперед із вірою або зрозуміти, що Небесний Батько насправді відповідає на наші молитви.
Кожна відповідь може починатися з віри в Бога, Який “є Бог істини і не може брехати” (Етер 3:12; див. також Титу 1:2). Коли ми пам’ятаємо це вчення, нам не потрібно питати себе, чи відповість Бог на наші молитви; замість цього ми можемо направити свою енергію на пошук Його руки й скерування в нашому житті, знаючи, що Він відповідає на кожну молитву. Ці сім підходів основані на багатьох принципах, що допоможуть нам побачити, як нам отримувати й розпізнавати благословення й відповіді Небесного Батька у своєму житті.
1. Вірте, що Бог хоче для вас найкращого.
Нам буде значно простіше рухатися вперед з вірою, якщо ми пам’ятатимемо, що Небесний Батько завжди бажає нам найкращого. Як навчав старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), із Кворуму Дванадцятьох Апостолів, замість того, щоб відповідати на кожну молитву так, як ми хочемо, Він, по Своїй милості, “завжди відповідатиме на ваші молитви так і в той час, як це буде найкраще для вашого вічного блага”1.
Коли ми навчимося вірити, що Небесний Батько відповість нам найкращим для нас чином, ми зможемо знайти спокій і вдячність, а не розчарування, коли відповіді на молитви не відповідають нашим очікуванням. Ми можемо “з радістю робити все, що в наших силах, очікуючи, що “руку Його буде явлено” (Учення і Завіти 123:17) в більш радісних майбутніх благословеннях.
2. Дослідіть можливості та очікуйте конкретного скерування.
Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “Господу подобаються зусилля”2. Не слід чекати відповідей, якщо ми не готові докласти зусиль. Коли Олівер Каудері не отримав благословення, якого шукав, Господь нагадав йому (і нам):
“Ось, ти не зрозумів; ти вважав, що Я дам це тобі, тоді як ти не взяв на думку нічого, крім того, щоб просити Мене.
Але, ось, Я кажу тобі, що ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом; потім ти повинен спитати Мене, чи це правильно, і якщо це правильно, Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно” (див. Учення і Завіти 9:7–8).
Якщо ми очікуємо конкретної відповіді на загальне запитання, то, можливо, варто зробити його більш обдуманим і конкретним, а потім шукати підтвердження. Наприклад, якщо ми молимося, щоб дізнатися “що робити далі”, не докладаючи ніяких зусиль, окрім молитви про скерування, то, можливо, слід спочатку дослідити наявні можливості, ретельно зважити їх і діяти за євангельськими принципами для вибору найкращого варіанта, а потім представити цей варіант Господу на підтвердження того, що це правильний вибір.
3. Будьте відкриті для різних можливостей.
Пам’ятаючи, що “дороги [Божі] вищі за ваші дороги” (Ісая 55:9; див. також вірш 8), ми залишатимемося відкритими для різних шляхів, якими Небесний Батько може відповідати на наші молитви. Наприклад, старійшина Скотт навчав, як Бог може відповідати на молитви про зцілення в різні способи: “Важливо розуміти, що Його зцілення може означати одужання, або полегшення ваших тягарів, або навіть усвідомлення, що варто терпляче витерпіти до кінця, бо Богу потрібні сміливі сини й дочки, які готові до “шліфування”, коли за Його мудрістю в цьому і полягатимеме Його воля”3.
Вивчення уривків з Писань і вчення пророків на тему, про яку ми молимося, допомагає нам зрозуміти різні форми відповідей, які Небесний Батько може нам послати. Це дозволить нам уникнути короткозорості4 й бути відкритими для Божої волі та знання.
4. Смиренно приймайте відповідь “ні”.
Іноді “для нашого вічного блага” потрібна негативна відповідь. Коли це відбувається, ми можемо знайти силу в цій пораді Президента Нельсона, яка допоможе нам усвідомити Божу любов і милосердя:
“Не всі наші молитви будуть почуті так, як нам хотілося б. Іноді відповіддю буде “ні”. І це й не дивно. Люблячі смертні батьки не кажуть “так” на кожне прохання своїх дітей. …
Ми повинні молитися у згоді з волею Небесного Батька. Він хоче випробувати й зміцнити нас і допомогти нам повністю розкрити свій потенціал. Коли Пророк Джозеф Сміт перебував у в’язниці Ліберті, він благав про полегшення. У відповідь на його молитви він отримав пояснення: “Усе це додасть тобі досвіду і буде тобі на благо” [Учення і Завіти 122:7]”5.
Коли ми отримуємо “ні” у відповідь, ми можемо знайти силу в пошуку зростання, досвіду й добра, які виходять з наших обставин.
5. Пам’ятайте, що Бог поважає свободу волі.
Деякі відповіді, про які ми молимося, можуть вимагати від нас, щоб ми спочатку скористалися своєю силою та діяли з вірою, перш ніж їх отримати. Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що коли дітям Ізраїля потрібно було перейти річку Йордан, вони побачили, що вода розступилася тільки після того, як ступили в неї (див. Ісус Навин 3:15–16). Як він казав, “істинна віра зосереджується в Господі Ісусі Христі і на Ньому, і завжди веде до дій”6.
Чи ми готові діяти з вірою, не маючи відповіді, і довіряти Божим обітницям і вченням? Якщо так, то ми зрозуміємо, що Небесний Батько не дає нам відповіді, аж доки “не буде випробувано [нашу] віру” (Етер 12:6). Іноді дії, що ми маємо вчинити, можуть бути пов’язані не безпосередньо з бажанням, про здійснення якого ми просимо, а із зміною ставлення, щоб підготувати нас до відповіді.
Наприклад, зверніть увагу на роль смирення в контексті благословень, обіцяних в Ученні і Завітах 112:10: “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви”. Ми можемо поміркувати, як смирення може допомогти нам у використанні нашої свободи волі для пошуку та отримання благословень, які Небесний Батько хоче дати нам7. Ми також можемо вивчати Слово Боже для пошуку інших наших якостей, які нам слід розвинути, аби отримати благословення, яких ми бажаємо.
Крім того, деякі відповіді, про які ми молимося, можуть вимагати застосування свободи волі іншими людьми. Наприклад, ми можемо молитися, щоб хтось повернувся до повноцінного життя в Церкві, змінив свою поведінку або надав нам ту чи іншу можливість. У кожному разі йдеться про чужу свободу волі. І оскільки свобода волі така важлива для Небесного Батька—“на небесах навіть розгорнулася війна за нашу свободу волі”8,—важливо пам’ятати, що Він не відніме ту свободу в іншого навіть для того, щоб відповісти на наші молитви.
Якщо ми не знаходимо відповіді на молитву, що стосується дій іншої людини, то замість того, щоб молитися лише про зміну в її поведінці, ми також можемо в наших молитвах просити про відповідь на таке запитання: що саме ми можемо зробити, аби збільшити любов і терпіння у наших стосунках, подолати наші власні слабкості (див. Матвій 7:3–5) або поліпшити свої навички, щоб отримати право на нову можливість.
6. Будьте “гідні отримати одкровення”9.
Якщо ми не отримуємо відповіді на свої молитви, ми маємо з’ясувати, чи гідні постійного спілкування зі Святим Духом. Президент Нельсон навчав: “Якщо щось заважає нам відкрити двері для небесного скерування, то нам необхідно покаятися. Покаяння дає нам можливість відкрити двері, аби ми могли чути голос Господа частіше й більш чітко”10.
Це включає управління власними емоціями. Старійшина Скотт навчав: “Такі сильні емоції, як гнів, ненависть, пристрасть, страх або гордовитість, можуть заважати нам відчувати надихаючий вплив Святого Духа. Коли такий вплив є, це схоже на спробу насолодитися тонким смаком винограду, закушуючи його перцем халапеньйо. Обидва смаки присутні, але один повністю пригнічує інший. Так і сильні емоції пригнічують ніжні спонукання Святого Духа”11.
Про те, як нам повніше очистити своє життя, щоб отримувати спрямування від Небесного Батька, читайте у статтях “Розвиватися в принципі одкровення” Президента Нельсона і “Щоб отримати духовний провід” старійшини Скотта.
7. Продовжуйте молитися й тримайтеся віри.
Що б ви не робили, не переставайте молитися. “Моліться навіть тоді, коли немає бажання молитися”,—навчав старійшина Скотт12. Використовуйте цей момент, щоб, як ніколи раніше, зміцнити свою духовну основу.
Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, чому це так важливо: “Коли ви стикаєтеся з випробуванням віри—щоб ви не робили, ви не повинні відходити від Церкви! Віддалитися під час випробування віри від царства Бога—це те саме, що вийти з безпечного підвального приміщення у той момент, коли ви побачите, як наближається торнадо”13.
Старійшина Джеймс Б. Мартіно, сімдесятник, нагадував нам: “Якщо відчули ви, нібито співаєте пісню викупительної любові, я хочу спитати, чи можете ви відчувати це тепер? [Алма 5:26]. Якщо ви не відчуваєте цього тепер, ви можете відчути це знову, але зверніть увагу на пораду Нефія [1 Нефій 15:10–11]. Будьте слухняними, пам’ятайте часи, коли ви відчували Духа в минулому, і запитуйте з вірою. Ваша відповідь прийде, і ви відчуєте любов і мир Спасителя. Це може прийти не так швидко, чи не у тому вигляді, в якому ви бажаєте, але відповідь прийде. Не здавайтеся! Ніколи не здавайтеся!”14
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що, коли “молитви… здавалось би постійно залишаються без відповідей, … потрібна віра”. Вона, за його словами, має бути “сильною вірою, вірою, яка підтримує нас тут і зараз, а не лише в день суду або десь у целестіальній славі”15.